Битва за столицю. Що обіцяють у програмах кандидати в мери Києва

Київ без заторів, відремонтовані мости й розв'язки, місто без нелегальних забудов, зростання зарплат медиків і вчителів до 50%. 

Рух ЧЕСНО зібрав програмні обіцянки ключових кандидатів на посаду міського голови Києва в п’яти сферах та поцікавився в експертів про їхню доцільність і реалістичність. 

Кандидати пропонують будувати та ремонтувати медичні заклади, закуповувати дороге обладнання, а це не завжди відповідає принципам медичної реформи. Жоден з кандидатів-лідерів не продемонстрував комплексного бачення розвитку освітньої системи міста. Мало не всі кандидати обіцяють розв’язати проблеми заторів і будівництва висоток у центрі столиці. 

Україна вже понад пів року живе в умовах пандемії. Як показує практика, медична система виявилася неготовою до таких викликів. Чимало проблем лягло на плечі місцевого самоврядування

Майже кожен четвертий громадянин вважає, що основною проблемою в країні є низька якість медичних послуг. На думку 14% українців, такою проблемою є коронавірус. Уряд створив спеціальний “ковідний фонд”, проте аж ніяк не всі кошти з нього використано для подолання вірусу. 

У своїх програмах кандидати практично не реагують на виклики, з якими зіткнулася медицина столиці через COVID-19. Окрім того, судячи з програм, не всі претенденти на мерське крісло розуміють, як має розвиватися лікарняна мережа, як формується оплата праці в галузі та що саме може зробити місцева влада. 

Чинний міський голова, очільник УДАРу Віталій Кличко обіцяє й надалі захищати киян від коронавірусу, однак не деталізує, як саме. 

Кандидатка від “Слуги народу” Ірина Верещук пропонує створити спеціальний центр на базі кафедри інфекційних хвороб НМУ імені О. О. Богомольця та інфекційного відділення Олександрівської лікарні. Які саме проблеми має розв’язувати цей центр, Верещук не уточнює. 

“Створення окремого Центру інфекційних хвороб і медицини подорожей, як на мене, доволі сумнівне. Він однозначно дублюватиме частину функцій Центру громадського здоров'я, який уже існує. У питаннях інфекційної загрози я б рекомендувала працювати на базі ЦГЗ та підсилювати його спроможність, а не клонувати нові установи”, – коментує пропозицію кандидатки Юлія Брикульська, очільниця ГО "Асоціація працівників системи охорони здоров'я України "Медичні лідери".

Кличко та представник “Голосу” Сергій Притула пропонують будівництво нових і реконструкцію існуючих медичних об'єктів. 

Андрій Пальчевський, який є засновником клініки “Євролаб”, наполягає на спорудженні нових лікарень у кожному районі. Він переконаний, що на це потрібно виділити кошти. 

Також кандидати кажуть про закупівлю нового обладнання для медичних закладів. 

“Питання будівництва нових лікарень сумнівне, адже заклади розміщують не для районів, а відповідно до щільності населення, транспортного сполучення й очікуваної навантаженості лікарень. Обладнання на кшталт КТ та МРТ дороге, немає сенсу надавати високоспеціалізовану меддопомогу в кожному закладі. Міжнародні експерти наголошують на державно-приватному партнерстві й можливості аутсорсингу. Адже дешевше закупити ці послуги у приватної клініки за кошти НСЗУ, ніж утримувати обладнання та купувати витратні матеріали”, – пояснює Брикульська

Ірина Верещук пропонує поступово збільшувати видатки на медичну інфраструктуру та підвищувати зарплати медикам на 30-50%. Також вона веде мову про медичне страхування для малозабезпечених. Це питання вже порушував Кабмін торік, проте зрушень немає. 

Андрій Пальчевський упевнений, що в галузі бракує премій для медпрацівників. 

“Зарплати медиків зараз залежать виключно від умов колективного договору та того, наскільки ефективно функціонує та є фінансово спроможним кожен окремий медичний заклад. Говорити про надбавки для всіх на 30-50% некоректно, адже принцип “зрівнялівки” в первинній ланці не працює від квітня 2018 року, а від квітня 2020-го – на рівні спеціалізованої меддопомоги”, – резюмує Брикульська

Крім того, програма кандидатки від “Слуги народу” вирізняється пропозиціями щодо оновлення парку “швидких” і модернізації диспетчерської медслужби. 

