Рада вдруге спробує сформувати групу для відбору членів Рахункової палати: хто серед кандидатів

Зазначимо, що це повторна спроба сформувати дорадчу групу, адже 1 вересня Верховна Рада не змогла ухвалити рішення про її утворення.

“Ми не вибираємо членів в дорадчу групу експертів і ми зараз не вибираємо членів Рахункової палати. Ми передаємо на розгляд Верховної Ради всі отримані кандидатури”, — наголосила голова комітету Роксолана Підласа.

Заступник голови комітету Ігор Молоток пояснив, що відповідно до Регламенту Верховної Ради, у разі неухвалення рішення з першого разу процедуру формування дорадчої групи проводять повторно. Кожна фракція та група може подати двох кандидатур до складу групи експертів й інформацію про них. Такими кандидатами стали:

• Жупанин Андрій Вікторович — від фракції “Слуга народу” (нещодавно склав мандат депутата, — ред.);

• Марченко Микола Вікторович — від фракції “Слуга народу”;

• Каменська Тетяна Олександрівна —  від фракції “Європейська Солідарність”;

• Вишлінський Гліб Вікторович — від фракції “Голос”;

• Масляк Мирослава Ігорівна — від групи “За майбутнє” (помічниця за строковим трудовим договором нардепа Ігоря Молотка, — ред.);

• Пашук Наталія Іванівна — від групи “Довіра”.

“З таких кандидатур Верховна Рада рейтинговим голосуванням має визначити трьох осіб”, — зазначив Ігор Молоток.

Список із ще трьох кандидатів сформували за пропозиціями міжнародних й іноземних організацій. Він раніше надійшов від Кабміну. У ньому — Лі Саммерфілд, Ігорс Лудборжс і Паскаль Муньє.

Читайте також: На двох стільцях: хто одночасно входить до наглядових рад кількох держкомпаній

Під час засідання також розглянули висновок Рахункової палати щодо виконання державного бюджету за перше півріччя 2026 року.

Голова Рахункової палати Ольга Піщанська повідомила, що реальний ВВП за підсумками першого півріччя зріс менш ніж на 0,1%, тоді як під час планування бюджету уряд закладав зростання на 2,4%. Доходи загального фонду державного бюджету за перше півріччя перевищили план на 7,5%, зокрема завдяки грантам. Водночас існують ризики для подальшого виконання бюджету, зокрема через збільшення відшкодування ПДВ, митних платежів і податкового боргу.

“Сума переплат податків і зборів зросла майже у два рази до 128,8 млрд грн. Частина майбутніх податкових зобов'язань погашатиметься цим коштом. Це зменшує наступні грошові надходження до бюджету та підвищує ризик невиконання плану в наступних періодах”.

Піщанська також зазначила, що видатки загального фонду за перше півріччя були на 210,8 млрд грн, або на 8,6%, меншими за план. Понад дві третини цього відхилення припало на головних розпорядників у секторі безпеки й оборони, які витратили на 143,6 млрд грн менше, ніж планували. 

“Найбільше відставання за програмою розвитку, закупівлі, модернізації та ремонту — на 60,7 млрд грн. Основні причини — зміна потреб і пріоритетів у закупівлях з урахуванням оперативної обстановки, обмежена кількість постачальників, дефіцит обладнання та матеріалів”, — деталізувала Піщанська.

Вона додала, що до кінця 2026 року на грошове забезпечення військових додатково потрібно ще 265 млрд грн, яких наразі в бюджеті не передбачено. 

Читайте також: Ukraine Facility — коли закон вартує сотень мільйонів

Окремо голова Рахункової палати зупинилася на реалізації публічних інвестиційних проєктів. У першому півріччі на них витратили та надали кредитів на 16,1 млрд грн, що на 46,3 млрд грн, або 74,3%, менше від запланованого. Серед причин — затримки з управлінськими рішеннями, тривалі закупівлі та погодження документації, безпекові обмеження, а також втрата актуальності частини проєктів.

“Ситуація в першому півріччі була більш-менш стабільною. Щодо поточного стану, ситуація наразі дійсно є складною. На сьогодні призупинені платежі по капітальним видаткам, іншим поточним видаткам, які не належать до соціального захисту, до зарплати тощо. Сектор безпеки і оборони фінансується”, — підкреслив перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев.

Він пояснив, що капітальні видатки призупинили поки що лише на вересень через відсутність коштів на єдиному казначейському рахунку та ненадходжень міжнародної технічної допомоги: 

“Уряд і Мінфін вживає максимальних заходів, щоб все фінансувалося. Але тут спільна робота, зокрема й щодо ухвалення актів — законодавчих актів, які потрібні для розблокування коштів міжнародної допомоги”.

Єрмоличев також наголосив, що ризиків нефінансування зарплат наразі немає, але, щоб уникнути їх, до кінця року Україна має виконати свої зобов'язання перед міжнародними партнерами.

Цікава деталь: народні депутати Анатолій Урбанський від групи “За майбутнє” й Олександр Качний від забороненої судом ОПЗЖ долучилися до засідання з іменами написаними російською мовою, а Антон Кіссе — з ніком “Пользователь Zoom”.