Підманули-підвели: чому нардепи відмовляються від перемоги у місцевих виборах

Майже 60 нардепів балотувались до обласних, районних, міських і селищних рад. 20 із них йшли одночасно до декількох рад або ж висувались паралельно у мери та у міську раду. 

Як правило, нардепи балотувались під номером один у партійному списку. Це робилося не для того, щоб народні депутати йшли у місцеві ради. Просто так деякі партії намагалися використати вже розкручені прізвища своїх соратників, щоб взяти більше голосів у раді. Це значно легше, ніж працювати на місцях і вирощувати нових регіональних лідерів, посилюючи своє партбудівництво.

Якщо партія долає виборчий бар'єр, депутати, які очолювали список, автоматично проходять до ради. Майже половина з них — представники партії “За майбутнє”. З усіх 77 балотувань нардепів у місцеві ради невдалими виявились лише 16, більшість з яких — це балотування у міські голови.

Для двох нардепів паралельне балотування виявилось невдалим в обох випадках. Так, співголова партії “Наш край”, кнопкодав, на чиєму рахунку 20 зафіксованих Рухом ЧЕСНО фактів неперсонального голосування, Сергій Шахов серед кандидатів у мери столиці посів 17-те місце. Шахов також балотувався під № 1 від партії “Наш край” до міської ради Києва, але партія не змогла подолати виборчий бар’єр.

Читати також: Лише 15 голосів — і ти депутат. Як зміниться Київрада після виборів

Ще один мажоритарник із Черкащини Сергій Рудик одночасно балотувався від іменної партії “Команда Сергія Рудика. Час змін!”, але не пройшов ні до Черкаської обласної, ні до Черкаської міської ради.

Натомість для представників партії “За майбутнє”, яку ЗМІ пов’язують з олігархом Ігорем Коломойським, паралельне балотування виявилось більш вдалим. Усі балотування нардепів “За майбутнє” були успішними на місцях, за винятком Петра Юрчишина, який не пройшов до Вінницької міської ради. Найбільше представників даної партії пройшло до Волинської обласної ради, а також до районних та міських рад цієї ж області. Так, голова партії Ігор Палиця пройшов до Волинської обласної та до Луцької міської ради. Його колега Ігор Гузь також пройшов до Волинської обласної та Нововолинської міської ради. 

Білборд із нардепами від Волині — Ігор Гузь, Ірина Констанкевич, Ігор Палиця, Степан Івахів та Вячеслав Рубльов. Всі вони пройшли до Волинської облради. Фото: Рух ЧЕСНО

Депутатка та колишня заступниця голови правління благодійного фонду “Фонд Ігоря Палиці — Новий Луцьк” Ірина Констанкевич також пройшла до Волинської облради та до Камінь-Каширської міськради. У 2015 році Констанкевич була обрана депутаткою Волинської обласної ради за 50-м мажоритарним округом (м. Луцьк) від партії УКРОП як безпартійна, також балотувалась до Луцької міської ради. Перед тим була депутаткою Луцької міської ради за 5-м мажоритарним округом від Української республіканської партії як безпартійна.

Раніше на запитання Руху ЧЕСНО, чи складе мандат народного депутата й залишиться в місцевому самоврядуванні в разі обрання, голова партії Ігор Палиця прямо не відповів, а прокоментував лише, що “життя покаже”. У свою чергу Ігор Гузь заявив, що має амбіції очолити обласну раду: 

“Якщо буде ймовірність обрання (мене — прим. ЧЕСНО) головою обласної ради, я прийму рішення під час процесу узгодження з іншими політичними силами”.

Однак після виборів Гузь сказав Руху ЧЕСНО, що все-таки залишається працювати у Верховній Раді.

Ще один мажоритарник із Хмельниччини від партії “За майбутнє” Сергій Лабазюк балотувався під № 1 та пройшов до Хмельницької обласної та одночасно міської ради. Рух ЧЕСНО звернувся до нардепа із запитанням, чи готовий він скласти мандат та перейти працювати до ради нижчого рівня. Повідомлення Лабазюк прочитав, однак нічого не відповів.

