Безпека чи комфорт: як міськради зловживають правом на дистанційку й запис засідань

Курйози онлайну

Пленарні засідання міських рад та їхніх постійних комісій транслюються в інтернеті в режимі реального часу. Також вони підлягають відеофіксації з подальшим зберіганням та оприлюдненням відеозапису. Така законодавча вимога діє в Україні з 15 серпня 2024-го. Задля безпеки до кінця війни парламентарі дозволили представницьким органам влади на місцях не виходити в онлайн.

Ще з часів ковіду низка міськрад внесла в регламенти можливість проводити засідання в дистанційному чи змішаному форматах (частина депутатів присутня особисто в раді, частина — під’єднується через інтернет). Під час повномасштабного вторгнення така опція стала в пригоді: надавала можливість місцевому самоврядуванню забезпечувати функціонування громад за будь-яких обставин. Та, схоже, від переваг віддаленої роботи навіть за три з половиною роки війни міські ради облцентрів не збираються відмовлятися. 

Зокрема в Миколаєві. До слова, це єдина рада, що не надала відповіді на запит ЧЕСНО. Сподіваємося, це випадковість, а не наслідок, який спричинили події початку осені цього року. Так 2-го вересня депутатка міськради від “Слуги народу” Тетяна Домбровська заявила: 

“В протоколі поіменного голосування мій вибір “утрималася” був відображений як “за”. Одразу під час сесії я повідомила про невідповідність і звернулася з вимогою виправити помилку. У відповідь мені надіслали пояснення про надзахищені та безпечні “хмарні сховища Zoom”, шифрування каналів зв’язку. Закон і Регламент ради чітко визначають: якщо депутат заявляє про порушення процедури до закриття сесії, рада повинна повернутися до розгляду питання і провести повторне голосування”.

Ймовірно, саме через це повідомлення популярний блогер Ігор Лаченков оприлюднив у своєму Telegram-каналі пост про “махінації” в Миколаєві:

“На останній сесії міськради нібито стався “збій” під час онлайн-голосування щодо цього. Депутати пишуть, що не голосували й повідомили про це в апарат мера, але в офіційній виписці зазначено, що вони проголосували “За”. А на декого — ще й чинили тиск з боку міського голови, щоб вони голосували за це рішення”.

На це відреагував міський голова Олександр Сєнкевич. Він переконував, що платформа функціонує досконало. 

“Дійсно, через п’ять годин після проведення сесії одна з депутаток звернулася, аби відізвати свій голос, але так це не працює. Бо так кожен зможе відізвати свій голос через тиждень, рік чи два”, — прокоментував інцидент мер Миколаєва.

Зазначимо, що подібна практика є також і у Верховній Раді, коли нардепи заявляють про відкликання чи зарахування їхнього голосу в тому чи іншому голосуванні. Водночас ЧЕСНО раніше писав, що заява нардепа про відкликання / зарахування голосу є радше політичною, адже вона фактично не змінює результатів голосування.

Та проблема насправді в іншому. Від початку повномасштабного вторгнення Миколаївська міська рада працює в дистанційному форматі: сесії й засідання постійних комісій відбуваються на платформі ZOOM. 

Читайте також: Майже половина депутатів — від заборонених партій: як працювала Миколаївська міськрада у 2023 році

За повідомленням місцевих ЗМІ, в мерії змінили підхід; кілька місяців на екран трансляції виводили лише обличчя спікера. Тож на записах сесій, які відбулись 26 червня, 17 липня, 31 липня та 28 серпня, неможливо пересвідчитися, що в засіданні справді брали участь депутати, крім тих, які виступали. А це ставить під сумнів, що на сесії була присутня необхідна для її проведення кількість депутатів.

Місцеві журналісти навіть пропонували зафіксувати в нормативних актах ради вимогу не вимикати камери під час онлайн-засідань. Після розголосу депутати Миколаївської міськради повернулися на екрани, але, схоже, вже забули про публічність. 

ЧЕСНО раніше також повідомляв про подібні курйозні включення депутатів Верховної Ради на засідання комітетів із, наприклад, перукарського крісла.

Сесії в дистанційному форматі проводить не тільки Миколаївська міська рада. Ще чотири ради протягом року постійно працювали в форматі вебконференцій: Полтавська, Сумська, Харківська і Тернопільська. Чергували офлайн з онлайном Дніпровська, Луцька, Хмельницька й Черкаська.

Тернопільська міська рада єдина, що продовжила розгляд запиту ЧЕСНО на 20 днів. Тож станом на час публікації матеріалу відповіді ми не отримали. На сайті ради є розпорядження про скликання сесій, які свідчать про дистанційний формат. Анонсують чергові зібрання за 10 днів, а позачергові — за добу. 

