Квартири-привиди за 20 мільйонів: як Київ “купує повітря” замість житла для киян?

Завищення вартості робіт і “вічні” ремонти

На пленарному засіданні депутатка фракції “Голос” Зоя Ярош виступила з попереднім звітом тимчасової контрольної комісії (ТКК) Київради з питань перевірки видатків бюджету Києва. Йшлося про період роботи з 2025-го до квітня 2026 року. 

В рамках своєї роботи ТКК розглянула, серед іншого: 

• діяльність комунальних підприємств, 

• питання різниць у цінах закупівель продуктів харчування в закладах освіти, 

• результати внутрішнього аудиту діяльності КНП “Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги” (раніше мав назву “Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни”), 

• перебіг ремонту в лікарні на лівому березі. 

Зокрема, в контексті останнього йдеться про поліклініку Деснянського району, де ремонтні роботи так і не були завершені, хоча місто виділило на це вже 25 млн грн. Нагадаємо, що лікарня зазнала суттєвих пошкоджень після російського ракетного удару 1 червня 2023 року. До того ж приміщення 3 роки стояло без опалення, що стрімко погіршує його технічний стан.

Комісія також звернула увагу на завищення вартості робіт. Так зафіксували завищення вартості розробки проєктної документації компанією ТОВ “Інжинірингбуд ЛТД” на суму 787,423 тис. грн (73,02% від вартості перевірених робіт). А найбільш резонансним став договір із ТОВ “Абсолют-Клімат” від вересня 2023 року, в якому виявили ризик втрати понад 100 мільйонів бюджетних коштів (21,76% від вартості робіт) через внесення до договору завищених обсягів та цін. 

Допомога забудовникам чи киянам?

Проте найбільше дискусій у сесійній залі виникло стосовно “соціального житла”. У Києві функціонує “Міська цільова програма забезпечення житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов” на 2022–2024 та на 2025–2027 роки. До цих категорій входять, зокрема, учасники бойових дій та члени їхніх сімей, діти, що позбавлені батьківського піклування та родини загиблих військовослужбовців.

Закупівлю квартир здійснює департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА. Основними критеріями відбору є найнижча ціна за 1 квадратний метр загальної площі та готовність об’єкта будівництва не менше ніж на 80%. 

Як зазначила Зоя Ярош у ході свого виступу, регламент закупівлі квартир департамент затвердив собі сам: 

“Там відсутні чіткі умови формування оголошень про закупівлю, не визначені строки проведення етапів процедури, відсутні конкурентні механізми та відкриті торги, не встановлені критерії оцінки житла (локація, площа, поверховість), що впливає на ціну. Оголошення про закупівлю публікується в газеті “Хрещатик Київ” та на сайті департаменту”. 

Важливо зазначити, що більшість квартир — 1464 оселі з 1596 — була придбана як майнові права, а не готові об’єкти. Інформацію про вартість закуплених квартир департамент не надав. Тож фактично житло є об’єктами незавершеного будівництва, тоді як протягом 2021–2023 років на квартирний облік було зараховано 2609 сімей та одиноких громадян. 

До того ж, як зазначила депутатка “Слуги народу” Ксенія Семенова, серед придбаних осель є квартири вартістю понад 20 млн грн, зокрема в ЖК “Highlight Tower” на вулиці Антоновича. Тож чи справді це житло “соціальне” — питання відкрите. 

Тим часом міський голова Віталій Кличко сказав, що викладена Зоєю Ярош інформація є “однобокою у деяких питаннях”. Столичний мер доповів, що квартири вже готові до видачі, але затримка відбувається з боку ДІАМ, яка не дає сертифікатів на введення будинків в експлуатацію. 

Проте запитання виникли не лише до самого механізму закупівлі, а й до укладених договорів. Зокрема, стало відомо, що департамент підписував додаткові угоди із забудовниками про “форс-мажорні обставини”, які звільняли останніх від будь-яких штрафів за невиконання зобов’язань. А серед цих обставин — повітряні тривоги, мобілізація працівників будівництва чи екстрені відключення електроенергії. 