У програмі Притули є згадка про забезпечення “прозорості фінансування та належного контролю використання коштів у медичній сфері”, проте не уточнюється, у який спосіб. Натомість команда Кличка обіцяє ініціювати збільшення розміру державного медзабезпечення.

У царині освіти кандидати обіцяють будувати нові навчальні заклади, розвивати інклюзивність, підвищувати видатки на освітню галузь і зарплати освітянам. 

Найщедріші обіцянки дає Ірина Верещук. Кандидатка пропонує поетапно збільшити інвестиції в освітню інфраструктуру та зарплати педагогів на 30-50%, запровадити для освітян муніципальне медичне страхування, а також доплати вчителям, які орендують житло у столиці. 

“Кандидатка намагається пообіцяти все всім, що неможливо. Вона, вочевидь, не знає, що Київ наразі витрачає на освіту до 30% бюджету. Можна сперечатися, наскільки ефективно це робиться, але обіцяти збільшення фінансування означає менше витрачати на інші, не менш важливі сфери життя міста, що не покращить життя киян”, – коментує Іванна Коберник, співзасновниця ГО “Смарт освіта” та ГО “Батьківський контроль”. 

Кличко, Притула та Пальчевський у своїх програмах обіцяють будувати й реконструювати школи та дитячі садки. Кличко каже, що планує зводити не менш ніж 10 дитсадків і 5 шкіл щороку. Пальчевський декларує будівництво щонайменше 14 нових садочків на рік. 

Протягом останніх 5 років, що збігається з каденцією Київради 8-го скликання, станом на серпень 2020 року кількість комунальних дитсадків збільшилася на 20, а загалом їх 532. Шкіл же впродовж 5 років відкрито 8. На 13 жовтня кількість муніципальних садочків зросла ще на 4 одиниці.

Зауважимо, що “Економічна правда” повідомляла про потреби столиці в навчальних закладах і про їхню середню вартість, за інформацією Мінрегіонбуду. Виходячи з цього, на задекларовані Кличком 10 дитсадків і 5 шкіл щороку потрібно витрачати в середньому 880 млн грн, а 14 садочків з обіцянок Пальчевського орієнтовно можуть коштувати столиці понад 532 млн грн на рік.

“Загалом, обіцянки Кличка дуже скромні, щоб не сказати куці. Бо роль місцевої влади в освіті зводиться не тільки до будівництва шкіл і садочків. Частина пунктів програми Верещук не може бути втілена на рівні місцевої влади, бо належить до компетенції Верховної Ради чи Кабінету Міністрів, чого кандидатка або не знає, або дає свідомо невиконувані обіцянки. Новобудови лише з одночасним будівництвом дитсадків і шкіл – гостре питання для спальних районів, яке команда чинного мера протягом останніх років вирішувала не надто активно”, – пояснює експертка. 

Департамент освіти й науки КМДА у відповіді Руху ЧЕСНО зазначає, що для дітей, зареєстрованих у столиці, місць у садочках і школах вистачає, та виокремлює проблемні райони Києва, де є потреба в навчальних закладах, посилаючись на щільну забудову.

Зауважимо, що перелічені райони столиці межують з територією області й зазвичай їхні заклади навантажені не так маленькими мешканцями районів щільної забудови, як дітками з міст-сателітів. Громади навколо Києва часто не вкладають коштів у розвиток освітніх закладів.

Кандидат від “Голосу” Сергій Притула веде мову про публічність фінансових звітів шкіл і дитсадків, що є обов’язковим за Законом України “Про освіту”, але часто ігнорується чи виконується школами формально. Він також підтримує інклюзивність в освіті та виступає за створення інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ) у кожній школі протягом 5 років. 

Усі кандидати обіцяють киянам подолати проблему заторів і зробити комфортний громадський транспорт. Це й не дивно, бо Київ є третім з-поміж столиць Європи за рівнем заторів. 

У програмах запропоновано точкові рішення, спрямовані на розв'язання нагальних питань, проте відсутня візія розвитку транспортної системи столиці. Програмні обіцянки скидаються на компіляцію кроків різного масштабу з не зовсім зрозумілими цілями та джерелами фінансування.

