Закону про опозицію не буде: у меншості пасивна позиція

Робоча група у Верховній Раді вирішила не розробляти окремий закон про опозицію, а лише внести зміни щодо цього до Регламенту парламенту. Про це заявив голова Верховної Ради Дмитро Разумков під час погоджувальної ради у понеділок, 25 січня.

 

Наприкінці свого виступу спікер парламенту нагадав учасникам погоджувальної ради, про те, що ухвалення закону про опозицію давно вимагає низка політичних сил, зокрема і ті, що наразі представлені у ВРУ. 

“Якщо чесно, я бачу більше ініціативи від себе, від Руслана Олексійовича (Стефанчука, першого заступника голови ВРУ - прим. Рух ЧЕСНО), якому на кожній апаратній нараді я задаю питання: “Так що там у нас із законом про опозицію?”. Інтенсивної боротьби за цей законопроект від опозиційних політичних сил, на жаль, я не бачу”, - заявив Разумков. 

Разумков зазначив, що делеговані до робочої групи представники партій мають пасивну позицію, тому вирішили обмежитись лише змінами до Регламенту ВРУ. 

“Я вимушений констатувати те, що ми обмежимось змінами до Регламенту ВРУ. Скоріш за все, це буде найбільш правильний шлях. Тому що у представників, яких ви делегували до цієї робочої групи, м'яко кажучи, пасивна позиція. Мені здається, що їм це не потрібно, а якщо це так, то це не потрібно і політичним силам, які представлені в парламенті”, - сказав Разумков, звертаючись до представників опозиційних фракцій.

Закон про опозицію, над яким працювала робоча група у Верховній Раді, мали підготувати до вересня минулого року. Про це наголошувала влітку минулого року віцеспікерка парламенту Олена Кондратюк від “Батьківщини”, яка офіційно є в опозиції до чинної влади. За її словами, закон про опозицію має забезпечити рівні права парламентської меншості: “Зараз є дуже багато дискусій по структуризації цього закону. Але закон про опозицію, який, на жаль, фактично був викинутий з регламенту як норма в 2010 році, повинен бути. І в Європарламенті завжди кажуть: більшість і меншість повинні мати рівні права”.

Зазначимо, раніше представники всіх фракцій Верховної Ради 9-го скликання (зокрема, і “Слуги народу”), з якими поспілкувався Рух ЧЕСНО, загалом ідею законодавчого врегулювання статусу парламентської опозиції підтримують. Однак тоді думки депутатів розійшлися щодо того, у якому акті повинні бути затверджені права парламентської опозиції. У “Голосі”, “Європейській солідарності” й ОПЗЖ пропонують ухвалити окремий закон, тоді як у “Слузі народу” та “Батьківщині” вважають за потрібне змінити вже чинні законодавчі акти, зокрема Регламент Верховної Ради й закон “Про комітети ВРУ”.

Крім того, депутати зокрема обговорювали визначення порядку утворення опозиції та припинення її діяльності, комітети, на керівні посади в яких першочергово претендує опозиція, порядок формування “опозиційного уряду” тощо.

Більше про це читайте у статті “Закон про опозицію: забаганка, інструмент маніпуляції чи необхідність?

Нагадаємо, ще наприкінці липня 2019 року тодішній голова партії “Слуга народу” Дмитро Разумков на тлі тріумфу його партії на парламентських виборах заявив, що нова влада планує ухвалити закон про опозицію, але він не є першочерговим і для початку його потрібно розробити. На думку представників опозиційних фракцій парламенту, у такому разі ініціатором внесення законопроєкту має бути саме “Слуга народу”, але до його розроблення обов’язково слід залучити всі зацікавлені сторони.

На думку правників, врегульовувати статус парламентської опозиції на рівні закону необов’язково, але його можна зафіксувати у внутрішніх процедурних документах законодавчого органу. А закордонний досвід свідчить про те, що в демократичних країнах парламентська опозиція не потребує якихось законодавчих меж – усі її права вже закладено у формах діяльності парламенту.