Які комітети найбільш завантажені роботою у Верховній Раді — аналіз ЧЕСНО

Кожному законопроєкту під час реєстрації у Верховній Раді визначається профільний комітет — відповідно до сфери діяльності. Наприклад, аграрний – для земельних чи оборонний – для військових і безпекових. 

Як показує аналіз законодавчої роботи комітетів за 2019-2026 роки, за кількістю опрацьованих ініціатив найзавантаженішим був комітет правоохоронної діяльності, який очолює “слуга” Сергій Іонушас. Це комітет, у віданні якого робота силових структур, зокрема поліції, прокуратури, СБУ, ДБР і НАБУ, а також питання кримінального законодавства та правоохоронної системи. Саме цей комітет, наприклад, підготував скандальний закон №12414 із правкою про обмеження незалежності НАБУ і САП.

Загалом через цей комітет пройшли 1833 законопроєкти за шість з половиною  років. З них 338 стали законами. При цьому комітет має найнижчий показник прохідності — 18%. Це частково пояснюється тим, що саме через нього проходить загалом дуже багато документів. 

Наступний за завантаженістю — податковий комітет під керівництвом ще одного “слуги” Данила Гетманцева. Під контролем цього комітету — питання податків, фінансів і митної політики. За весь час тут опрацювали 1734 законопроєкти. До того ж це комітет-лідер за кількістю проєктів, що стали чинними нормативно-правовими актами — 449 нових законів із 2019 року. Він стабільно утримує першу позицію за цим показником ще з попереднього аналізу ЧЕСНО.

Загалом 25% усіх нових законопроєктів скеровують саме в ці два комітети. Водночас на них припадає 18% усього нового законодавства після того, як частина ініціатив відсіюється на рівні комітетів або під час голосувань у сесійній залі. 

У п’ятірці лідерів за завантаженістю також комітети соцполітики Галини Третьякової (1145 опрацьованих законопроєктів), правовий Дениса Маслова (1089) та регламентний Сергія Кальченка (998). Останній відповідає, зокрема, за постанови про дострокове припинення депутатських повноважень, а також за документи щодо змін складу комітетів, груп і фракцій.

А найменша кількість законопроєктів пройшла через комітети з питань свободи слова, молоді та спорту, цифрової трансформації й антикорупційний. Останній хоч і не є профільним для більшості проєктів законів, однак через нього обов’язково проходять усі, щоб отримати висновок про корупційні ризики. Загалом ці чотири комітети за весь час розглянули менше за сотню законопроєктів. Водночас вони мають одні з найвищих показників прохідності документів у Верховній Раді ІХ скликання. Крім того, є найменшими за кількістю депутатів.  

Водночас найпродуктивнішим за показником прохідності є Комітет з питань європейської інтеграції, який очолює представниця “Європейської солідарності” Іванна Климпуш-Цинцадзе. 90% законопроєктів, для яких цей комітет профільний, отримують підтримку депутатів під час голосування в сесійній залі.

Високий рівень підтримки в стінах парламенту також мають законопроєкти Комітету зовнішньої політики, який очолює “слуга” Олександр Мережко. Тут, зокрема, розглядають ратифікацію міжнародних угод України.

Також високу підтримку в парламенті знаходять закони оборонного комітету під керівництвом “слуги” Олександра Завітневича, що, безумовно, є позитивною тенденцією для країни, яка воює. 

Нагадаємо, у січні ЧЕСНО опублікував вже шостий щорічний моніторинг відкритості комітетів ВРУ. Як показали результати аналізу, з 2020 року комітети здійснили значний прорив в інформуванні щодо своєї роботи. 

Цього січня також набув чинності закон, що вимагає публікувати відео засідань комітетів упродовж 24 години, а також обовʼязково допускати на засідання журналістів та представників громадськості.