Інвестором угоди із ботанічним садом імені Гришка у Києві є ТОВ “КСМ-Девелопмент”, яка входить до орбіти компаній з житлової забудови та яка неодноразово фігурувала у земельних скандалах столиці.
Протягом останнього тижня однією з ключових тем інфопростору Києва стала новина про можливу забудову столичного ботсаду. Про це повідомила Державна аудиторська служба після здійснення аудиту бюджетних програм Національної академії наук (НАН) України та її установ.
Дирекція ботсаду заперечила будь-які заяви про плани на будівництво, називаючи це “інформаційним вкидом”. За їхніми словами, інвестиційна угода таки відбулася, проте йшлося про капітальний ремонт приміщень, а не житлову забудову.
Детальніше про те, що ж відбувалося у справі ботанічного саду, де фігурувала компанія-інвестор та чим небезпечна подібна схема привласнення державних земель — підсумовує ЧЕСНО.
Реакція столичної влади
9 січня на сайті Держаудитслужби з’явилася публікація про те, що землі ботанічного саду у Києві передали під житлову забудову попри попередню заборону на це. Йдеться про земельну ділянку на вул. Садово-Ботанічній, 1, яка й стала предметом інвестиційної угоди.
“6 років забудовник не міг реалізувати угоду саме через особливий режим охорони території Національного ботанічного саду. Водночас за цей час установа отримала від інвестора готівку, послуги та інші товари (зокрема цибулини тюльпанів та ґрунт) на 2,6 млн. грн”, — йдеться у повідомленні.
На новину про результати фінансового аудиту установ НАН України одразу відреагувала громадськість — у соціальних мережах були численні повідомлення з вимогою розірвати інвестиційну угоду. Крім цього, із заявами стосовно ситуації виступили і представники столичної влади — міський голова Віталій Кличко та новопризначений очільник КМВА Тимур Ткаченко.
Київський міський голова звернувся до уряду із вимогою “унеможливити забудову ботсаду та зробити все, щоб впорядкувати його територію”. Нагадаємо, що ботанічний сад входить до природно-заповідного фонду України і перебуває в прямому підпорядкуванні НАН України. Віталій Кличко також зазначив, що столиця раніше вже зверталася до НАН, щоб передати територію парку в управління міста.
“Київ, який за останніх 10 років створив кілька сотень нових зелених зон — парків та скверів, та оновив багато старих, готовий взяти в управління територію ботсаду, відремонтувати і відновити перлину столиці”, — заявив Кличко.
Зазначимо, що у столиці далі є низка зелених зон, які перебувають під постійним ризиком забудови. Раніше ЧЕСНО вже писав про можливу забудову Китаївського археологічного комплексу, ситуацію довкола екопарку “Осокорки” на лівобережжі Києва, а також урочища Протасів Яр.
Очільник КМВА Тимур Ткаченко у своїй заяві зазначив, що звернувся до керівництва ботанічного саду та НАН із “рекомендацією про негайне розірвання цього інвестиційного договору”. Кількома днями пізніше була опублікована заява президії НАН України із рекомендацією розірвати договір достроково. Водночас, немає жодних оновлень про те, чи саме розірвання договору відбулося безпосередньо.
Що відомо про інвестиційну угоду?
ЧЕСНО звернувся із запитом до Державної аудиторської служби стосовно інвестора, умов та зобов’язань сторін в рамках угоди, а також деталей про вказані 2,6 млн гривень, які отримав ботанічний сад за період від укладання угоди товарами, послугами або грошовими коштами.
Сама інвестиційна угода є конфіденційною, і Держаудитслужба її копії немає. Водночас, вдалося ознайомитися із даними, що фігурували у довідці збору інформації. Угода була укладена 5 жовтня 2018 року із ТОВ “КСМ-Девелопмент”, а предметом самого договору є “зобов’язання та права сторін по перебудові існуючих нежитлових та/або житлових будівель”. Серед іншого, це також може передбачати: реконструкцію об’єктів, знесення старих та/або будівництво об’єктів, прибудови, демонтаж, капітальне будівництво, тощо.
Раніше згадані 2,6 млн гривень були отримані на підставі низки додаткових угод до договору. Зокрема Держаудитслужба зазначила, що в рахунок майбутньої частки в реконструйованих/побудованих житлових та/або нежитлових будівлях, ботанічний сад отримав грошових коштів у розмірі 2 млн гривень, а також замовив товарів і послуг на суму 660,5 тис. гривень, які використав у своїй діяльності. Ймовірно, тут йдеться про цибулини тюльпанів та ґрунт, які згадувалися у й публікації Держаудитслужби про результати аудиту.
Реакція працівників ботсаду
Найпершим зі сторони ботанічного саду про ситуацію висловився заступник директора Микола Шумик. За його словами, в інвестиційному договорі йшлося про впорядкування господарської зони, а не про зведення житлових будинків.
“Ми у проєкті чітко записали: капітальний ремонт і розбудова адміністративно-офісних приміщень на території господарської зони… Там було декілька інвесторів і була укладена угода з КСМ Груп, але про житлову забудову не йшлося”, — сказав Шумик у коментарі ЗМІ.
