"Парадоксально, що саме цьому найслабшому парламенту постали найскладніші завдання" — В’ятрович

"Це, мені здається, найслабший парламент за роки незалежності України. І парадоксально, що саме цьому найслабшому парламенту постали найскладніші завдання, які за 30 з лишком років незалежності були перед парламентом", — сказав В’ятрович.

На його думку, ключовою особливістю цього скликання стала президентська монобільшість, сформована після виборів 2019 року. Це створило безпрецедентні можливості для впливу президента на парламент і, за словами депутата, призвело до зниження його самостійності.

"Формат монобільшості плюс її неготовність до виконання політичних функцій створили унікальні передумови для президента і його команди перетворити парламент фактично на філію Офісу президента", — зазначив він.

Ще однією причиною слабкості парламенту В’ятрович називає значну кількість депутатів, які до обрання не брали участі в політичному або громадському житті. За його словами, багато нових парламентарів не мали досвіду політичної боротьби та парламентської роботи.

Окремою проблемою депутат назвав зниження публічності Верховної Ради. Через пандемію COVID-19 та повномасштабну війну парламент тривалий час працював у закритому режимі, що, на його думку, призвело до того, що суспільство значною мірою втратило зв’язок із діяльністю депутатів.

"Рівень відомості теперішніх депутатів є меншим. Про парламент суспільство надовго забуло", — сказав він.

В’ятрович також звернув увагу на ослаблення парламентського контролю над урядом. За його словами, міністри не завжди приходять звітувати до парламенту, а інструменти контролю — такі як депутатські запити або тимчасові слідчі комісії — часто не працюють належним чином.

"Важко нарікати на міністрів, коли кожної п’ятниці на годині запитань до уряду урядовців у ложі часто більше, ніж депутатів у сесійній залі", — зазначив він.

На думку депутата, проблеми стосуються і роботи опозиції. Через монобільшість її вплив у парламенті значно обмежений, а після початку повномасштабної війни можливості апелювати до масових протестів практично зникли.

Водночас В’ятрович підкреслив, що попри слабкість інституції парламент ухвалив низку важливих законів після початку повномасштабного вторгнення. Зокрема, йдеться про законодавство, пов’язане з національною ідентичністю, деколонізацією, забороною релігійних організацій, афілійованих із Росією, та обмеженням російського аудіовізуального продукту.

"Йдучи в цей парламент, я думав, що моє завдання — бути вочдогом і не дати відкотити назад те, що було зроблено з 2014 по 2019 рік. Але після 2022 року вдалося зробити значно більше", — сказав він.

В’ятрович також висловив переконання, що наступне скликання Верховної Ради буде іншим. Він сумнівається, що після наступних виборів знову з’явиться монобільшість.

"Наступний парламент буде більш клаптиковий, але, можливо, саме на цьому протистоянні з’явиться нова якість. Адже політика — це мистецтво домовлятися і мистецтво компромісу", — підсумував депутат.

Більш детально про це читайте у повній версії розмови з Володимиром В'ятровичем.