Згідно з YouTube-каналом ради, засідання сесій транслюють онлайн. Щоправда, до самого зображення є питання. В кадр лише частково потрапляє монітор із ZOOM-конференцією, на якому не видно обличчя депутатів, тож перевірити, чи й справді це той чи інший обранець, на жаль, не вдасться. Натомість можна побачити, що частина депутатів вимикає свої камери. Голосують у такий спосіб: голова лічильної комісії називає прізвище депутата, а він озвучує свою позицію щодо рішення. 

Верифікація присутніх 

Сумська міська рада теж скликає сесії дистанційно. За рік тут відбулося 16 засідань, після закінчення яких опублікували відеозаписи. У відповіді на запит в міськраді ЧЕСНО повідомили, що під час голосування депутатів персонально опитують: 

“Голосування депутатами по кожному питанню здійснюється висловлюванням із зазначенням позиції “за”, “проти” або “утримався” або шляхом підняття руки (у разі відсутності звуку)”.

Тут, схоже, орієнтуються на голос, адже навіть під час голосування і звернення до конкретного депутата обранці не вмикають камер. Можна чітко ідентифікувати присутність секретаря ради Артема Кобзаря, бо він увесь час перебуває в кадрі. Часом до нього приєднуються поодинокі учасники конференції. 

Натомість у Харкові камер не вимикають, адже голосують підняттям рук й озвученням своєї позиції. На початку засідання міський голова Ігор Терехов проводить інструктування: 

“Шляхом підняття руки спочатку висловлюються ті депутати, хто визначає свою позицію як “проти”, потім – “утримався”, потім – “за”. 

Результати фіксує уповноважена людина. 

Дещо інша ситуація в Полтаві: камери депутатів переважно вимкнені, їх вмикають під час доповідей чи обговорення. В системі поіменного голосування “Голос” верифікація присутності відбувається через логін депутата. І саме голосування виводять на головний екран. 

Дніпровська міська рада провела 15 засідань сесій у змішаному форматі. З них лише одна відбувалася повністю дистанційно. 

“У випадку, якщо на пленарному засіданні сесії міської ради плануються до розгляду проєкти рішень, які містять таємну інформацію, віднесену у встановленому законом порядку до державної таємниці, на офіційному вебсайті Дніпровської міської ради оприлюднюється відеозапис пленарного засідання сесії ради після редагування (4 пленарних засідання міської ради транслювалися в мережі Інтернет у режимі реального часу, а саме 21.08.2024, 25.09.2024, 18.12.2024, 10.01.2025, інші 11 засідань сесій міської ради — відеозапис пленарного засідання сесії ради було оприлюднено невідкладно після засідання)”, — повідомила у відповіді на запит Дніпровська міська рада.

Відео розміщують на сайті в розділі “Онлайн-трансляції сесій”. Під час дистанційного формату камери увімкнені, голосують депутати безпосередньо в програмі для організації відеоконференцій, проте на екран результати голосування не виводять. 

Луцька міська рада провела 18 засідань сесій. З них 6 у режимі відеоконференції. Про чергові сесії повідомляють за 15 днів. Прямих трансляцій немає, навіть коли депутати не перебувають у сесійній залі. Працюючи онлайн, тут проводять перекличку за алфавітом: 

“Черговість голосування проходить в алфавітному порядку кожним окремим депутатом після оголошення початку голосування та прізвища депутата. У разі неможливості здійснити голосування програмно-технічним комплексом системи електронного голосування “Віче” та під час здійснення таємного голосування, або роботи онлайн створюється лічильна комісія для підрахунку голосів депутатів”.

У Черкасах верифікують присутність та голосування депутата під час засідання сесії в дистанційному режимі, коли секретар лічильної комісії опитує кожного депутата.

Справи комісійні

За рік, що досліджується, міськради облцентрів провели майже 2,5 тисячі засідань постійних комісій. Лише 7 рад (33%) працювали очно, в дистанційному форматі — Миколаївська, а переважна більшість користувалася технологічними й законними можливостями — проєкти рішень до сесій опрацьовували в усіх доступних варіантах. При цьому зібрання комісій більш як половини рад можна було переглядати в реальному часі, а ще сім — оприлюднювали записи.

За всіма вимогами (очно з онлайн-трансляцією) минулий рік працювали комісії Житомира й Чернігова. В Чернівцях майже всі засідання демонстрували в прямому ефірі. На YouTube-каналі ради є записи лише п’яти засідань, а решта проходили наживо під камерами. 

98% засідань комісій Одеської міської ради (166) теж транслювали в прямому ефірі, відео лише чотирьох засідань оприлюднили постфактум. Працювали депутати в залі ради. На YouTube-каналі ради заздалегідь розміщують посилання на майбутні трансляції. Станом на 9-те вересня вже була низка анонсів, з яких найпізніший — на сесію 24 вересня. 