Заступник директора ботанічного саду нагадав, що на території знаходиться гуртожиток, де можуть ночувати працівники, які приїжджають із сіл. Він також назвав цю ситуацію “інформаційним вкидом” та зазначив, що не чув нічого про інвестора з 2018 року: “Ні цеглинки ніякої забудови проведено не було, тому мені здається, що цей договір або устарівший, або розірваний”.
Зазначимо, що інформації з відповіді на запит Держаудитслужби справді згадано про капітальний ремонт приміщень. Водночас, потенційне поле для маневру є досить широким, адже в предметі договору згадані і надбудови, і розширення, і зміни площі — зокрема, жилої. Також досить поширеною практикою є випадки, коли будівництва на ділянках відбуваються під егідою “реконструкції”.
Кількома днями пізніше відбувся брифінг, у якому взяли участь директорка ботанічного саду Наталія Заіменко та заступник директора Микола Шумик. Директорка ботсаду зазначила, що сам інвестиційний договір “можна вважати таким, який не відбувся”, адже інвестор не надав проєктної документації та інформаці про об’єкти, які мають підлягати реконструкції.
Директорка ботсаду зазначила, що в договорі йшлося про реконструкцію першого корпусу, де планували розмістити банк насіннєвого фонду, адміністративного корпусу, гуртожитку та гаражних приміщень. Заіменко також заявила, що готова оприлюднити інвестиційний договір за умови, якщо на це погодиться сторона інвестора. За її словами, відповідний лист вже був надісланий ботанічним садом.
Що відомо про інвестора?
У ситуації із можливою забудовою ботанічного саду варто детальніше зупинитися на стороні інвестора, яку уособлює ТОВ “КСМ-Девелопмент” або, як його також можуть називати, “КСМ-Груп”.
Це орбіта компаній-забудовників, що спеціалізується на проєктуванні та будівництві житлових масивів, великих інфраструктурних об’єктів, мостів, доріг та мереж. Крім цього, компанія займається проєктуванням, будівництвом та реконструкцією підприємств з постачання води та очистки стічних вод. Підприємство відоме своїми житловими проєктами, серед яких: ЖК “Кришталеві озера”, ЖК “Дніпровський” та ЖК “Феофанія City”. Ключовими особами “КСМ-Груп” є Наталія Возна, сестри Ольга та Тетяна Черненко, а також Микола Копистра із синами — Сергієм та Арсенієм.
Якщо ботанічний сад потребував виключно реконструкції кількох адмінбудівель, чому ж серед переліку інших інвесторів обрали саме компанію, яка будує житлові комплекси? Справа в тім, що “КСМ-Груп” неодноразово фігурувала у земельних скандалах столиці — і досить часто це відбувалося саме на землях НАН України.
Так у січні 2022 року повідомлялось, що на вулиці Метрологічній, 11 знесли гуртожиток НАН України, де проживали мешканці. Гуртожиток знаходився поряд біля ЖК “Кришталеві озера” — проєкту, для будівництва якого були зруйновані горіхові сади, що належали НАН України. До знесення гуртожитка, як пізніше з’ясувалося, була причетна “КСМ-Груп”.
Крім цього, влітку 2024 року було повідомлено, що в Святошинському районі столиці тривала забудова території державного автотранспортного підприємства, із яким пов’язують компанію з орбіти “КСМ-Груп” — “Навіум-2008”. Самі земельні ділянки, на яких тривало будівництво, перебували у постійному користуванні Державного автотранспортного підприємства експедиційних та спеціальних автомобілів (ДАТП) НАН України та Державного виробничого підприємства “Бедремкомплект” НАН України.
Між НАН України та “КСМ-Груп” є досить тягла історія укладання договорів на нові забудови — попри те, що землі є фактично державною власністю. Що саме було передбачено у договорі, який стосувався ботанічного саду імені Гришка залишається достовірно невідомим, доки документ не оприлюднять.
Однак ситуація вкотре продемонструвала кричущу проблему того, як земельні ділянки виводяться із державних підприємств чи навчальних закладів. Звісно ж, переважно з метою здійснення житлової забудови. Про це також зазначали у повідомленнях нардепи Ярослав Железняк та Олексій Мовчан, які є членами парламентської ТСК з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державлади, інших державних органів та суб’єктів господарювання держсектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України.
“Виділили земельну ділянку під забудову через інвестиційний договір. Це найбільш непрозора і мутна схема витягнути державну/комунальну землю в приватні руки”, — зазначає Олексій Мовчан в себе на сторінці.
Натомість Железняк також наголосив, що парламентська ТСК вже розглядала дві схеми, як виводиться земля з державних підприємств, навчальних закладів та навіть з ботсаду:
“На ТСК були дуже яскраві кейси і всі тоді погодились, що ці схеми треба законодавчо закривати. Їх дві основні: невідʼємні поліпшення та інвестиційні проекти”.
Яскравими прикладами таких схем є ЖК “Еврика” від холдингу Stolitsa Group, адже землі фактично належать КНУ імені Тараса Шевченка. Сам університет є лідером серед “забудованих” університетів, адже на його земляї з’явилося 49 бізнес-центрів та понад 10 тисяч квартир разом.
ЧЕСНО слідкуватиме за подальшим перебігом ситуації довкола ботанічного саду у Києві та інформуватиме про оновлення у цій справі.
Поділитись