Молчанова vs НАБУ: політичний щит, Telegram-канали і допомога ЗСУ

“Я не буду сплачувати заставу. Я буду продовжувати виконувати свої соціальні зобов’язання”, — заявила київська забудовниця Владислава Молчанова на одному із судових засідань по справі “Столичного” ринку. 

Соціальними зобов’язаннями підприємиця називає скандальну добудову житлових об’єктів банку “Аркада” та допомогу війську. Тож, коли ВАКС обрав запобіжний захід розміром 100 млн гривень застави, Владислава Молчанова її не внесла та вирішила оскаржувати рішення. 

Однак до апеляційної палати справа ще не дійшла, адже заплановане засідання перенесли на 3 жовтня у зв’язку із попередньою зайнятістю судової колегії. 

Детальніше про перебіг розгляду справи, залученість медіа та аргументи сторін — розповідає ЧЕСНО. 

Політичний та моральний щит

У дні, коли ВАКС розглядав справу щодо обрання запобіжного заходу підозрюваній Владиславі Молчановій, події розгорталися стрімко не лише у судовій залі, а й за її межами. Так біля будівлі суду зібралися інвестори об’єктів “Аркади” та група чоловіків у військовій формі, аби висловити підтримку підприємиці. 

Подібний сценарій вже траплявся кількома місяцями раніше. На розгляд справи про поновлення договору оренди із ТОВ “Контактбудсервіс” у якості вільних слухачів завітали військовослужбовці, які “приїхали підтримати побратимів”, а один із них вказав, що сам є інвестором “Аркади”. 

Тоді розпочалася суперечка із захисниками екопарку “Осокорки”, які підкреслили, що “не використовували військову форму чи статус захисника для тиску або маніпуляцій у боротьбі за збереження природної зони”, хоча серед них також є представники Сил оборони. 

Читайте також: Екопарк “Осокорки”: новий етап судової історії

Деякі військовослужбовці стали на захист Владислави Молчанової публічно. Так, зокрема, з’явилася відповідна заява на сторінці “Правого сектору”, а один з ветеранів під час суду заявив про бажання та готовність взяти підозрювану на поруки — трансляцію засідання тоді припинили в цілях безпеки. 

Допомога Владислави Молчанової Збройним силам регулярно висвітлювалася на її сайті. Із врученням підозри НАБУ на початку вересня забудовниця створила профілі у соціальних мережах, де також почала висвітлювати підтримку фронту:

“І від сьогодні вестиму соціальні мережі — Інстаграм і Фейсбук, щоб через них інформувати вас не тільки про перебіг моєї справи, але й про те, що робить мій Благодійний фонд, про допомогу фронту і, можливо, трохи про особисте”, — йдеться у першій публікації. 

Безумовно, у час повномасштабної війни підтримка Сил оборони залишається ключовим пріоритетом. Однак цей факт не має слугувати моральною індульгенцією або ж використовуватися будь-якою зі сторін із метою тиску у ході розслідування справи земельної корупції. 

Зазначимо, що під час одного із засідань по справі Владислави Молчанової біля будівлі ВАКС з’явився і співголова фракції “Батьківщина” у Київраді та голова екологічної комісії Денис Москаль. Із підприємицею вони давні бізнес-партнери, а сама Молчанова була довіреною особою Юлії Тимошенко на президентських виборах у 2019 році та є однією зі спонсорок партії “Батьківщина”, про що раніше писав ЧЕСНО. 

Читайте також: Природний парк проти бетонних джунглів: що обере Київ?

У Київраді кілька разів порушували питання конфлікту інтересів депутата, зокрема через лобізм забудовницьких інтересів. Нагадаємо, що у 2001-2008 роках Денис Москаль був керівником ТОВ “Каштанове місто”, яке фігурує у скандалі із забудовою озера Синє на Виноградарі. Бенефіціарами компанії свого часу були Владислава Молчанова (2016-2019) та її син Іван Молчанов (2019-2022).

Читайте також: У Київраді пошукають конфлікт інтересів у діях голови екокомісії Москаля і знову переформатують комісії

Конфлікт інтересів виринув знову на початку 2025 року. У день початку продажів квартир у ЖК “Н2О” у Дарницькому районі Києва, Дениса Москаля помітили біля офісу компанії Stolitsa Group. Нагадаємо, що згаданий ЖК зводиться на території екосистеми — екопарку “Осокорки”, яку роками намагаються захистити активісти від забудови. 

