Найскладніша зима за час повномасштабної війни: як Київрада боролася з наслідками російських атак на столицю

Позика на генератори

Зазначимо, що це вже друге пленарне засідання Київради з початку року. Вперше депутати збиралися ще в січні. Тоді в закритому режимі заслухали доповідь представника Сил протиповітряної оборони та заступника голови Київської міської держадміністрації про ситуацію зі світлом і теплом у столиці. 

Відтоді ворог повторно атакував енергосистему. 5 лютого Віталій Кличко повідомив про характер пошкоджень Дарницької ТЕЦ, яка забезпечувала теплопостачання в 1100 багатоповерхівках у Дарницькому та Дніпровському районах міста. 

“У цих будинках уранці 3 лютого злили воду в системах опалення, щоб уникнути розмерзання. Наразі висновки фахівців такі, що об’єкт отримав критичні ушкодження і на відновлення його систем та обладнання знадобиться не менше двох місяців”, — йшлося в повідомленні. 

У своєму виступі міський голова також вказав, що частина багатоповерхівок не має достатніх ресурсів для оперативної закупівлі автономних джерел живлення. Тож Київрада розглянула “спрощений та оперативний механізм фінансової підтримки” таких будинків, який передбачає безвідсоткову позику для придбання генераторів на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його завершення. 

Відповідний проєкт має на меті забезпечити житлові будинки сталим електро-, водо- та теплопостачанням. Фінансування буде здійснюватися за рахунок статутного капіталу КП “Фонд модернізації та розвитку житлового фонду міста Києва” та передбачатиме безвідсоткову позику під 0% річних строком до 12 місяців із граничною сумою до 1 мільйона гривень на будинок. 

Таку позику можуть отримати ОСББ (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку), ЖБК (житлово-будівельний кооператив) або управителі багатоквартирних будинків — в тому разі, якщо відповідні згадані структури там не створені. Позичальник має подати до Фонду заяву, витяг з Єдиного державного реєстру, рішення чи протокол загальних зборів про залучення позики, довідку про рух коштів за останній рік і договір поставки генератора. 

Рішення підтримали 73 депутати — ніхто не голосував проти. Водночас не натиснули жодну з кнопок під час голосування двоє депутатів — Вячеслав Непоп з УДАРу та Олександр Плужник із групи ПЗЖМ.

Премії рятувальникам і резерви пального

Протягом пленарного засідання депутати також ухвалили зміни до міської цільової програми цивільного захисту на 2024–2028 роки. Основна причина перегляду програми — масовані ракетні удари 9 січня, які спричинили “надзвичайну ситуацію воєнного характеру”. 

Внаслідок цього виникла потреба посилити матеріальний резерв міста, щоб реагувати на нові атаки, забезпечити стале функціонування критичної інфраструктури та житлового фонду в умовах блекаутів і підтримати фінансово тих, хто безпосередньо ліквідує наслідки обстрілів. Чи не варто було Києву готуватися до подібного сценарію завчасно та якісніше розставляти бюджетні пріоритети — наразі вже питання риторичне. 

Загалом проєкт передбачає збільшення кошторису програми з 5,67 млрд грн до понад 6 млрд. Майже всі кошти спрямовують на 2026 рік, і поточний бюджет цивільного захисту складає майже 2 млрд грн. У пояснювальній записці йдеться про “нагальну потребу” в додаткових обсягах дизельного пального та бензину А-95, на що виділили 100 мільйонів. 

Ці запаси призначені для роботи електрогенераторів, які підтримують життєдіяльність будинків та об’єктів інфраструктури під час ситуацій, подібних до тієї, яка сталася після пошкодження Дарницької ТЕЦ.

Крім цього, кошти підуть на поповнення матеріального резерву для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Зокрема, на 2026 рік тепер закладено понад 318 млн грн, порівнюючи з попередніми 18,3 млн грн. 

Інша стаття витрат передбачає фінансовий механізм підтримки працівників комунальної аварійно-рятувальної служби “Київська служба порятунку” (КАРС). Для тих, хто працює над ліквідацією наслідків обстрілів, заплановані щомісячні премії, на що Київ спрямує додаткові 12,7 млн грн. Ініціативу підтримали 73 депутати, у голосуванні знову не взяв участі Вячеслав Непоп з УДАРу — під час розгляду питання депутат не натиснув жодної з кнопок. 

“Генераторне господарство” та нове КП у Києві 

“Як виявляється, це дуже специфічна тема, і той, хто має генератори, це на собі відчув: їх треба обслуговувати, їх треба ремонтувати, треба проводити інші речі — логістика, заміна фільтрів”, — зазначив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв у доповіді щодо проєкту утворення комунального підприємства “Служба енергетичної безпеки”. 

Краще пізно, ніж ніколи, тож оскільки сьогодні столиця отримує велику кількість генераторів як гуманітарну допомогу, виникла потреба в єдиному операторі, який би ними системно керував. Як підкреслив і міський голова на початку засідання, і Петро Пантелеєв у виступі, цим рішенням Київрада реорганізує вже існуюче КП “Київводоканал”. А використовувати будуть кошти, що вже були закладені в статутний капітал раніше створеної структури. 

Зазначимо, що ПрАТ “Київводоканал” надалі функціонуватиме без змін. Натомість новостворене КП “Служба енергетичної безпеки” матиме кілька завдань: 1) створення та утримання запасу автономних джерел живлення; 2) оперативне підключення генераторів на об’єктах, які залишилися без світла; 3) технічне обслуговування та ремонт обладнання; 4) безпосередня генерація електрики для потреб життєзабезпечення міста. 

Петро Пантелеєв також зазначив, що в місті наразі функціонують понад 2000 генераторів, якими вже опікуються профільні підприємства. Ініціативу підтримали 68 депутатів, 10 не голосували зовсім. Зокрема, йдеться про 7 депутатів фракції “Європейська солідарність”, Катерину Кириченко з УДАРу, Тараса Козака з “Голосу” та Олександра Плужника з ПЗЖМ. 

Серед інших рішень, які ухвалила Київрада, були також питання фінансової допомоги киянам. Йдеться, наприклад, про одноразову виплату розміром 40 тис. грн киянам, які опинилися в складних життєвих обставинах у результаті аварії на інженерних мережах.