У 2019 році вперше в історії незалежної України одна партія отримала монобільшість. Як показує аналіз ЧЕСНО, у ІХ скликанні Ради, як і у кожному попередньому скликанні, обраному за змішаною системою, фракція партії влади сформувалась переважно з депутатів-мажоритарників, а не тих, хто обраний по списках.
“Слуга народу” у 2019 році завела до парламенту 254 депутати. Із них 130 перемогли в одномандатних округах і 124 пройшли за списком. Навіть на хвилі безпрецедентної довіри до нової політичної сили саме мажоритарка забезпечила їй самостійну більшість. У 2019 році мажоритарка вперше не створила більшість, а наростила її. “Слуга народу” виграла б і за суто пропорційною системою. Але саме мажоритарний “надлишок” визначив якість цієї більшості — і те, що сталося з нею далі. Випадкові люди з округів, яких ніхто не перевіряв на рівні партії, стали джерелом скандалів і виключень.
Отже, правило, яке діяло для “Єдиної України”, Партії регіонів та БПП “Солідарність”, спрацювало й уп'яте для “Слуги народу”. Партія влади знову здобула контроль над Радою завдяки мажоритарникам.
Як показує аналіз кількох парламентських скликань, більшість мажоритарників потрапляє саме у фракцію влади. В той час як опозиційні фракції складаються переважно з депутатів-списочників.
Але тенденція попередніх скликань дещо змінилась, адже ми вже не бачимо класичних “тушок” і влада не переманює мажоритарників до своєї фракції. Натомість вона тримає їх поруч, на сусідній груповій орбіті, як сталих позакоаліційних союзників, які забезпечують запасні голоси коли власних не вистачає. Механізм змінився: мажоритарка тепер не формує більшість, а ремонтує її.
У попередніх скликаннях провладна фракція поповнювалася самовисуванцями одразу після виборів. У ВРУ-8 депутатські групи “Воля народу” та “Відродження”, які формально не входили до коаліції “Європейська Україна”, регулярно голосували разом із нею.
Читайте також: Два роки роботи парламенту: президентські закони не мають достатньої підтримки “слуг”
У 9-му скликанні цей механізм став системним. “Слуга народу” також не намагається перетягнути мажоритарників з інших політичних сил до своєї фракції, однак використовує депутатські групи, як компенсатор голосів, яких їм постійно бракує — на початку скликання такий патерн поведінки мали групи “Довіра” та “За майбутнє”, а після повномасштабного вторгнення і заборони ОПЗЖ — новоутворені групи ПЗЖМ і “Відновлення України”. Ці депутатські групи сформовані переважно з мажоритарників і діють як ситуативні союзники більшості протягом усього скликання.
Поділитись