Рада може запровадити нові соцвиплати для ветеранів із важкими пораненнями

Законопроєкт пропонує запровадити щомісячну державну допомогу ветеранам, які втратили працездатність. Вони зможуть обрати її замість пенсійних виплат. За словами Третьякової, нині лише в окремих випадках пенсії людей з інвалідністю дорівнюють середній зарплаті. Законопроєкт має усунути цей дисбаланс.

У перспективі виплати планують покривати коштом донорської допомоги, грантів, репарацій та компенсацій від РФ. До того часу їх фінансуватиме державний бюджет.

“Ці виплати є частиною контракту з державою — якщо ми мобілізуємо людей, які трачають на фронті здоровʼя, мусимо робити їхнє життя після повернення таким, щоб вони мали можливості повернення на роботу, а якщо ні — їхнє утримання має носити гідні суми”, — наголосила Галина Третьякова.

Окрім нової системи виплат, законопроєкт має запустити перехід до оцінювання функціонування людини за міжнародною класифікацією функціонування (МКФ) — системи, яку застосовують у країнах ЄС. Це один із напрямів реформ, передбачених програмами Ukraine Facility та Світового банку. В перспективі така модель має замінити чинну систему груп інвалідності, на якій зараз базується значна частина соціального законодавства, зокрема соціальні пільги, послуги, гарантії, відстрочки тощо.

Читайте також: “Пільги існують лише на папері”: ветерани скаржаться на недоступність соцпослуг

Третьякова зауважила, що можливість вибору системи виплат є певною перевагою, оскільки взаємодія з державою під час таких процедур може бути психологічно складною. Вона додала, що нинішня система не забезпечує належного рівня підтримки людей із тяжкими пораненнями, а законопроєкт передбачає прив’язку виплат до середньої заробітної плати.

Автор законодавчої ініціативи Володимир Арʼєв зазначив, що ідея запровадження таких спеціальних виплат виникла у ветеранській спільноті. Проте через упереджене ставлення до опозиції він поступився першим авторством Галині Третьяковій і працював над законопроєктом спільно з нею.

Сама ж вона зауважила, що комітет соцполітики не належить “слугам народу” й між депутатами різних фракцій налагоджена ефективна співпраця.

“Соціальний комітет це не тільки комітет “слуг народу” — це комітет, який дбає про кожного громадянина. Незалежно від того хто є автором, депутати зазвичай підтримують ефективні механізми”, — сказала народна депутатка.

Під час обговорення заступник голови Комітету Тарас Тарасенко зазначив, що попри підтримку ініціативи, законопроєкт потребує ширшого фокусу, адже військова травма може бути більш серйозною, ніж цивільна. Проте під час війни страждають і цивільні, зокрема від ворожих обстрілів.

Однак у МОЗ виступили проти створення окремої системи оцінювання лише для них та попередили, що це може призвести до подвійного навантаження на систему й вимагатиме перегляду значної частини соціального законодавства. Крім того, МКФ є ширшим механізмом, який передбачає залучення медичної, освітньої, соціальної й економічної сфер.

“Це не оцінка втрати здоровʼя, а оцінка, як втрата здоровʼя впливає на можливість людини виконувати певні функції в суспільстві та бути соціально й економічно активною”, — пояснила заступниця міністра охорони здоровʼя Марія Корчевич.

Представниця БФ ”Пацієнти України” Анастасія Пампуха застерегла, що МКФ не визначає залишкову працездатність людини. За її словами, здатність працювати залежить не лише від стану здоров’я, а й від конкретної професії, тому новий підхід потребує додаткового обговорення.

Читайте також: В Україні вже понад 2 мільйони ветеранів: які області в лідерах

У Мінсоцполітики заявили, що законопроєкт наразі зосереджений переважно на грошовій підтримці та потребує узгодження з системами соціального захисту, реабілітації та працевлаштування людей із тяжкими порушеннями здоров’я.

“Законопроєкт передбачає виключно грошову підтримку, а не компенсаційний комплекс у сфері здоровʼя, соцзахисті та зайнятості. Пропонується визначити відсоток втрати працездатності — від чого ми намагалися відійти з 2025 року”, — зауважила представниця Мінсоцполітики Валентина Кудін.

У підсумку комітет рекомендував Верховній Раді ухвалити законопроєкт у першому читанні. До другого — документ планують доопрацьовувати спільно з міністерствами, ветеранською спільнотою й іншими зацікавленими сторонами.

Раніше Рух ЧЕСНО писав, що Дніпропетровщина посіла перше місце серед регіонів України за кількістю ветеранів. Наразі в області проживає 166 303 ветерани, з яких 124 007 мають статус учасника бойових дій (УБД), а 10 392 є особами з інвалідністю внаслідок війни (ОІВВ) I, II та III груп. 

За даними Міністерства у справах ветеранів, які Рух ЧЕСНО отримав у відповідь на запит щодо загальної кількості ветеранів та детальної інформації про кількість УБД та ОІВВ, станом на 1 травня 2026 року статус ветерана мають понад 2 мільйона осіб.