Луцьк віддав 107 мільйонів держбюджету на неспроможні громади — Ігор Поліщук, мер Луцька

Фото: Луцьк віддав 107 мільйонів держбюджету на неспроможні громади — Ігор Поліщук, мер Луцька

До Луцької міської громади входить Луцьк та 36 ближніх сіл. На поточний рік запланували реконструкцію проспекту Волі, перехід на новий громадський транспорт та прийняття генплану громади.

У рік карантину, коли кошти надзвичайно потрібні для забезпечення ключових потреб громади та планування розвитку, Луцьк віддає 107 млн на розвиток неспроможних громад. Це при тому, що парламентарі та уряд запевняли, що реформа децентралізації, яку поспіхом запроваджували перед виборами, — це створення спроможних ОТГ. За локдаун у січні громада орієнтовно втратила 10 млн ПДФО.


Рух ЧЕСНО підготував інтерв’ю з мером Луцька в рамках проєкту “Чесно. Громади”. Ігор Поліщук не приховує, що важливі для міста питання обговорює з лідером партії “За майбутнє”, нардепом від Луцька Ігорем Палицею.

— Які з пунктів передвиборчої програми програми заклали у бюджет на 2021 рік?

— В бюджет ми заклали реконструкцію проспекту Волі (головний проспект міста — прим. ЧЕСНО), оновлення рухомого складу Луцького підприємства електротранспорту, будівництво двох нових скверів та продовження реконструкції Центрального парку, початок робіт у парку 900-річчя Луцька. Ну і, звичайно, це ремонт прибудинкових територій, доріг, у тому числі в секторі приватної житлової забудови, модернізація обладнання та мереж на Луцьктепло і Луцькводоканалі, інвестиція в подальший розвиток медичної галузі, завершення будівництва приймального відділення Луцької міської клінічної лікарні, продовження капітальних ремонтів фасадів дитячих садочків та шкіл, об’єктів галузі культури, будівництво полів із поліуретановим покриттям та розвиток Старого міста і приєднаних громад.

— Які проблеми з наповненням бюджету?

— Купівельна спроможність населення знизилася. Рік почався з локдауну, і величезна кількість підприємців не працювала. Крім того, ми звільнили частину підприємців від плати. Але є ще суб’єктивні чинники наповнення бюджету — це реверсна дотація. Це кошти, які вилучаються зі спроможних громад на допомогу неспроможним або малоспроможним. Незрозуміло, куди ці кошти йдуть. Минулого року з місцевого бюджету вилучили 84 млн гривень, і в цьому році 107 млн гривень вилучили до державного бюджету.

— І це було зроблено незважаючи на карантин?

— Так. І ми зверталися щодо перегляду цієї суми до Кабінету міністрів. Основним показником розміру величини реверсної дотації є розмір ПДФО, що надходить (ПДФО — це сплата податків з доходів фізичних осіб — людей, найманих працівників). Тобто сьогодні ми бачимо, що у міських голів відсутня достатня мотивація створювати нові робочі місця і залучати інвесторів для відкриття виробництв, бо чим більше ПДФО буде надходити, тим більше буде вилучено. На які громади витрачаються кошти реверсної дотації, невідомо. 

— Чи розраховували втрати від локдауну за січень?

— Ситуація з наповненням бюджету напружена через спади виробництва і зменшення доходів. Втрати бюджету у січні по сплаті єдиного податку платниками першої групи складають 0,5 млн гривень. Орієнтовні втрати від сплати ПДФО — 10 млн гривень.

До слова, у 2020 році близько 200 млн недонадходжень лише. Це не враховуючи ці кошти, які витрачалися на обладнання, боротьбу з коронавірусом, засоби захисту, довіз медиків, харчування.

— Cкільки загалом коштів передбачено на боротьбу з ковідом у 2021 році?

— 1,5 млн гривень на боротьбу з COVID-19, більшість яких буде спрямована на закупівлю дезінфікуючих засобів. У разі загострення ситуації і виникнення додаткових обставин, пов’язаних із пандемією, кошти будемо виділяти з резервного фонду бюджету.

— Які ще фактори впливають на наповнення бюджету?

— Також ми утримуємо п’ять закладів профтехосвіти, що минулого року обійшлися у 82 млн гривень, а цього року — у 97 млн. В цих закладах понад 75% — студенти, які не входять до нашої громади. Я вважаю, що має бути співфінансування міського, обласного і державного бюджетів. Крім того, скасування пайової участі, від якої щороку наше місто отримувало фактично від 20 до 30 млн гривень. У зв’язку з таким лобістським законопроєктом, який прийняли на догоду забудовникам, ми не отримуємо ці кошти.