Верещук пропонує зменшити затори на основі аналізу транспортних потоків, Притула – через інноваційну систему керування транспортною мережею, яку для Києва розробили експерти Світового банку. Тим часом у жовтні місто вже оголосило тендери на закупівлю програмного забезпечення та камер відеоспостереження для системи підрахунку й аналізу поводження транспортних засобів на базі штучного інтелекту. 

Кандидати від “Слуги народу” та “Голосу” обіцяють нову об’їзну дорогу навколо столиці. Примітно, що в серпні Укравтодор презентував проєкт обхідної дороги, вартість спорудження якої сягає близько 85 млрд грн, а строк виконання робіт – щонайменше 5 років. Уже оголосили перші закупівлі, а будівництво планують розпочати наступного року. 

Це національний проєкт, а не міський, причому наразі шукають інвесторів для його реалізації. 

І Верещук, і Кличко в програмах обіцяють будівництво нових транспортних розв'язок. Це тимчасове рішення, яке сприяє не подоланню транспортних проблем, а збільшенню кількості автівок на дорогах. Найрезонансніші транспортні скандали у столиці останніх кількох років пов'язані саме з розв'язками та мостами. 

Реконструкція розв'язки на Шулявці обійдеться Києву майже в 2 млрд грн, а це в 4 рази дорожче від запланованої вартості. Під час спорудження Подільсько-Воскресенського моста, як стверджують журналісти-розслідувачі, місто втратило щонайменше кількасот мільйонів гривень.

Кличко за пріоритет у транспортній сфері ставить ремонт усіх мостів через Дніпро. 

“Якщо ми візьмемо по 5 мільярдів на один міст, то за каденцію загалом потрібно понад 25 мільярдів гривень. Тут навіть не питання, що грошей немає, їх справді бракує. Київ завжди користувався субвенцією з держбюджету, але й там грошей не вистачає. Ще одне питання: якщо поставити одночасно таку кількість інфраструктури на ремонт, то 5-7 років місто просто рухатися не буде”, – пояснює експерт із транспортного планування Дмитро Безпалов.

Одну з найбільш нереалістичних обіцянок декларує Пальчевський – будувати 4 станції метро щороку. 

Нагадаємо, що протягом останніх 10 років у столиці відкрили лише 6 станцій метрополітену, причому останню з них – ще 2013 року. А будівництво метро на Виноградар постійно затягується. 

“Цікаво, чому 4? Можна одразу 10 казати. Один мій колега порахував, що темпи будівництва метро в Києві завжди були 0,7-0,9 станції на рік”, – коментує Безпалов.

У програмі Притули йдеться про збільшення частоти руху громадського транспорту. Кандидат також пропонує розширити мережу швидкісного трамваю й об’єднати трамвайні системи лівого та правого берегів. Цей пункт також є у Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року, яку повинна виконувати міськрада і поточного скликання, і наступного. Тобто це те, що має бути неухильно виконане.

“Була ідея побудувати мостовий перехід виключно для трамваїв поруч із залізничним мостом, і виконати це завдання буде дешевше, ніж навіть повертати трамвай на міст Патона”, – твердить експерт.

Кандидат від “Голосу” згадує у програмі про інвентаризацію парковок, проте цьогоріч Київрада затвердила повний перелік паркувальних майданчиків. Верещук пропонує облаштувати окремі смуги для громадського транспорту на основних магістралях столиці, однак такі смуги давно існують. 

Кандидати на посаду міського голови обіцяють боротися з хаотичною та нелегальною забудовою столиці, особливо центральної частини міста, паркових і зелених зон. 

Політики декларують у своїх програмах комплексний підхід до розміщення новобудов з паралельним будівництвом дитячих садків і шкіл, об’єктів обслуговування, скверів та парковок.

“Усі обіцяють боротися з хаотичною забудовою, пишуть про проблеми з транспортом та екологією. Але головне – це землекористування. Важливо показати, у чому страшна загроза того генплану, який вони закликають зробити, працюючи на чинну адміністрацію. У жодному вигляді – ні під назвою 2040, 2025, ні "новий", ні "оновлений", ні "коригований", у тій редакції, що зробив Броневицький, – цей документ не має права на існування й підтримку кандидатів у мери”, – зазначає Сергій Дюжев, архітектор та екскерівник “Інституту Генплану Києва”.

