У Київраді “не час для політичних заяв”: кредит на метро, зміна голови земельної комісії та збереження Протасового Яру

“Найскладніший опалювальний сезон”

Пленарне засідання 23 жовтня міський голова Віталій Кличко розпочав із заяви про підготовку до “найскладнішого опалювального сезону” за всі роки повномасштабної війни. Кількома днями раніше РФ здійснила низку атак на українські міста, серед яких і столиця — тож нині запроваджені графіки відключень задля економії електроенергії.

“Ситуація дуже складна і, відверто кажучи, зараз не час для політичних заяв, а для демонстрації здатності швидко та ефективно діяти, виходячи з сьогоднішніх обставин”, — йшлося у заяві міського голови. 

Проте без політичних заяв не обійшлося. Безпекові заходи необхідно фінансувати з інших статей, що за словами Віталія Кличка, є складним рішенням через переспрямування 8 мільярдів гривень зі столичного бюджету до державного, яке раніше ухвалила Верховна Рада. 

ЧЕСНО писав, що на початку 2025 року залишки минулорічного бюджету столиці склали 20 мільярдів гривень. Ця цифра фактично дорівнює річному бюджету інших великих міст, як-от Харків чи Дніпро, тож згадані зміни не є кричущою проблемою для Києва. 

Читайте також: Повернення з “канікул”: вперше за три місяці Київрада у сесійній залі

Крім того, пізніше собі суперечив і сам Віталій Кличко, коли долучився до засідання бюджетної комісії:

“Ми зараз шукаємо гроші, а у нас в кінці року будуть мільярдні залишки”.

Тоді депутати обговорювали джерела фінансування, щоб встановити додаткові генератори і забезпечити безперебійну роботу систем водовідведення та водопостачання. 

Частина засідання пройшла у закритому режимі — зокрема, про стан підготовки до опалювального сезону доповідав заступник голови КМДА Петро Пантелєєв.

Від кредиту на метро до позики з “депутатських фондів”

За день до зустрічі столичних депутатів у сесійній залі, міський голова зареєстрував проєкт “Про здійснення запозичення до бюджету міста Києва шляхом залучення кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄББР) у 2025 році”. 

Ініціатива передбачала позику у ЄББР розміром у 150 мільйонів євро (7,5 мільярдів гривень), щоб придбати нові вагони метро, включно із запасними частинами, інструментами та спеціальним обладнанням. Кредит передбачав два транші, а його строк — 13 років. Погашення розпочиналося б через три роки після дати укладення, і здійснювалося б щопівроку. 

Проте у ході засідання міський голова від своєї ініціативи відмовився. Так бюджетна комісія вилучила пункт про згадану зовнішню позику, і натомість обговорювала виділення 548 мільйонів гривень на резервне живлення для критичної інфраструктури — зокрема, ПрАТ “Київводоканал” та Бортницької станції аерації. 

Джерелами для покриття цих видатків стали:

1. 100 мільйонів — резервний фонд столиці; 

2. 148 мільйонів — за рахунок коштів, від яких відмовилися районні державні адміністрації та деякі департаменти; 

3. 300 мільйонів — позика із “депутатських фондів”, яку повернуть на початку листопада за рахунок перевиконання бюджету.

Останній пункт спричинив найбільше дискусій серед представників бюджетної комісії. Частина депутатів виступала категорично проти вилучення 300 мільйонів із депутатської програми та зазначили, що ці гроші йдуть на матеріальну допомогу людям похилого віку, військовослужбовцям та постраждалим киянам — до прикладу, на заміну вікон після обстрілів. 

Проти виступив і обраний від забороненої ОПЗЖ Володимир Яловий. За словами депутата, мешканці вже написали заяви на отримання коштів, а їх вилучення підірве “авторитет нашої влади”. 

Нагадаємо, що розмір столичних “депутатських фондів” є найбільшим, і план 2024-го року передбачав понад 7 мільйонів гривень на кожного депутата. Їх можна витрачати на благоустрій, покращення матеріально-технічної бази бюджетних установ або ж на матеріальну допомогу — це вирішують самі обранці, формують плани та погоджують із головним розпорядником коштів. 