Читати також: Скасовують пайову участь: за які кошти розвиватимуть міста 

— Які проблеми в місті? Як ви їх пріоритезуєте?

— Пріоритет номер один — це житлово-комунальне господарство і транспорт. Це те, чим люди користуються щодня. Десятки тисяч лучан хочуть їхати у комфортних автобусах і нових тролейбусах, а не в маршрутках “Богдан”, які сьогодні вичерпали свої ресурси і перебувають на межі функціонування.

Один із пріоритетів — проєкт “Луцьк без маршруток”. Ми плануємо стати першим містом, в якому не буде “Еталонів”, “Богданів”. Тролейбуси допоможуть нам витіснити з ринку міста економічним способом орієнтовно 80 маршруток. Сьогодні окремі перевізники купують автобуси “МАН”, які є екологічно чистими, мають Євро 5 комфортабельніші. В нас уже є п’ять таких автобусів у місті. Ще 15 планують купити в майбутньому.

— У зв’язку з цим очікуєте збільшення надходжень до бюджету?

— Все залежить від того, яким чином буде сформований тариф, тому що зростає вартість електроенергії. Але Луцьке підприємство електротранспорту — це соціальне підприємство, і його основна функція, по суті, це перевезення пільговиків. Сподіваюсь, карантинні обмеження по кількості пасажирів скасують, ми зможемо вийти на нуль і навіть заробляти, бо коли тільки запрацювала система АСОП (автоматизована система безготівкової оплати проїзду), сума коштів, яку вдень заробляв один тролейбус, зросла з 60 тис. гривень до 80–90 тис.

— У цьому бюджеті заклали 40 млн гривень на реконструкцію проспекту Волі. Які роботи будуть проведені?

— Сьогодні проспект Волі має бути людиноцентричним і цікавим в першу чергу для пішоходів. Тому якщо ми будемо розширювати проїжджу частину, зона озеленення звузиться, а пішохідна частина і так невелика внаслідок того, що у попередні роки люди викупили на перших поверхах квартири, перевели їх в комерцію і добудували сходи. Будемо міняти лише аварійні ділянки мереж, без великого розширення проспекту. 63 млн гривень — це сума проєкту, але я думаю, що будуть заощадження. Тендер відбувся на початку минулого року. І оскільки він на два роки, то можемо приступати до виконання робіт, як тільки дозволять погодні умови.

— Сьогодні до Луцької громади входить понад 30 сіл. Як будуть враховані інтереси сіл?

— У нас є депутати і від сіл. І я, і депутатський корпус вважаємо приєднані території територією нашої громади, і їхніх мешканців — рівноправними мешканцями нашої громади. Мабуть, цього року у цих громадах вперше повноцінно чистили сніг, а не лише на трасах загального користування. Ми будемо завершувати ремонт НВК в Княгининку. Зараз зі старостами визначаємо пріоритети в роботі. Це ремонт доріг, фельдшерсько-акушерських пунктів і амбулаторій, освітлення. Зі світлом найкритичніша ситуація у Прилуцькому старостаті, а з дорогами — в селах Іванчиці і Озденіж.

— Обговорення генплану Луцька напередодні 2021 року викликало дискусії. Люди виступили проти забудов у приватному секторі. Як просувається це питання?

— Ми підготували лист на розробників генплану — Інститут “Дніпромісто” з усіма проханнями, які були озвучені під час громадських слухань. Було не враховано лише одне прохання, яке стосувалося мосту через річку Стир в районі Центрального парку. Думаю, ці побажання будуть підтримані та проголосовані в лютому вже під час голосування за генеральний план.

Зараз діє мораторій на нове будівництво до затвердження генплану. Більшість будівництв створює колосальну кількість проблем для міста. В Луцьку небагато багатоповерхівок, які виглядають пристойно. Все решта — стиль Радянського Союзу 70-х років, лише пофарбовані по-іншому. На загальнодержавному рівні законодавство більше лобіює питання забудовників, тому ми врегулювали це питання на локальному рівні: прийняли рішення, згідно з яким усі будівництва будуть погоджуватися через детальний план території після узгодження всіх деталей: зовнішнього виду фасаду, наявність місць у садочках та школах, вплив на дорожньо-транспортне сполучення.