Пізніше цей інцидент розглядала регламентна комісія Київради на предмет конфлікту інтересів. Після рішення про звернення до НАЗК стосовно Дениса Москаля, член комісії та депутат УДАРу Вячеслав Непоп заявив про бажання відкликати свій голос.

Медійний вплив

Новина про вручення підозри забудовниці Владиславі Молчановій у справі “Столичного” ринку, очікувано, швидко розповсюдилася у медіа. Проте є одна важлива деталь — майже ідентичні дописи із заявою підприємиці з’явилися і у низці анонімних Telegram-каналів. Йдеться, зокрема, про “Труха Україна”, “Insider UA”, “Times of Ukraine”, “Реальна війна”, “Телеграмна служба новин”, тощо. 

Аудиторія кожного в середньому складає близько 1-3 мільйона читачів, а вартість реклами коливається між кількома десятками до сотні тисяч гривень за публікацію. У більшості каналів інформація про підозру Молчановій є чи не найпершим дописом про неї. Виключенням став російськомовний “Insider UA” — там можна знайти згадки від 2021-го року, які спочатку стосувалися скандалів із супермаркетами NOVUS, а у 2022-2023 містили звітність про допомогу Збройним силам від однойменного фонду бізнесвумен. 

Зазначимо, що на ці дописи звернув увагу і прокурор у ході судового засідання, коли наводив докази обвинувачення:

“На наступному аркуші наведені публікації в Telegram-каналах мільйонниках, які є популярними в Україні. Всі з яких публікували одну й ту саму новину 6 вересня. Тобто, фактично, відбувалося ймовірне придбання цих публікацій для того, щоб сформувати певну громадську думку уже навколо цієї справи до того, як вона буде розглянута або досліджена”. 

Окремо у своїй доповіді прокурор згадав “Апостроф.Медіа”, зокрема те, як Владислава Молчанова у приватних листуваннях обговорювала різні публікації з сайту та “давала добро” на них. В іншому листуванні, як зазначив прокурор, фігурував документ про угоду із “Апострофом”. 

“Ми це наводимо як підтвердження ризику, що через медіа пані Молчанова може впливати на громадську думку та намагатися певним чином маніпулювати цим кримінальним провадженням”, — йшлося у доповіді.

Згідно з даними YouControl, ТОВ “Апостроф Медіа” таки має зв’язок із фінансово-промисловою групою (ФПГ) “Група родини Владислави Молчанової”.  Із початку травня 2024 року одним із кінцевих бенефіціарів компанії є син підприємиці Іван Молчанов, який володіє 23% статутного капіталу. 

За пошуковим запитом “Владислава Молчанова” на сайті “Апостроф.Медіа” з’являється близько 30 публікацій, більшість з яких стосується допомоги Силам оборони або ж заяв стосовно нещодавньої підозри НАБУ. 

З чого усе почалося?

На початку вересня НАБУ та САП викрили схему заволодіння та подальшої легалізації 18 гектарів землі ринковою вартістю понад 160 мільйонів гривень. До реалізації, згідно з повідомленням, причетні засновниця компанії Stolitsa Group Владислава Молчанова та колишній нардеп від “Партії регіонів” Юрій Іванющенко, який нині перебуває в розшуку. 

У публікації НАБУ йдеться про те, що навесні 2021 року під час корпоративного конфлікту між екснардепом та забудовницею за контроль над гуртовим ринком у передмісті Києва (ринок “Столичний”), “в останньої виник умисел щодо виведення активів ринку на підконтрольних юридичних та фізичних осіб”.

На засіданнях у ВАКС розглядали питання обрання Молчановій запобіжного заходу. У своїй доповіді прокурор наголошував на зміні цільового призначення земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови на землі сільськогосподарського призначення, яка відбувалася навмисно та швидко. Водночас, сторона захисту зазначає, що це було виправленням технічної помилки у документації, без жодних порушень. 

Після вручення підозри та трьох судових засідань, 11 вересня ВАКС таки обрав запобіжний захід Молчановій — застава розміром у 100 мільйонів гривень. Нагадаємо, що попередньо йшла мова про 300 мільйонів гривень застави. 

Крім цього, суд зобов’язав підприємицю повідомляти про зміну місця проживання та роботи, прибувати за кожною вимогою, обмежити спілкування зі свідками та іншими підозрюваними, а також здати закордонні паспорти на зберігання. 

ЧЕСНО далі слідкуватиме за перебігом справи в апеляційному суді. Нагадаємо, що раніше ми аналізували скандал довкола екопарку “Осокорки”, де Stolitsa Group є ключовим забудовником ділянок та, фактично, має контроль над усіма компаніями, що у ньому фігурують.