Збиралися особисто, але оприлюднювали записи, комісії Запорізької, Ужгородської й Черкаської рад. Так Регламент Запоріжжя не дозволяє працювати дистанційно. Через зрозумілі безпекові ризики (близькість до фронту) тут оприлюднюють відеозаписи. Цими ж причинами пояснюють те, що час і місце засідань постійних комісій не анонсують публічно. Лише кажуть, що вони традиційно відбуваються по середах. Для Черкаської, а тим паче для Ужгородської міськрад такі заходи безпеки виглядають перебільшеними.

Комісії переважної кількості рад працювали як вийде, але в прямому ефірі. Наприклад, депутати Хмельницького — у змішаному форматі. Обранці “на дистанційці” не можуть вимикати камери і в такий спосіб підтверджують свою присутність і голосування. Інформація про засідання сесій та комісій анонсується мінімум за добу до засідання на офіційному сайті міської ради та на відеохостингу YouTube. 

У Львові й Вінниці верифікація присутності та голосування депутатів у режимі онлайн-конференції відбувається за наявності відео, голосового зв’язку та зображення в реальному часі. 

Київрада від серпня 2024-го до серпня 2025-го року провела 221 засідання комісій, переважно очно, лише 23 — у змішаному форматі. Найчастіше так працювала комісія з питань охорони здоров’я, сім’ї та соціальної політики: 16 із 18 її засідань були дистанційними. Анонси оприлюднюють за два дні. 

Комісії Тернопільської міської ради збиралися так само в змішаному форматі. Попри те, що в розділі сайту “Відео та аудіоархів трансляцій засідань постійних комісій” місцем проведення зазначена депутатська кімната, на самому відео видно, що працюють депутати частково з неї, частково — онлайн. Вже в Графіку проведення засідання постійних комісій бачимо два варіанти: депутатська кімната чи дистанційно. Транслюють свої зібрання наживо. І, що цікаво, у цих роликах, на відміну від сесійних, екран із конференцією виводять у полівікно, тож побачити обранців можна. 

Ще частина рад оприлюднює записи з різного формату зібрань. Харківська працює дистанційно, Сумська — або в залі, або в ZOOM. Наприклад, архітектурна комісія 22 липня 2025-го засідала в стінах ради, а 20 грудня 2024-го — в режимі конференції. Проте традиції вмикати камери разом із мікрофоном під час засідань комісій тут теж немає. 

Оприлюднення записів у цих містах ще можна пояснити безпековими ризиками. Але ролики постфактум викладають у Луцьку й Івано-Франківську, де депутати можуть збиратися як онлайн, так і офлайн. 

В облцентрі Волині за рік відбулося 114 засідань комісій. 23% з них — у дистанційному форматі. Приміром, архітектурна та земельна комісії збиралися тільки персонально, а от комісія з міжнародного співробітництва з 12 засідань лише раз очно. Попри це оприлюднюють записи. Навіщо на Волині й Прикарпатті така подвійна броня? 

Війна — не індульгенція

Рух ЧЕСНО вже аналізував публікацію відео засідань комісій міських рад за два місяці після набрання чинності закону. Тоді не було відео засідань комісій Івано-Франківської міськради, бо в зазначений період часу їх просто не скликали, а Харківська міська рада не публікувала відеозвітів. Рік по тому бачимо, що всі міськради облцентрів старанно дотримуються законодавчої вимоги. Явних порушень щодо термінів опублікування відео знайти, на щастя, не вдалося. 

Проте ситуація далека від ідеальної. Міським радам непросто відійти від практики застосування змішаного формату. Він, очевидно, не спрямований на безпеку депутатів, адже частина з них все одно перебуває разом в одному приміщенні. Його застосування скидається на забезпечення комфорту обранцям, які можуть займатися своїми справами й одночасно брати участь у засіданні, а також для зручності очільників міст чи постійних комісій — з дистанційниками значно легше забезпечити кворум. 

Зрозуміло, що максимально гарантувати відкритість і прозорість діяльності місцевої ради може винятково особиста присутність обранців на засіданні з його прямою трансляцією. 

Сподіваємося, що після того, як Верховна Рада повернулася в онлайн, місцеві ради, зокрема у відносно безпечних регіонах країни, скористаються прикладом парламентарів. За певний час можна буде побачити, які ради облцентрів вважатимуть себе важливішими за український парламент цілями для росіян.

Якщо ж безпекова ситуація в регіоні, де функціонує рада, залишається напруженою, що відображено наприклад у Переліку територій можливих бойових дій, який веде Міністерство розвитку громад і територій України, то такі органи місцевого самоврядування мають змогу оприлюднювати записи засідань. 

А от до роботи в дистанційному форматі радам варто вдаватися у виняткових ситуаціях. У таких випадках верифікація присутності й голосування депутатів має бути на найвищому рівні. А от коли камери вимкнені, а результати поіменного голосування не виводять на загальний монітор, це ставить під сумнів правдивість такого волевиявлення й загалом прозорість роботи органу місцевого самоврядування.