Читайте також: Депутатські фонди під час війни: на що депутати в регіонах витрачають бюджетні мільйони

Водночас, кошти з “депутатських фондів” не вилучають назавжди. Це тимчасове рішення, і вже на початку листопада їх мають повернути за рахунок перевиконання бюджету — відповідний проєкт рішення для відновлення суми мають подати до 3 листопада, щоб розглянути його вже на найближчому засіданні. 

“Якщо обирати між містом, яке буде потопати у фекаліях і тижнем, коли не попрацює приймальня депутата, то я думаю, що треба обрати, коли не пропрацює приймальня депутата”, — підсумував голова бюджетної комісії Андрій Вітренко. 

Частина депутатів наголошувала, що йдеться не про роботу приймалень, а про обіцянки виборцям. Зрештою, до комісії завітав і міський голова, який згадав про ймовірні кількамільярдні залишки бюджету наприкінці року. Вже на пленарному засіданні зміни до бюджету ухвалили, 73 депутати проголосували “за”. 

Зміна голови земельної комісії

Очікуваним проєктом на пленарному засіданні була ініціатива про зміну голови земельної комісії. Зокрема, у ініціативі міського голови йшлося про призначення на посаду депутата УДАРу та військовослужбовця полку “Ахіллес” Олеся Маляревича, у той час як фігурант “Чистого міста” Михайло Терентьєв мав залишитися членом комісії. 

ЧЕСНО поспілкувався із кандидатом на посаду голови та поцікавився, зокрема, голосуваннями за “туалетні схеми” та новий антикорупційний земельний порядок. Нагадаємо, що Олесь Маляревич підтримав 13 з 15 скандальних проєктів по виділенню землі, а за ініціативу авторства Вікторії Пташник та Дмитра Білоцерковця не голосував. 

У відповіді депутат зазначив, що під час розгляду питання у сесійній залі погасли екрани, і це не було наміром бути “проти”, а у контексті “туалетних схем” вказав:

“Якщо подивитися голосування всього сесійного залу, всі проголосували, мабуть, так само. Тому що, коли питання потрапляє в сесійну залу, воно пройшло земельний департамент, пройшло всі погодження юристів, воно вже на голосуванні. І ніхто не казав, що “це туалетна схема, не голосуйте”, а ми взяли і голосували. Тобто, це було проголосовано всією залою і всіма депутатами”.

Читайте також: “Репутаційна криза” земельної комісії Київради: Кличко пропонує змінити голову

Проєкт нині на розгляді в комісії з питань регламенту, проте заплановане засідання не відбулося через відсутність кворуму. Водночас, коли Вікторія Пташник виступила із заявою про кандидата на посаду, міський голова відповів, що роботу комісії необхідно запускати — зокрема, по тим правилам, які затвердили в рамках нового порядку. Нагадаємо, що сам Віталій Кличко за антикорупційні земельні правила не голосував, хоча тоді був присутній у сесійній залі. 

Протасів Яр: викуп ділянок

Серед інших питань, які давно чекали депутатського розгляду — викуп земельних ділянок Протасового Яру імені Романа Ратушного. Нагадаємо, що ця ініціатива з’явилася ще минулого вересня як спроба врятувати зелену зону від забудови. 

Проте за рік з моменту ухвалення рішення не відбулося нічого — Київрада не провела і грошову оцінку земель ТОВ “Протасів Яр”, про що також зазначали активісти. Рішення частково було заблоковане через паралізовану земельну комісію, і екс-секретар Київради Володимир Бондаренко запропонував почекати на процедуру “мовчазної згоди” комісії, коли рішення можна безперешкодно винести у сесійну залу. 

На засіданні виступив представник ГО “Захистимо Протасів Яр” Антон Дикань: “Ми чудово розуміємо, що викуп неможливий під час воєнного стану, але це дозволить робити перші адекватні кроки в сторону оцінки землі. Тепер ми просимо продовжити це, щоб бути послідовними та дотримуватись своїх же наданих обіцянок”.

“За” проголосували 74 депутати, серед тих, хто “не голосував” — Роман Ткачук та Вячеслав Непоп із фракції УДАР, Микола Конопелько зі “Слуг народу” та Володимир Кравець із групи “Платформа за життя і мир”. Наразі спільнота “Захистимо Протасів Яр” очікує проведення грошової оцінки земельних ділянок.