Після теракту у Львові знову пожвавилася дискусія про доцільність роботи Telegram в Україні. Цю платформу звинувачують у вербуванні, маніпуляціях і підготовці до втручання в майбутні вибори. Лунають вимоги заборонити її або жорстко регулювати. Але чи вирішить це проблему?
Крім того, повоєнні вибори в Україні відбуватимуться в принципово новому інформаційному середовищі. Вагому роль у формуванні громадської думки вже сьогодні відіграють великі телеграм-канали та інші цифрові платформи, які не врегульовані окремим законодавством, часто критично сприймаються традиційними медіа, але водночас мають багатомільйонну аудиторію та реальний вплив на виборців.
Саме тому Рух ЧЕСНО розпочинає розмови з представниками нового покоління інфлюенсерів, щоб з’ясувати, чи усвідомлюють вони власну роль у політичних процесах, чи відчувають відповідальність перед суспільством та як бачать майбутнє держави.
Ігор Лаченков, більш відомий як Лачен, один із тих, хто перетворив Telegram на впливовий медіаінструмент. Мільйонна аудиторія, мільярдні збори на армію, комерційні контракти та політичні заяви, які палко підтримує аудиторія. Він працює в екосистемі, яку частина політиків називає токсичною й небезпечною.
Говоримо з Лаченом про заборону Telegram, гроші, політичну рекламу, майбутні вибори та про те, чи здатні нові медіа стати частиною нової еліти, а не лише майданчиком для її розкрутки.
***
“Я в цьому брати участі не хочу — за цим трешаком значно цікавіше буде спостерігати зі сторони”

— Зараз суттєво змінилося споживання новин. За даними останніх досліджень, 62% споживають інформацію з Telegram. Оскільки це анонімне середовище, низка політиків і експертних організацій пропонують закрити цю мережу.
— Зараз кожен пропонує свій варіант: хтось — за повну заборону Telegram, хтось — за ідентифікацію кінцевих бенефіціарів каналів, інші — за реєстрацію як медіа. Але мені здається, що все вирішиться само собою. Чому я так думаю? По-перше, з часом уже відфільтрувалось багато всього. Люди бачать, де перевірена інформація, а де ні. Як не крути, ми ж, наприклад, змогли достукатися до людей щодо важливих тем. От це стейкхолдери перевірених новин. Ми все одно пробиваємось крізь все, будь-яку тему. Наприклад, здавалось, що тему НАБУ і САП неможливо пояснити людям. Мені казали, що з того, що я роблю, не буде ніякого “вихлопу”. Ми все одно пояснювали, і в нас вийшло.
— За твоїми словами, є різні варіанти розвитку Telegram. Напередодні повоєнних виборів і після терактів все голосніше звучить заклик забанити Telegram в Україні. Нардеп Ярослав Юрчишин — амбасадор цієї ініціативи, також її підтримують низка громадських організацій. Якщо закриють Telegram, куди будеш рухатись?
— У мене по всіх соцмережах є проєкти. Це, звісно, було б неприємно, але не пропадемо — завжди є нові можливості. Зараз Threads активно розвивається, це теж цікаво.
Але я просто не бачу чисто технічно, як це зробити. І плюс зараз сама Росія банить Telegram. А от ключовий аргумент бану Telegram — що він російський. Тому дуже важко буде апелювати таким політикам, як Юрчишин, до цього аргументу.
— Не тільки, що він російський, а що цю мережу можна використати для втручання у вибори.
— Тоді так само можна апелювати, що це цензура. Всі наші вибори, які ми проходили і на яких ми обирали найгірших президентів, були завдяки якраз медіа старої гвардії. Всі ці старі медіа підтримували або висвітлювали вибори Леоніда Кучми, Віктора Януковича, Петра Порошенка. Будь-яке медіа впливає на вибори. Але це вже залежить від людей.
— Telegram зараз — це не просто платформа, а окремий ринок. Як тобі вдається балансувати між впливовістю, незалежністю, монетизацією?
— У нас класна монетизація, тому що нам не треба таких витрат, як у старих медіа. Робота ТГ-каналу коштує копійки: найняти редактора чи пошуковика в стрічці вартує від 10 000 до 30 000 грн.
— Як у тебе змінились розцінки на рекламу?
— Подорожчали. Ми формуємо пакетні тарифи — з великим бізнесом намагаємось грати в довгу. Нам нецікаво, щоб прийшов великий бізнес і взяв один допис. Ми кажемо: "Кльово, але давайте працювати одразу пакетом — візьміть там ще нас, тут і тут”. Вони найчастіше обирають річний пакет, так і працюємо. У січні – лютому ми якраз працюємо над оцими річними стосунками, займаємось контрактуванням.