Із провладної фракції “Слуги народу” семеро нардепів балотувались на місцевих виборах. Так, скандальний мажоритарник із Київщини (округ № 94 — Васильків, Обухів та інші населені пункти), який називає себе “політичним куратором” Київської області від партії “Слуга народу”, фігурант антикорупційних розслідувань і гречкосій Олександр Дубінський йшов під № 1 до Київської обласної ради. Після місцевих виборів нардеп написав на своїй сторінці у Facebook, що його призначили керівником партійної організації, адже область отримала найкращі показники по країні:

"Для особо тупых, советую перед тем, как задавать подобные вопросы, вначале открыть цифры по областям. У Киевской областной организации СН самые лучшие показатели по стране. 22 депутата из 84, или 26,1% от общего состава депутатского корпуса. Поэтому и оказался. С лучшим результатом по стране".

Читати також: Команда Дубінського: до облради йдуть колишні регіонали, радикали та працівники “1+1”

До виборів на запитання Руху ЧЕСНО, чи готовий Дубінський скласти мандат народного депутата й залишитись у місцевому самоврядуванні в разі обрання, нардеп відповів, що таке “рішення буде ухвалено за результатами місцевих виборів”. ЧЕСНО поцікавився у нардепа його готовністю перейти працювати до Київської облради після виборів, нардеп повідомлення прочитав, однак нічого не відповів.

20 листопада відбулося перше пленарне засідання першої сесії Київської обласної ради VIII скликання, на яке прибуло 79 депутатів із 84 обраних. Решта відсутні. Нардеп Олександр Дубінський в коментарі Руху ЧЕСНО зазначив, що на першому засіданні облради був, але від мандата відмовився і залишається працювати у Верховній Раді. На питання, хто зайде на його місце в облраду, нардеп коротко відповів:

“Без понятия”.

Проігнорував запитання від ЧЕСНО щодо готовності скласти мандат і представник “Європейської солідарності” Володимир В'ятрович, який пройшов на чолі партійного списку до Івано-Франківської обласної ради.

Його колега Вікторія Сюмар, яка балотувалась під № 1 у списку “Європейської солідарності” до Київської обласної ради, в коментарі ЧЕСНО зазначила, що готова скласти мандат нардепа і перейти працювати в облраду за однієї умови — якщо там буде сформовано більшість. 

"Ми виграли вибори в Київській області. Розпочинаємо переговори з приводу голови обласної ради. Зважаючи на склад ради, це переговори з “За майбутнє” і “Батьківщиною”. Разом з ними є більшість, від їх позиції залежить, чи будемо ми в більшості", — зазначає Вікторія Сюмар.

Фракція “Європейської солідарності” у Київській облраді складається з 25 депутатів. Сюмар від мандата в облраді відмовилася, як і Дубінський.

Депутати ЄС у Київській обласній раді. Фото із сайту kyiv-oblast.eurosolidarity.org

Аналогічну позицію має ще одна представниця “Європейської солідарності”Іванна Климпуш-Цинцадзе, яка балотувалась на чолі партійного списку і пройшла до Закарпатської обласної ради.

"Протягом всієї передвиборчої кампанії я неодноразово публічно (і це можна перевірити в ЗМІ) заявляла, що складу мандат народної депутатки, якщо результати ЄС на Закарпатті забезпечать партії більшість в облраді, яку я би, відповідно, тоді очолила. На жаль, попри велику підтримку виборців, ми все ж не отримали такого результату. Тому я залишаюся працювати в парламенті і готуюся до тісної співпраці з нашими депутатами новообраних рад краю всіх рівнів — від ОТГ до області", — зазначила в коментарі ЧЕСНО Климпуш-Цинцадзе.

Насправді політики лукавили, коли очолювали список і говорили про потенційну більшість. Адже результати соцопитувань давали попереднє розуміння, що понад 50% для формування більшості в раді міського чи обласного рівня не матиме практично жодна політична сила.

Нагадаємо, нещодавно відбулись довибори в окрузі № 208 у Чернігівській області, де за перемогу фактично змагалися два кандидати — нардеп кількох скликань, лідер Радикальної партії Олег Ляшко (котрий уже був депутатом від округу № 208 у 2012–2014 роках) та висуванець Слуги народуАнатолій Гунько.

Також Рух ЧЕСНО проаналізував, з якими мерами міст Київщини домовлялися парламентські політичні сили. Результати виборів доводять, що в малих містах також перемагають чинні мери, які вже п’ять років мають доступ до ресурсів міста.

Загалом же в містах — обласних центрах переобралися близько 31% депутатів