Суд за зачиненими дверима: як забудовник затягує справу “Осокорківських лук”

Ще наприкінці 2024 року компанія ТОВ “Контактбудсервіс” подала позов до Київського окружного адмінсуду, щоб скасувати рішення Київради від 11 квітня 2019 року про створення ландшафтного заказника “Осокорківські луки” та розпорядження КМВА від квітня 2024 року про затвердження Положення цього заказника. Тож із лютого 2025 року тягнеться низка підготовчих засідань у справі, які періодично переносять — то через клопотання забудовника, то через потребу в додаткових доказах. 

Так клопотання ТОВ “Контактбудсервіс” за 12 січня стосувалося призначення земельно-технічної експертизи, щоб встановити факт накладання меж “Осокорківських лук” на орендовані забудовником ділянки. Зокрема, сторона забудовника стверджує, що при створенні заказника використовувалися неточні дані міського кадастру, які суперечать державному. 

Зауважимо, що в матеріалах справи вже є відповідь Держгеокадастру, в якій йдеться, що жодна з п’яти земельних ділянок, які були відведені ТОВ “Контактбудсервіс” в оренду в 2005 році, не накладаються на межі заказника. На цьому наголосили представники прокуратури і громадськості на засіданні. 

Крім того, сервіси, які використовує позивач, не є офіційними даними, адже вони не мають відповідного домену — gov.ua. З міркувань безпеки в умовах воєнного стану публічна кадастрова карта не працює, а наявні мапи створені на базі раніше доступних кадастрових даних, тож можуть містити викривлену інформацію. 

Представники “Екопарку Осокорки” зауважили, що, за таким сценарієм, призначення земельно-технічної експертизи є прямим шляхом до затягування справи. Адже ТОВ “Контактбудсервіс” могло просто подати офіційний запит знову до Держгеокадастру та отримати актуальну інформацію, якою вже володіють сторони справи. 

Подібна тактика є досить поширеною серед забудовників, наприклад, раніше Рух ЧЕСНО писав про це у справі збереження Китаївського археологічного комплексу. Під час розгляду справи представник Офісу генерального прокурора регулярно зазначав, що в матеріалах вже достатньо доказів про наявність пам’ятки на ділянці, натомість призначена експертиза розтягнула розгляд фактично ще на рік. 

Читайте також: Забудовники vs місто князя Володимира: на чиєму боці буде Феміда?

У коментарі Руху ЧЕСНО голова ГО “Екопарк Осокорки” Олександр Пилипенко зазначив: “Результат цієї земельно-технічної експертизи — однозначний. Ділянки не накладаються, тому що є відповідь Держгеокадастру. Це як чорне і біле. Проте таким чином затягується час, і це дозволяє мати заказник у підвішеному стані, що їм (забудовникам) вигідно”.

Також юрист Олександр Дядюк на засіданні підкреслив, що клопотання забудовника не стосується первісного предмету позову. Нагадаємо, ТОВ “Контактбудсервіс” стверджував, що територія заказника “заважає” збудувати магістраль від проспекту Петра Григоренка в Дарницькому районі до межі Києва. 

Згідно із проєктом компанії, саме ця дорога має виконувати роль під’їзду до житлових комплексів, які планує звести Stolitsa Group Владислави Молчанової на тій території. 

Водночас захисники зеленої зони з “Екопарку Осокорки” ще після першого судового засідання у справі наголошували:

“Ця дорога — абсолютний тупик, адже вона не з'єднується з жодною існуючою магістраллю, а добудовувати її за межами Києва поки що ніхто не планує. Навіть, якщо це станеться у майбутньому, шість смуг Григоренка просто неможливо буде поєднати з вузькими двосмуговими вулицями у Вишеньках”. 

Зрештою розгляд справи перенесли на 2 лютого на 15:40, щоб треті особи мали змогу якісно ознайомитися з новими доказами, які надала сторона забудовника. Натомість суд зобов’язав позивача підготувати письмові пояснення для того, щоб обґрунтувати, як питання накладення земельних ділянок пов’язане з початковими підставами позову.

Гласність судового процесу

На подібних судових справах присутність вільних слухачів — звична справа. Наприклад, засідання Північного апеляційного суду у справі Китаєва чи Протасового Яру регулярно відбуваються за участі громади. Очевидно, що такі теми суспільно важливі. Одне із судових засідань “Екопарку Осокорки” в Касаційному господарському суді минуло з відчиненими дверима, оскільки в самій залі не вистачало місця для присутніх.  

Проте справа “Осокорківських лук” у Київському окружному адміністративному суді залишається унікальною. Раніше ЧЕСНО писав про те, що одне з підготовчих засідань відвідати не вдалося ні журналістам, ні вільним слухачам. Тоді суд заборонив доступ до засідання через малу залу. Така проблема виникає досить часто, проте зазвичай її вирішують заміною судової зали, забезпеченням онлайн-трансляції чи, зрештою, відчиненими дверима. 

Стаття 11 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” передбачає, що розгляд справ відбувається відкрито, крім випадків, установлених законом. Мають право бути присутніми будь-які особи, а представники ЗМІ можуть проводити фотозйомку чи аудіозапис із використанням портативних засобів без отримання окремого дозволу суду.

На вчорашньому засіданні вперше безпосередньо у залі був присутній і Рух ЧЕСНО, але вільні слухачі так і залишилися в коридорі за зачиненими дверима. Наголосимо, що в таких судових засіданнях присутність громади критично важлива, аби забезпечити прозорість розгляду. 

Конфлікт інтересів Віталія Нестора

Раніше ЧЕСНО писав, що у ситуації довкола “Екопарку Осокорки” наявний конфлікт інтересів співголови фракції “Батьківщина” та голови екологічної комісії Дениса Москаля, який є колишнім бізнес-партнером засновниці компанії Stolitsa Group Владислави Молчанової. Так, зокрема, депутат був присутній на судовому засіданні у справі “Столичного” ринку, де забудовниця фігурує однією з підозрюваних. 

Читайте також: Молчанова vs НАБУ: політичний щит, Telegram-канали і допомога ЗСУ

Проте у справі “Осокорківських лук” доречно згадати ще одного депутата фракції “Батьківщина” та першого заступника голови регламентної комісії — Віталія Нестора. Зазначимо, що представницею ТОВ “Контактбудсервіс” у суді є адвокатка Ольга Головачева. Вона фігурувала, зокрема, на сторінці адвокатського об’єднання “Аларіус”. 

За сумісництвом Віталій Нестор також там згадувався як старший партнер, а його дружина Яна Нестор — керівницею практики супроводу медичних закладів. Однак наразі на сайті “Аларіус” жодної згадки про це вже немає, але завдяки веб-архіву вдається легко відновити дані за період лютого 2025 року — якраз за кілька днів до першого засідання по справі. 

Представники “Екопарку Осокорки” у березні 2025 року вказували, що подали відповідне звернення до НАЗК, після чого зникли фото та згадки депутата із сайту адвокатської компанії. Рух ЧЕСНО слідкуватиме надалі за перебігом справи у суді та інформуватиме про подальші оновлення.