Як змінились пріоритети законодавчої роботи Ради з початком повномасштабного вторгнення

За понад шість років у Верховній Раді IX скликання зареєстрували майже 15 тисяч законопроєктів та проєктів постанов. Нагадаємо кожному законопроєкту під час реєстрації у Верховній Раді визначається профільний комітет — відповідно до сфери діяльності. Наприклад, аграрний – для земельних чи оборонний – для військових і безпекових. 

Як показує аналіз законодавчої роботи комітетів за 2019-2026 роки, найактивнішою робота більшості комітетів була у 2020 році — тоді парламент серед іншого масово вносив законодавчі зміни у звʼязку з пандемією COVID-19, а ще відбулося ухвалення земельного законодавства. Так само в цей період різко зросла кількість законодавчих ініціатив у податковому й правоохоронному комітетах, а також соцполітики. 

А після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році пріоритети Верховної Ради помітно змінились. Так різко зросло навантаження на оборонний комітет, через який почали проходити численні законопроєкти щодо мобілізації, військової служби, соціального забезпечення військових і ветеранів тощо. 

Також суттєво активізувався Комітет правової політики, який працює з питаннями судової системи та роботи органів правосуддя. Це теж пов'язано з адаптацією законодавства до умов воєнного стану.  

Нагадаємо, у січні ЧЕСНО опублікував вже шостий щорічний моніторинг відкритості комітетів ВРУ. Як показали результати аналізу, з 2020 року комітети здійснили значний прорив в інформуванні щодо своєї роботи. 

Утім, за підсумками 2025 року, вісім парламентських комітетів взагалі не публікували відео засідань, а ще шість висвітлювали свої засідання лише частково.  Крім того, 15 комітетів мали прогалини в публікації документів про зібрання. 

Цього січня також набув чинності закон, що вимагає публікувати відео засідань комітетів упродовж 24 години, а також обовʼязково допускати на засідання журналістів та представників громадськості.