Пріоритетом роботи оновленого Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності буде перехід до адресної підтримки за потребами, а не за статусами. Крім того, головним завданням буде впровадження системної підтримки дітей та батьків.
Про це заявив новопризначений міністр Денис Улютін під час представлення планів дій на короткостроковий та середньостроковий періоди на засіданні Комітету з питань соцполітики ВРУ, засідання якого Рух ЧЕСНО транслював у спецформаті #ЧЕСНОкомітети.
Денис Улютін також закликав народних депутатів підтримати законопроєкт № 13532 щодо підтримки сімей з дітьми, який, за його словами, завдяки низці фінансових інструментів має стимулювати народжуваність, а також законопроєкт № 13466 про створення передумов для підвищення розміру прожиткового мінімуму.
Зазначимо, Кабінет міністрів 17 липня 2025 року призначив Дениса Улютіна на посаду міністра соціальної політики, сім'ї та єдності України, після обʼєднання Мінсоцполітики та Мін'єдності.
“Перехід до адресної підтримки за потребами, а не статусами, впровадження системної підтримки дітей і батьків там, де родина особливо її потребує”, — заявив про найближчі плани Улютін.
Міністр наголосив, що для реалізації цієї цілі потрібно ухвалити законопроєкт № 13532, який впровадить:
надання допологової підтримки вагітним у розмірі 7000 гривень на одну дитину на місяць;
одноразову виплату 50 000 гривень жінкам-породіллям;
виплату одному з батьків, іншому родичу або опікуну, який доглядає за дитиною, допомогу до року. Розмір такої допомоги визначатиме Кабмін, однак очікується, що він складатиме 7000 гривень на місяць;
виплату одному з батьків 7000 гривень, якщо батьки вийшли на роботу, що, зокрема, стимулюватиме мережі приватних дитячих садочків розвиватися, а батьків — повертатися до роботи.
“Підтримка сімей — це не просто фінансове стимулювання, а зміни підходів, щоб дати можливість розвиватись. Мама, яка народила дитину, випадає із економічного, соціального життя як мінімум на три роки; немає умов, щоб вона повернулася до економічного життя. Що стимулюватиме молоду активну людину зважитися на народження дитини?” — наголосив міністр.
Читайте також: Не вистава, а звіт: навіщо Україні чесна політична відповідальність
Голова підкомітету соцзахисту дітей, постраждалих від війни, Тетяна Циба зауважила, що крім фінансової допомоги потрібно створювати і доступні послуги.
“Якщо не буде куди діти дитину, то мама не вийде працювати. А приватний дитячий садочок коштує більше ніж 7000 гривень. Законопроєкт потрібно доопрацювати до другого читання”, — наголосила вона.
Ініціативу підтримали і представники профспілок та роботодавців, однак закликали формувати Пакет малюка та школяра з товарів українських виробників. Це, зокрема, допоможе підтримати вітчизняний бізнес та залишити гроші в країні.
Своєю чергою голова підкомітету соціального захисту осіб з інвалідністю Сергій Гривко додав, що ефективна соцполітика залежить від демографічних показників, адже потребує ресурсів.
“Світова практика свідчить, що демографічні показники можуть зрости на понад 30%, якщо надати можливість отримати доступне житло молодим сім'ям, які хочуть дітей. Законопроєкт № 13532 має потенціал для підтримки сімей, які хочуть народжувати дітей, — зазначив Гривко. — Сподіваюсь, ми створимо потужну й ефективну демографічну політику та реалізуємо концепцію “3 дітей та 9 внуків”.
Він додав, що ефект від успішного втілення такої ініціативи буде помітним приблизно за 19 років.
Серед інших планів міністерства Денис Улютін назвав такі:
осучаснення засад соціального захисту і розробка Соціального кодексу;
робота з внутрішньо переміщеними особами, зокрема запровадження загальної концепції “шлях ВПО від евакуації до інтеграції”;
реформа пенсійної системи, зокрема заміна спеціальних пенсій на професійні та впровадження соцвиплат після досягнення певного віку;
боротьба з бідністю та оновлення соціальних стандартів;
відхід під утримання закладів до закупівлі послуг за принципом “гроші йдуть за клієнтом”;
розвиток цифрових сервісів та соціальних послуг;
повернення українців додому.
“Продовжуємо впровадження базової соціальної допомоги з урахуванням складу сім'ї та реальних потреб. Головний пріоритет — дати можливість вийти з цієї ситуації”, — наголосив Улютін.
Серед основних пріоритетів він також назвав реформу прожиткового мінімуму. Адже після змін 2016 року посадові оклади на публічній службі привʼязані до прожиткового мінімуму, що, за словами Улютіна, викривляє суть цього показника та логіку соціальної гарантії держави. Міністр переконаний, що законопроєкт № 13466 має вирішити цю проблему.
Голова комітету та співавторка законопроєкту Галина Третьякова пояснила, що проєкт закону не підвищує прожитковий мінімум, а створює передумови для цього. Адже, за її словами, якщо зараз підвищити цей показник до 5000 гривень, потрібно в пенсійну систему додати 340 мільярдів з ЄСВ та держбюджету, а зарплати високооплачуваних посадовців зростуть на 475 мільярдів гривень.
Читайте також: Комітети хаосу: як народні депутати відвідують засідання своїх комітетів
Під час обговорень членкиня комітету та лідерка фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко закликала зробити Міністерство охорони здоровʼя єдиним координаційним центром у питанні протезування — наразі цим питанням опікується Мінсоцполітики, Міноборони та Мінветеранів. Також вона закликала зняти верхню межу фінансування протезування поранених військових. Проте Галина Третьякова вказала на те, що в такому разі виникає ризик, що вартість протезування нестримно зростатиме.
“В ринкових умовах зняття верхньої може призводити до нестримного зростання вартості. Потрібні стримуючі механізми. Військовослужбовець має отримувати не найдорожчий (протез — ред.), а найефективніший”, — сказала вона.
Рух ЧЕСНО раніше також повідомляв, що під час круглого столу в Комітеті ВРУ з питань соцполітики обговорили ветеранську політику щодо шани та поваги.
Поділитись