Рудик Сергій Ярославович

З 13 березня 2022 року нардеп від групи “За майбутнє” Сергій Рудик перебуває на військовій службі, як повідомлялось ЗМІ.

Наприкінці року підписав звернення до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука із вимогою внести у порядок денний найближчої сесії законодавчі ініціативи, які стосуються позбавлення повноважень народних депутатів та депутатів місцевих рад, які були обрані від заборонених проросійських партій.

З червня 2020 року член депутатської групи "За майбутнє".

У 2019 році був обраний до Верховної Ради 9 скликання як безпартійний самовисуванець за 198 округом (Черкаська область). 29 серпня 2019 року суд скасував реєстрацію Рудика народним депутатом України.

Лише 12 листопада 2019 року, після завершення судових процесів та перерахунку голосів по 198 округу у ЦВК, Рудик склав присягу народного депутата України і отримав змогу виконувати свої повноваження. Позафракційний, не входить до складу будь-якого комітету.

Народний депутат 8 скликання, обраний за 198 округом (Черкаська область), як самовисуванець та член ВО “Свобода”. Після виборів був позафракційним депутатом, входив до міжфракційного об’єднання ВО “Свобода”.

Однак у 2015 році вийшов з лав партії та однойменного МФО. У 2016 році приєднався до фракції “Блоку Петра Порошенка”. Голова підкомітету з питань державного боргу та фінансування державного бюджету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

У 2014 році був керівником Державного агентства земельних ресурсів України. У 2013-2014 роках працював керівником секретаріату депутатської фракції ВО “Свобода” у Верховній Раді України.

У 2012 році балотувався до Верховної Ради 7 скликання від ВО “Свобода” за 198 округом (Черкаська область) як член партії. У 2011-2013 роках навчався у докторантурі НАДУ при Президентові України. У 2011 році був радником голови Тернопільської обласної ради.

З 2009 року заступник голови, голова столичного осередку ВГО “Українська народна рада” У тому ж році ініціював створення Спілки національно-патріотичних об’єднань громадян “Українська громада Києва” та є Почесним головою Ради Спілки.

У 2008 році балотувався до Київської міської ради номером 1 у списку Громадянської партії “Пора”. З 2007 до 2010 року працював заступником голови Київської міської державної адміністрації. 2005-2007 роки - голова Державного комітету у справах національностей та міграції.

У 2006 році балотувався до Верховної Ради 5 скликання за списком Громадянського блоку “Пора-ПРП” 78 номером як член партії “Пора”. Ще до виборів був виключений зі списку.

У тому ж році був обраний депутатом Київської міської ради від партії “Пора”. Був членом постійної комісії Київської міської ради з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв’язків.

Був членом Політичної Ради Київської міської організації партії “Пора” (у 2007 році), заступником Голови Ради з питань етнонаціональної політики (з 2006 року).

2003-2005 роки - шеф-редактор газети “Громадський захисник”. У 2001-2002 роках був членом Ради Всеукраїнського громадського моніторингового комітету. З 2001 року - голова наглядової ради ГО “Фонд регіональних ініціатив”. Був координатором коаліції ГО України “Свобода вибору”. У 1999-2005 роках - президент Асоціації державних службовців.

У 1996-1999 роках був спочатку заступником начальника управління, згодом - начальником управління у справах депортованих Державного комітету України у справах національностей та міграції (у 1996 році - Міністерства з аналогічною назвою).

З 1996 року був керівником Чернівецької обласної асоціації молодих українських політологів і політиків та головою Ради молодіжних організацій Чернівецької області.

1995-1996 роки - викладач Чернівецького механіко-технологічного технікуму. У 1993-1994 роках працював кореспондентом всеукраїнської газети “Час”. До того працював вихователем у Вижницькій школі-інтернати Чернівецької області.

Закінчив ЧНУ ім.Федьковича за спеціальністю “історія”, НАДУ при Президентові України за фахом “державне управління” та Університет Північного Лондона (суспільна адміністрація). Кандидат історичних наук.

Піарився на державних грошах, наданих його округу як субвенції на соцекономрозвиток, "засівав" мешканців Черкаської області спортивними майданчиками та дрібним інвентарем для освітніх, медичних і культурних закладів області.