З ким Україна ратифікувала найбільше міжнародних угод — аналіз ЧЕСНО

За даними аналізу, до початку повномасштабного вторгнення Україна затверджувала міжнародні угоди, що переважно були пов’язані з євроінтеграцією, фінансовою підтримкою та співробітництвом, модернізацією інфраструктури та секторальними реформами. Це був період, коли країна системно наближалася до ЄС, розвиваючи співпрацю у сфері енергетики, економіки, транспорту, науки та культури. 

Осінь 2019 року стала піком ратифікацій угод про уникнення подвійного оподаткування. Це не випадковість, адже саме тоді Україна оновлювала свою міжнародну податкову мережу за стандартами Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та Base Erosion and Profit Shifting (BEPS). 

У другій половині 2019 року Верховна Рада ратифікувала угоди про уникнення подвійного оподаткування з такими країнами як Велика Британія, Кіпр, Туреччина, Малайзія та Швейцарія. Цей процес продовжився і в наступних роках. Наприклад, у 2020 році Україна та Данія змінили правила подвійного оподаткування, а у 2021 році затвердили схожий протокол з Об'єднаними Арабськими Еміратами. 

Безпекові угоди також ухвалювались, але вони мали переважно технологічний та стратегічний характер. Зокрема, в березні 2020 року народні депутати підтримали договір із Францією щодо посилення морської безпеки України. 

Та найбільша кількість міжнародних угод за час роботи Верховної Ради ІХ скликання була ратифікована вже після початку повномасштабного вторгнення. Після 24 лютого 2022 року значно зросла кількість договорів, спрямованих на євроінтеграцію, військову та фінансову допомогу, відновлення України та співробітництво у сфері безпеки. 

Наприклад, у 2024 році Верховна Рада ратифікувала угоду зі Словенією про надання безповоротно 1,5 мільйона євро на гуманітарне розмінування. Проєкт підтримали 316 народних депутатів, проти не було жодного. Велика Британія також стала потужним оборонним союзником України — в 2025 році парламентарі підтримали угоду зі Сполученим Королівством щодо кредитної підтримки розвитку оборонних спроможностей. 

Лідером за кількістю ратифікованих угод став Європейський Союз і його інституції. Наприклад, у 2022 році Верховна Рада проголосувала за ратифікацію угоди про спільний авіаційний простір із ЄС та його державами-членами. Відповідний законопроєкт підтримали 311 народних депутатів. 

А наприкінці травня цього року Верховна Рада ратифікувала кредитну угоду з Євросоюзом на суму 90 млрд євро. За проголосували 298 із 310 присутніх депутатів. 

Окрім того, український парламент ратифікував низку інших угод щодо ключових програм ЄС, серед яких:

• ”Цифрова Європа” (Digital Europe Programme) — у сфері цифрових технологій;

• “Фіскаліс” (Fiscalis) — в галузі оподаткування;

• “Єдиний ринок” — щодо підтримки та розвитку бізнесу;

• EU4Health — у сфері охорони здоров’я;

• ЄС LIFE — в галузі клімату та довкілля. 

Значна кількість ратифікацій стосувалась угод із Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Це угоди про надання безповоротних коштів і кредитів для розвитку та відновлення інфраструктури, транспорту й енергетики.  

Наприклад, у 2020 році ВР ухвалила фінансову угоду з ЄІБ про кредит у розмірі 450 млн євро на капітальний ремонт траси М-05 Київ – Одеса, а також на будівництво північної об’їзної дороги Львова. А в березні 2026 року парламент схвалив угоду, що передбачає позику в 134 млн євро на відновлення доріг. ЄІБ також виділив значну суму коштів на авіаційну інфраструктуру, порти, міський транспорт та Укрзалізницю.  

Поза межами загальноєвропейського формату, Велика Британія стала одним із ключових партнерів України, з яким ухвалено та ратифіковано низку фундаментальних договорів. Зокрема, у вересні 2025 року Верховна Рада ратифікувала угоду про сторічне партнерство зі Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії. Вона спрямована на поглиблення економічної, технологічної та військової співпраці. Ба більше, ця угода закріплює підтримку вступу України до НАТО. 

Серед лідерів за кількістю ратифікованих угод також Франція, Нідерланди та Туреччина. 

США, хоч і є найбільшим донором України, але не лідирує за кількістю ратифікованих угод. Серед найважливіших: у 2025 році Верховна Рада ратифікувала так звану угоду про копалини між Україною та США — про створення американсько-українського інвестиційного фонду відбудови. Мета — залучення капіталу для відбудови України, розвитку інфраструктури, енергетики та видобувної галузі. Відповідний законопроєкт був підтриманий конституційною більшістю депутатів — 338 голосів за.

Окрім іншого ВР також ратифікувала 39 міжнародних договорів  про приєднання до міжнародних договорів, протоколів і конвенцій. 

Одним з таких рішень стала ратифікація у 2022 році Стамбульської конвенції про запобігання домашньому насиллю. Законопроєкт підтримали 259 народних депутатів. Фракція “Батьківщина” була єдиною, яка не дала жодного голосу за ратифікацію цього документу. Ще вісім народних депутатів проголосували проти. Серед них — по одному представнику “Слуги народу” та “За майбутнє”, двоє депутатів “Голосу” та троє позафракційних.