Депутати в сесійній залі почали обговорювати, чи можливо не закуповувати квартири місту, а видавати людям сертифікати на купівлю квартири — щоб ті мали змогу обрати забудовника та локацію на свій розсуд. 

До речі, вибір забудовників є ще одним вагомим недоліком усієї процедури. Згідно з відповіддю департаменту, з переліком укладених договорів можна ознайомитися на Єдиному вебпорталі використання публічних коштів. 

Здебільшого як фінансовий посередник там вказане ТОВ “Фінансова компанія Прайм”, — нагадаємо, департамент закуповує не фізичні квартири, а майнові права. Проте якщо переглянути список адрес майбутніх квартир, то виявляється, що одним із забудовників виступає “КСМ-Груп” — компанія, що раніше фігурувала в контексті забудови ботсаду Гришка, про що писав Рух ЧЕСНО. 

 Читайте також: “Мутна схема” інвестицій: ботсад Гришка під прицілом забудовників

Якщо підсумувати, в усій цій процедурі у виграші опиняться точно не кияни. Гроші зі столичного бюджету сплачені в повному обсязі, квартири зависли “в повітрі”, а місто не є прямим власником безпосередньо цих осель, тож і не може заявляти будь-які претензії чи вимоги. Проте забудовники задоволені, адже мають змогу затягувати строки здачі готових об’єктів, спираючись на “форс-мажори”. 

Ще одне важливе уточнення — склад комісії. Серед 7 членів там знайшлося місце і для фігуранта “Чистого міста” Михайла Терентьєва, який і надалі залишається головою земельної комісії.  Зазначимо, що звіт ТКК депутати так і не ухвалили — набралося всього 33 голоси “за”, а вже незабаром завершилося засідання через нестачу кворуму. 

Оскільки рішення не прийняте, наступного пленарного засідання Зоя Ярош знову доповідатиме за цими ж виявленими фактами. А міський голова ще в ході обговорення звіту надав протокольне доручення, щоб усі депутати отримали повну інформацію щодо закупівель квартир, зокрема й ціни та конкретні адреси, які раніше департамент не надавав у повному обсязі.

Повернення земельних питань

Вперше з початку проведення операції “Чисте місто” в порядку денному пленарного засідання були заплановані питання земельного характеру. Всього таких проєктів було 91. Ще на початку пленарного засідання міський голова озвучив, що в їхньому переліку є ініціативи щодо закріплення ділянок під об’єкти “Київтеплоенерго” та ДТЕК для зміцнення енергостійкості столиці та оформлення землі для “Київзеленбуду” під парки та сквери. 

Спочатку обраний від нині забороненої ОПЗЖ Ігор Кириленко виступив із пропозицією зняти з розгляду всі земельні питання, оскільки, як він зазначив, жоден проєкт не відповідає правилам підготовки та прийняття рішень щодо земельних питань та Закону про адміністративну процедуру. Пропозиція не набрала достатньо голосів, її підтримали лише 19 депутатів. 

Була й чергова спроба виключити зі складу земельної комісії фігурантів “Чистого міста”. Зокрема, із заявами про внесення до порядку денного відповідного проєкту виступили Дмитро Білоцерковець та Вікторія Пташник, проте Київрада це голосування кілька разів провалила. Зазначимо, що невідкладність цього проєкту рішення була зареєстрована ще в грудні 2025-го року, проте до сесійної зали він так і не потрапив. 

Та навіть у земельних питаннях були перемоги, адже тепер ці проєкти розглядаються за новими правилами. Наприклад, за ініціативою щодо ЖБК “Наша Перлина” доповідала керівниця департаменту земельних ресурсів Валентина Пелих. На екрані з’явилася презентація, яка містила мапу, кадастровий номер ділянки, її площу та інформацію про відсутність арешту, а голосування не відбувалося пакетом.

У підсумку весь порядок денний депутати не пройшли. На розгляді проєкту про перейменування вулиці на честь Андрія Парубія в сесійній залі бракувало кворуму. Тож пленарне засідання завершили, а дату продовження міський голова зобов’язався оголосити пізніше.