Нардеп Гривко назвав народження трьох дітей “обов'язком” кожної сім'ї

“Демографічне питання немаловажливе, ми всі повинні розуміти, що троє дітей та дев'ятеро онуків — це вже зобов'язання кожної сім'ї. Це питання адекватної держави для того, щоб був розвиток. Коли є троє дітей, зростають пенсії, економіка, держава”, — сказав Гривко.

Натомість голова комітету Галина Третьякова саркастично зазначила, що не знає, як державні органи можуть впливати на підвищення народжуваності, але про це знає Сергій Гривко.

Читайте також: Галина Третьякова: “Який народ, такі й ми — з тими ж вадами, хворобами і раковими пухлинами”

Він пояснив, що державний вплив — це одночасний вплив ідеології, що, за його словами, характерно для будь-якої країни, а також ефективна робота міністерств соцполітики та культури.

Третьякова зауважила, що для цього потрібна родиноцентрична державна політика, яку “закриває” людиноцентрична ідеологія.

“Інтереси окремої людини не збігаються з інтересами країни й продовження нації. Створення умов для родини має бути в урядовій політиці — від цього буде залежати демографічна стратегія, а не від ідеології”, — зазначила вона.

Читайте також: Бюджетна декларація: уряд розглядає два сценарії розвитку України до 2029 року

Представниця Спілки українських підприємців Катерина Глазкова також наголосила, що держава не повинна ставити жінок перед вибором між народженням трьох дітей і професійною самореалізацією, адже йдеться про особистий вибір у вільній країні.

У свою чергу Галина Третьякова додала, що загалом жінки мають колосальні труднощі в доступі до професій, які традиційно вважаються чоловічими, зокрема, далекобійники, машиністи, військові тощо. Голова Федерації профспілок транспортників Олексій Семерунь припустив, що такий утиск жінок може бути однією з причин невтішної демографічної ситуації.

Представниця Інституту економіки та прогнозування Тетяна Перегудова підкреслила, що значна частина кадрового дефіциту може бути компенсована внутрішньою трудовою міграцією. 

Усі учасники слухань, зокрема представники Мінекономіки, Мінсоцполітики, Служби зайнятості, бізнесу та профспілок наголошували на тому, що ринок праці відчуває гострий кадровий дефіцит, а першочерговим завданням держави має бути максимальне залучення українців до роботи.

“Основна позиція — задоволення потреб шляхом максимальної мобілізації внутрішнього ресурсу та роботи над поверненням громадян з-за кордону. Найефективніше — це усунення бар'єрів для людей, які досі залишаються поза ринком праці, — людей з інвалідністю, ВПО, віком 65+, жінок, особливо в період догляду за дитиною”, — розповів представник Мінсоцполітики Сергій Собчук.

Заступниця міністра економіки Дарина Марчак наголосила, що залучення іноземної робочої сили розглядається лише як додатковий інструмент для тих сфер, де кадровий дефіцит неможливо закрити внутрішніми ресурсами або це економічно недоцільно.

“Немає "червоної доріжки" для трудових мігрантів. Навпаки, сьогодні немає правильно налаштованої інфраструктури для роботи з ними”, — зазначила посадовиця. 

За її словами, іноземці можуть працевлаштуватися в Україні лише за визначеними державою дефіцитними спеціальностями, перелік яких щороку оновлюють.

Читайте також: Від статусів до потреб: міністр Улютін анонсував зміни в підтримці сімей

Галина Третьякова оприлюднила статистику, за якою кількість офіційно працевлаштованих іноземців в Україні за останні роки суттєво скоротилася. Якщо в 2020 році їх було 9 880 осіб, то в 2025 році — лише 4 720. А вже  2026-го цей показник знову почав зростати.

За даними Мінекономіки, нині на підконтрольній Україні території проживає близько 29 млн людей. Із них 13,1 млн є зайнятими (з урахуванням тіньової зайнятості), 7,2 млн — люди віком понад 65 років, ще 5,1 млн — діти. Водночас прогноз міністерства на 2026–2036 роки передбачає, що через повоєнну відбудову, демографічні зміни та трансформацію економіки потреба в працівниках зросте щонайменше до 14,6 млн осіб. 

Саме тому, на думку урядовців, разом із поверненням українців та активізацією внутрішнього ринку праці державі доведеться розробляти виважену політику залучення іноземної робочої сили, щоб одночасно забезпечити економічне зростання та уникнути негативних явищ, як-от безпекових ризиків, торгівлі людьми тощо.