— Скільки коштує рік на каналі “Лачен пише”? Ти говорив, що ціннісно вибираєш, з ким працювати в рекламі. Чи залишився цей підхід?
— Рік — 50 000 доларів. Звісно, ми не беремо ні казино, лотереї, що там ще може бути гірше? Ми дуже обережні з бенефіціарами великого бізнесу. Не беремо “Метінвест”, наприклад, хоча це був би величезний клієнт. Але беремо ДТЕК, тому що це ДТЕК.
— А як сплачуються податки?
— У мене ФОП 3 групи, робимо все за договорами. Жоден великий бізнес не платить криптовалютою або готівкою.
— Не перебираєш ліміти по ФОПу?
— Ні, чітко за лімітом. Десь переносимо на наступний рік, вони помісячно платять за договорами.
— Тебе неодноразово питали про звʼязок із Сергієм Притулою, і ти щоразу тепліше говориш про участь у політиці. Якби Притула формував політичну силу, ти б до неї долучався?
— Ні (несхвально хитає головою).
— А до іншої політичної сили?
— Ні. Можу пояснити. Мені це не цікаво, тому що я передбачав, що наступні скликання для великих політичних лідерів будуть найкризовішими за весь час. Буде настільки бійня за політичні впливи, ресурси, що стільки друзів стануть публічними ворогами. Я в цьому брати участі не хочу, за цим трешаком значно цікавіше буде спостерігати зі сторони. Я думаю, що там будуть перевибори, будуть блокуватись трибуни.
— Якщо не політика, то що?
— Мене більше цікавить бізнес, а мій бізнес — це особистий бренд. І коли особистий бренд заходить у політику, він втрачає все. Навіщо мені це? Якщо я заробляю на своєму бренді легально, чесно і стільки, скільки не приносить мандат. А йти шкваритися за конверти або за лобіювання якихось інтересів — нащо воно мені треба? Чиста прагматика.
— А якщо нова еліта піде на вибори з новими медіа, це теж їй дозволить отримати перемогу? Зеленський свого часу відносно хакнув систему. Чи ти як колишній прихильник Петра Порошенка зараз кажеш, що ні?
— Я більше не порохобот (сміється). У контексті виборів варто більше переживати за TikTok, ніж за Telegram. Тому що, наприклад, є ж вже чувак, який просто за допомогою ТікТоку в Румунії міг виграти вибори. А у нас ніхто навіть за ТікТок нічого не каже. Я би задумався. Якщо банити, то краще ТікТок.
Але чи призведе будь-яка цензура до вищого рівня свідомості громадян? Мені здається, що ні. Яка була проблема з ТікТок? Хтось зайшов і наповнив своїм контентом інфопростір. Це ж не те, що, умовно, в будинок заходили з ноги, роздавали агітацію, і цю людину обрали. Проблема в тому, що інфопростір був пустим, і його хтось заповнив. Заповнюйте, в чому проблема? Це чесний ринок.
— На каналі Лачена буде політична реклама?
— Я можу когось підтримати, кого я особисто знаю. Це, мабуть, не реклама.
— Якщо в тебе є монетизація на каналі, і якщо ти агітуєш публічно, то це внесок в умовну кампанію.
— Так, але чи підтримував би когось я за гроші — ні. Чи скажу там: "Голосуйте за партію". Ні, ні, ні. Чи є політична агітація, якщо я скажу, що новим головою НОК повинен стати не Вадим Гутцайт, а хтось ніший? Це ж політична агітація. Я вважаю, що такі люди, як скелетоніст Владислав Гераскевич, повинні очолити Національний олімпійський комітет.
— Це швидше політична позиція, а не агітація. Гераскевич же не політик, він проявив себе як національний герой із сильною позицією, поставив на кін свою кар'єру.
— Це я проговорюю можливі варіанти, щоб мені потім не сказали, що я от сказав, що не буде (політичної реклами, — ред.). Якісь призначення можу коментувати, але чи буду я топити за якусь партію? Ні. Не за гроші.
— Будеш висвітлювати вибори?
— Та звісно! Такий контент буде — всі ж будуть щось ляпати з кожної партії. Це ж буде смішно. Ну я ж пам'ятаю 2019-ий рік. Чорною рекламою ми займатися не будемо, але всякі ляпи точно будуть.
— Ти зробив багато зборів. Навіть не знаю, скільки мільярдів ти зібрав. То скільки?
— Разом з усіма проєктами зібрали десь 4 мільярди.
— Чи маєш амбіцію допомогти зібрати на нову незалежну політичну силу?
— Не вірю в це. Я б не хотів використовувати на таке людські кошти. Хай краще буде як американська модель, мені вона більше подобається. Якщо хочуть люди фінасувати політику — вони можуть, але ж там більшість партії беруть фандрейзинг від бізнесу.
