“Слуга народу” втратила 20-30 голосів за кілька місяців — аналіз ЧЕСНО

Статистика натискань кнопки “за” за останні два роки показує, що саме у “слуг” сталось різке падіння кількості голосів, особливо з початком 2026 року.  

На графіку нижче показана середня кількість голосів “за” від усіх фракцій разом, а також окремо від монобільшості “Слуги народу” за кожне засідання у 2025 та 2026 роках. Як можна побачити, всі інші фракції та групи голосували “за” приблизно однаково що в 2025-му, що в 2026 році і зміни відбулись саме всередині монокоаліції. 

Наразі у фракції монобільшості лишається лише 228 депутатів – усього на двоє більше він мінімально необхідної кількості. “Слуги” вже давно не можуть самостійно забезпечити 226 голосів у Раді. Востаннє це було ще у лютому 2023 року, коли призначали Василя Малюка головою СБУ.  

ЧЕСНО ще в жовтні писав, що “слугам” не вистачало в середньому 35 голосів для ухвалення рішень. Так, якщо на початку роботи ІХ скликання “слуги” давали в середньому 210–220 голосів “за”, то до осені 2025 року ця цифра впала до 186–195 голосів. 

А нині “слуги” в середньому дають лише 155–165 голосів. Тобто за пів року вони втратили ще 20–30 голосів. І якщо раніше нестачу голосів їм докидали депутатські групи, то останнім часом навіть цієї підтримки не вистачає, щоб добити 226 “за”. 

Проросійські групи “Платформа за життя та мир” та “Відновлення України” сумарно можуть докинути до 38 голосів за умови стовідсоткової явки. А групи “Довіра” та “За майбутнє” можуть забезпечити ще 36 голосів. Утім, простий підрахунок показує, що коли “слуги” дають лише 160 голосів, навіть разом з групами сумарно виходить 234, що фактично на межі. І це не беручи до уваги певну частину прогульників серед цих депутатських груп. 

Нагадаємо, у Верховній Раді спостерігається чи не найсерйозніша криза за час роботи з 2019 року. На останньому пленарному тижні депутати провалили усі урядові  законопроєкти, зокрема ті, що необхідні для отримання грошей від ЄС та МВФ.  До того ж загалом 10 з 13 засідань Ради, що встигли відбутися у 2026 році, завершились передчасно. Депутатам не вдавалось розглянути всі заплановані в порядку денному законопроєкти через брак голосів. 

Як показують дані голосувань, причина паралічу Ради не у прогулах. Явка депутатів у 2026 році лишається такою ж стабільною як і в попередньому 2025-му.  

Причин нестачі голосів прозвучало одразу кілька: страх депутатів перед НАБУ, небажання розплачуватися рейтингом за непопулярні урядові рішення, образа на Банкову, яка зробила нардепів цапом-відбувайлом за ліквідацію незалежності НАБУ і САП, розчарування через Міндічґейт чи банально втома від роботи в Раді сьомий рік поспіль. Статистика свідчить, що в парламенті зокрема скоротилась підтримка урядових ініціатив. 

Тим часом президент Володимир Зеленський у відповідь на кризу в парламенті запропонував народним обранцям вибір: працювати в Раді або йти на фронт.