Бюджетна декларація: уряд розглядає два сценарії розвитку України до 2029 року

“Бюджетна декларація — це горизонт планування на три роки. Є два сценарії. Перший сценарій — без війни, коли ми говоримо про мирний розвиток. Пріоритети мусять змінюватися. Військо потрібно буде фінансувати, але пріоритет — відновлення України, збереження людського потенціалу, капіталу”, — наголосила Третьякова.

Вона додала, що в декларації Кабінет Міністрів міг би показати динаміку, наприклад, як зростатиме реальний розмір прожиткового мінімуму.

Перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев пояснив, що декларацію погоджено з МВФ як умову проходження меморандуму та інструмент, що допомагає розуміти перспективи, фіскальні ризики й можливості України. 

За його словами, Мінфін насамперед орієнтується на макроекономічну стабільність і спроможність бюджету фінансувати сектор безпеки й оборони. Єрмоличев визнав, що бюджет, найімовірніше, формуватимуть, виходячи зі сценарію продовження війни. Головним ризиком він назвав обсяг зовнішньої допомоги, а соціальні стандарти, за його словами, роками індексуються лише на рівень інфляції — близько 2%, що суттєво менше за реальні потреби громадян.

Читайте також: Рада може запровадити нові соцвиплати для ветеранів із важкими пораненнями

Міністр соціальної політики, сім'ї та єдності Денис Улютін повідомив, що видатки на соціальну сферу в 2027 році заплановані на рівні 467,8 млрд грн — на 3,1 млрд грн більше за граничні показники, доведені Мінфіном.

Третьякова наголосила, що уряд в умовах браку коштів при розробці державного бюджету на 2027 рік має визначити, які програми будуть зупинені, а які отримають необхідне фінансування. Крім того, соціальна допомога має стати адресною та дійсно допомагають подолати їх людям у складних життєвих обставинах.

“Ця допомога має бути не 1000 грн, як ви в кешбеках створюєте, фінансуючи бізнеси, а фінансування конкретно людині, щоб вона виходила зі складних життєвих обставин”, — зауважила вона.

За її словами, будь-яка соціальна допомога має ставати своєрідною інвестицією в родину і зрештою підвищувати ВВП.

Читайте також: “Пільги існують лише на папері”: ветерани скаржаться на недоступність соцпослуг

Перший заступник голови комітету Михайло Цимбалюк розкритикував занижені розміри прожиткового мінімуму, мінімальної пенсії та зарплат бюджетників. Крім того, він звернув увагу на те, що в сценарії тривалої війни в 2027–2029 роках грошове забезпечення залишиться на рівні трохи вищому за 20 тис. грн. Це також впливатиме й на розмір пенсій для військовослужбовців, які складатимуть близько 10 тис. грн.

“Я висловив позицію не тільки свою, а фракції “Батьківщина”, — наголосив Цимбалюк.

Галина Третьякова зауважила, що уряд традиційно фінансує політику зайнятості коштами соціального страхування, а не державного бюджету. Реформи ж Державної служби зайнятості в декларації не видно. Вона також зазначила, що не бачить у документі реформи ПДФО, підрахунку коефіцієнта Джині для оцінювання справедливості перерозподілу публічних коштів, а також даних про доходи, видатки чи збитки державних підприємств, зокрема Укрзалізниці.

Окремо Третьякова порушила проблему житлово-комунальних субсидій і випадків, коли людей похилого віку через борги виселяють із житла без участі соцслужб, а їхнє майно викуповують приватні покупці. Натомість держава мала б створити модель підтримки таких людей і формування фонду соціального житла.

За підсумками засідання комітет ухвалив рекомендацію звернутися до Комітету з питань бюджету ВРУ з проханням запросити представників профільного комітету для розгляду зауважень до бюджетної декларації.