Якщо вибори будуть під час війни або після, то брати з людей кошти ще на це…. Я — точно ні. Може, хтось і зробить.
“У найближчі два скликання монобільшості точно не буде”

— Ти вже почав говорити, що буде складний повоєнний період, але все одно буде формуватися нова політична еліта. За твоїм відчуттям, хто до неї має увійти?
— Військові. Волонтери. І старі політики, які вчасно переформатувалися.
— Якою ти бачиш роль військових і ветеранів у новій політичній системі?
— Військові раніше це були просто військові, а зараз майже кожен військовий це людина, яка до цього була кимось. Наприклад, призначили Лазаря (Павла Єлізарова, — ред.) замом ППО. Це людина з величезним бізнес-досвідом, топуправлінець. Так само, як Всеволод Кожемяко з “Хартії” (український бізнесмен, засновник групи “Агротрейд”, командир добровольчого підрозділу “Хартія”, — ред.). Таких прикладів дуже-дуже багато. Навіть Олег Ляшко колись був політиком, а зараз у війську, і дуже гарний фідбек про нього.
— То як ти бачиш роль військових? Чи використають їх партії для того, щоб потрапити до влади? Чи сформують вони ветеранські партії і зможуть впливати?
— Хтось буде пробувати використовувати, хтось буде формувати партії. Самі військові будуть формувати свої партії, навіть у нинішніх партіях є нардепи, які були долучені до війська.
— У нас так традиційно складається, що праві й мілітарі-партії не дуже успішні на виборах. Вони конкурують за одного виборця.
— Ми маємо досвід тільки 2014 року, а зараз змінився час. Кількість долучених до війська людей, які мають своє ком'юніті, це ж вже не те, що було — це мільйони людей. Чи зможуть, наприклад, військові обрати військових? Чого ні? А це ж у них дружини, родини.
— Так, але умовно — Третя штурмова йде, “Хартія”, “Свобода”. Що вони роблять — рвуть поле.
— Тут ми повертаємось до того, чому я не хочу взагалі торкатись політичного поля наступні скликання. Ну, ми вже зараз знаємо про конкуренцію якихось бригад чи командирів, а на виборах воно буде ще гірше.
— Я маю на увазі, що в нашій історії такі сили не мали здатності об'єднатися.
— Не об'єднаються, але я думаю, що якась партія 5% забере.
— Такий песимістичний прогноз?
— Ну, песимістичний.
— А хто візьме решту?
— Ми ж бачимо, наприклад, партія Валерія Залужного, як військова партія. Його не будуть одягати у військову форму, але ж всі підсвідомо розуміють, що це колишній головком. Тобто це партія військова. Вона може забрати умовних 17%. Ми ж всі бачимо по медіа плюс-мінус: партія Залужного, партія президента, партія Буданова, все інше там нижче йде. Тобто головні стейкхолдери, які зараз — це от три прізвища. А як воно далі буде розвиватись, коли почнеться політична агітація… Може все швидко змінитись.
— Як думаєш, монобільшості більше не буде?
— Ні, не вірю в це взагалі. Я думаю, що найближчі два скликання монобільшості точно не буде.
— Ти в попередніх інтерв'ю говорив, що старим політикам не місце в парламенті. Досі так думаєш?
— ОПЗЖ, “Батьківщина”, “ЄС”, “слуги” — більшість із них не мали б переобрати, але є окремі люди, які для мене абсолютно нормальні. Я не можу казати, що всі погані. В кожній партії є адекватні нардепи. Реально — з “Батьківщини” не назву. Не знаю і з ОПЗЖ. Я маю на увазі “слуги”, “ЄС” і “Голос”.
От Рома Грищук, наприклад, перший, хто мені спав на думку. Чи Ярослав Железняк.
— Ти часто різко висловлюєшся про проросійських політиків. Як ти ставишся до політичної люстрації, і що зробити, щоб їх не було в наступному скликанні?
— Мені здається, що треба персональний підхід. Люстрація, яка відбулася після 2014-го — десь це був friendly fire, бо пів країни було в “Партії регіонів”, і хотіли всіх люструвати. Мені здається, що це було нереально. Треба більш персональний підхід, тому що дуже багато поганих людей прорвалось спокійно собі, а десь нормальних людей просто викинули.
— Як зробити так, щоб, наприклад, Юрій Бойко не потрапив до парламенту?
— Посадити його, мені здається, він заслуговує. Як на мене, ці всі люстрації не працюють, треба притягувати саме до відповідальності. Якщо людина буде сидіти в тюрмі, вона не зможе боротися. Все.
Поділитись