— У генплані також йдеться про зміни в “Історико-культурному заповіднику “Старе місто”. І яка буде ситуація із Кафедральною, 13?

— У нас розроблений опорний історико-архітектурний план Старого міста, що пройшов затвердження в Науково-методичній раді Міністерства культури і сьогодні перебуває на підписі у міністра. Там закріплені норми, які визначені законодавством. Це обмеження поверховості забудов у три поверхи, визначення історичних ареалів, які включають і частину вулиці Ковельської, скандальну ділянку по Ковельській, 17 (це територія місцевого заказника “Гнідавське болото”, де хотіли збудували торговий центр — прим. ЧЕСНО), частину Набережної та інші вулиці.

Щодо Кафедральної, 13, то через різні схеми історичні підвали та фундаменти були зареєстровані як об’єкти нерухомого майна, як об’єкти незавершеного будівництва і перебувають у приватній власності. Ми будемо зустрічатися із власниками цього майна і говорити, бо так, як зараз є, бути не може.

Кафедральна, 13. Планували будівництво офісного центру на місці, де були виявлені старовинні підземелля

— Як вирішуєте ситуацію зі смородом у місті, яка триває уже близько п’яти років?

— Є очисні споруди, яким вже 48 років, і за цей час жодних капіталовкладень у них не було. Запах в першу чергу спричиняють ті мулові карти, які знаходяться на очисних спорудах, тому необхідно вирішувати питання з мулом. На вивезення мулу передбачено кошти і в міському бюджеті, і за рахунок власних коштів підприємства. Тому, не чекаючи реалізації проєкту капітальної реконструкції, ми будемо проводити заходи, щоб нормалізувати ситуацію вже зараз. Крім того, були виявлені різні стихійні точки зливу нечистот. Також у грудні я звернувся повторно до Держекоінспекції щодо проведення перевірки на спиртзаводі.

— Ще у 2019 році полігон у Брищі був переповнений. На посаді радника ви говорили про будівництво ще однієї черги, нового полігону, але люди проти. Як вирішується це питання? 

— Сьогодні завершилися торги по проєкту рекультивації сміттєвого полігону у Брищі, і до кінця лютого буде визначений переможець торгів. Це тимчасовий захід щодо вивезення сміття на полігон. Але разом з тим хочу сказати, що ми розглядаємо будівництво полігону як поруч з існуючим, так і на ділянках, які знаходяться на невеликій відстані — 40–50 км від Луцька, тому що полігоном користується не лише Луцьк, а й інші населені пункти. Будемо збиратися з головами громад і обговорювати співфінансування. Щодо нової черги, то після проведення необхідних досліджень, висновків будемо знати. Про нове будівництво полігону у Брищі говорити передчасно.

— Історія з перенесенням Центрального ринку — лакмусовий папірець для вашої команди. Підприємці почали протестувати і не хочуть переїжджати на новий ринок. Як ви далі бачите вирішення цього питання?

— Я зустрічався з ними десятки разів. Перенесення ринку — моя позиція з 2013 року, відтоді, коли я вперше був обраний депутатом. Це позиція нашої команди. Ринок не відповідає санітарним і протипожежним вимогам, а естетичний вигляд жахливий. За останній місяць Луцька міська споживча спілка програла два суди. І хочу сказати, що саме цей ряд, де знаходяться шини (там, де залишились протестувати підприємці — прим. ЧЕСНО), теж підлягав демонтажу за рішенням Луцької міської ради. І підприємці оскаржували це рішення через суд. І першу, і другу інстанцію програли. Цього не вдалося зробити, тому що наші методи законні.

— Не всі законні. Луцькрада намагалася примусово провести демонтаж, і пошкодили майно підприємців. Тоді й люди вийшли на протест.

— Щодо цього висновок зробить суд. 

— Чому вирішили діяти радикально?

— Напевно, підприємці не залишили іншого вибору. Луцькрада пропонувала підтримку підприємцям, які переїжджають на новий ринок. Це безкоштовний перевіз контейнера, який коштує від 2 до 5 тис. гривень, і пільгові умови, на яких вартість оренди квадратного метра становила 90 гривень, в той час як на Старому ринку — 120 гривень. Перші три місяці підприємці не повинні були нічого платити, потім 30% від цих 90 гривень, 60%, і так по наростаючій протягом дев’яти місяців.

ПЕРЕДВИБОРЧА КАМПАНІЯ

— Ваша передвиборча кампанія була найдорожчою серед усіх кандидатів у мери — понад 2 млн гривень. У партії розраховували на такі витрати?