Партія чинного мера виступає за реставрацію пам’яток культурної спадщини та недопущення висотного будівництва в центральній частині міста. Про сам генплан, якого столиця вкрай потребує, у її програмі немає жодного слова. Також Кличко пропонує збільшити обсяг комунального житла для молодих сімей.

Притула ж зобов’язується забезпечити виконання оновленої Стратегії розвитку Києва й розроблення генерального плану, упровадження універсального дизайну як принципу розвитку міста та гарантує нові забудови тільки за умови створення відповідної інфраструктури. Кандидат також пропонує розробити та втілити в життя програму комплексної реконструкції кварталів застарілої житлової забудови. 

Пальчевський обіцяє залучити спеціалістів до розроблення генплану й анулювати раніше видані незаконні дозволи на будівництво. 

Верещук прагне залучати міжнародних експертів для експертизи великих інфраструктурних проєктів.

“Слуги народу” пропонують оновлення стратегії та генплану міста й залучення громади до обговорення. Причому йдеться також про постійне оновлення цих документів “відповідно до викликів часу і змін економічної, соціальної та кліматичної ситуації”. 

“У нас є чинний генплан. Кандидати наразі весь час кажуть про стратегію. Але не стратегія зараз потрібна, а потрібен чинний актуалізований генеральний план – це єдина містобудівна стратегія, що визначає всі аспекти розвитку міста. Стратегія є реалізацією чинного генплану, а не окремим документом”, – додає Дюжев.

Що ж до заборони на висотну забудову в центрі міста, то тут збігаються думки як у Верещук, котра пропонує мораторій, так і в чинного мера, який виступає за недопущення таких рішень.

“Раніше вже був мораторій на забудову історичного центру міста. І що? Центр уже забудований. Мораторій не діє, тому що він не має законної юридичної чинності, будь-який забудовник зможе обійти його через суд", – наголошує Дюжев.

“Слуги народу” зобов'язуються ініціювати ухвалення законів про агломерацію та гарантують контроль над діяльністю забудовників і подолання корупції в органах містобудування та архітектури.

Читати також: Де в Києві палало. Топ-10 незаконних забудов

У програмі Пальчевського є досить популістські обіцянки потенційного мера припинити використання фірм-“прокладок”, крадіжки та відкати на інфраструктурних об'єктах. Не зазначено лише механізму втілення таких планів у реальність.

Темам культури та спорту кандидати не відвели багато місця у своїх програмах. 

Кандидат-ударівець, колишній боксер обіцяє реконструкцію та зведення нових спортмайданчиків. Хоча на це витрачається левова частка громадського бюджету міста з ініціативи як чинних депутатів, так і громади.

Кандидат від “Голосу” пропонує грантове фінансування культурних і спортивних проєктів та розроблення комплексної стратегії розвитку спорту. Крім того, обіцяє “єдине вікно” для погодження з КМДА проведення масових спортивних і культурних подій. Притула пише про створення культурних центрів, які мали б поєднати функції бібліотеки, будинку культури, центру інформаційних технологій. Також у його програмі йдеться про заснування Музею агресії Росії проти України.

Висуванка ”Слуги народу” каже про охорону культурних та історичних пам’яток, їхню реставрацію й реконструкцію. Також обіцяє залучення відомих діячів культури та мистецтва для організації концертів, виставок і фестивалів. У чому новизна цієї обіцянки, не зрозуміло, адже за цим принципом відбуваються всі культурні події в місті. 

Верещук також пропагує співпрацю зі світовими кіностудіями та телекомпаніями для популяризації Києва шляхом знімання фільмів, кліпів, рекламних роликів на київських локаціях.

У програмі “Перемоги Пальчевського” відсутні пропозиції щодо розвитку сфер культури та спорту. 

Зі структурованими за 5-ма сферами програмами кандидатів у мери Кличка, Притули, Верещук, Пальчевського можна ознайомитися за посиланням

З інформацією про всіх кандидатів на посаду міського голови та партії, які їх висувають, виборці можуть ознайомитись у #ЧЕСНОбюлетені.