— Обговорення були. Але вибори — це така річ, коли неможливо запланувати таку-то суму коштів і стільки-то використати. Тим паче не було відомо, чи буде другий тур і хто з опонентів у нього вийде.

Читати також: Волинь: скільки мільйонів витратили партії і кандидати на вибори в Луцьку

— Де і як залучала кошти партія “За майбутнє” на вибори? 

— За рахунок членських внесків. Може бути десять членів партії, а може бути сто. Це питання партійного будівництва кожної окремої партії.

— Виходячи з цього, скільки ж тоді членів партїі “За майбутнє”? І як швидко вдалося розбудувати партію, яка була створена нещодавно?

— Щодо кількості членів варто спитати у керівника. І я думаю, що з огляду на авторитет лідера партії (Ігоря Палиці — прим. ЧЕСНО) знайшлась достатня кількість.

— Партія “За майбутнє” нардепів використала в регіональних списках у місцеві ради. Не було лідерів на місцях, тому йшов Палиця?

— Не бачу проблеми в тому, що народні депутати як регіональні лідери йдуть у міську раду, бо вони уособлюють команду людей, яку за собою ведуть. Я думаю, виборці розуміють, що людина не буде міняти мандат депутата Верховної Ради на мандат депутата міської ради. І що цей процес відбувається для того, щоб згуртувати більше команду і дати людям чітке розуміння, хто ці люди, які йдуть у місцеві ради.

— Частина зовнішньої реклами — це борди з Ігорем Палицею. Вони допомогли вам виграти?

— Я вважаю, що так. Ігор Петрович — людина, яка має потужний авторитет. Його підтримка була важливою у виборах.

— Вже будучи мером, ви обговорюєте з Палицею питання щодо Луцька, роботи Луцькради?

— Так. За необхідності. Як з людиною, яка має досвід у бізнесі і життєвий досвід. Це різні питання, в тому числі й ті питання, що стосуються Луцька.

ОПОЗИЦІЯ

— Сьогодні у Луцькраді у вас більшість. Склад виконкому та старости — це в основному ваші люди. Чому не було враховано, наприклад, коли висували людей до виконкому, пропозиції “Європейської солідарності”?

— Згідно з ЗУ “Про місцеве самоврядування”, формування виконавчого комітету відбувається виключно за поданням міського голови. В тому числі і старост. Міськрада голосує за це.

— Чи готові ви до блокування трибуни опозицією, якщо, наприклад, ви будете приймати рішення не на користь громаді?

— Я не можу сказати, що у нас є опозиція. Думаю, блокування трибуни не буде. Ми все можемо обговорити конструктивно. У минулій каденції це було, і не на користь місту. То був інший склад ради.

ВИБОРЧА СИСТЕМА

— Місцеві вибори відбувалися за новим Виборчим кодексом. Чи виправдала себе нова система у порівнянні з попередньою?

— Побачимо, як проявлять себе депутати міських рад, тому що є плюси і мінуси цієї виборчої системи. Раніше люди чітко розуміли, що це їхній депутат, який відповідає за округ, і знали, до кого звертатися. Сьогодні в людей нема розуміння, до кого йти. Округів шість, депутатів в окрузі багато. З іншого боку, закріплення депутата на якомусь окрузі концентрувало роботу лише на окрузі, і менше — на проблемах міста в цілому.

— Проблема мажоритарки полягає в тому, що депутат в окрузі міг стати місцевим князьком, займатися гречкосійством. Маю на увазі, возити пісок на дитмайданчики чи роздавати подарунки, як це робили депутати від УКРОПу, і ви теж — від фонду Ігоря Палиці “ТІльки разом”.

— Я думаю, тут питання не у зміні виборчої системи. А у баченні і сприйнятті цього людьми. Тому голосувати за людину, яка надавала певні послуги чи допомогу, це особиста справа кожної людини.

Якщо це не заборонено законом, то це питання виключно оцінки ефективності роботи депутата. Якщо виборці вибирали депутата для того, щоб він пісок розвозив, чи вони обирали його для того, щоб він чесно голосував, але не забував при цьому про округ, допомагав людям вирішувати їхні проблеми, використовувати свій депутатський фонд, щоб замовити спортивне обладнання чи пролобіювати ремонт прибудинкової території та інші питання.

— У повноваження депутата входить надання певних послуг?

— Ні, не входить.