З якими мерами Київщини домовлялися партії в умовах нових правил гри

Партія центральної влади не отримала жодного мера в обласних центрах. Політтехнолог Банкової Михайло Подоляк порадив дочекатися результатів виборів по всій країні, аби оцінити, скільки ж мандатів взяли “слуги народу” на цих виборах.

Але питання не так у кількості отриманих мандатів, як у якості. Знаючи, які саме кандидати перемогли, можна зрозуміти природу цієї перемоги: партійне будівництво чи стара система “перевзування” з одного бренду в інший.

Київщина обирала мерів 24 міст. Якщо на минулих виборах переможців-самовисуванців було 10, то на цих виборах — лише 4. Але це не свідчить про те, що до влади у громадах прийшли нові голови. У більшості міст Київщини перемогли чинні мери. Таких 13. Ще двоє переможців виконували обов’язки мера і мали доступ до ресурсів громади. У Броварах та Борисполі знову будуть вибори.

Ті, хто раніше йшов як самовисуванець, наразі вирішили піти від партій. Це сталося після зміни виборчого законодавства, яке оголосило курс на партизацію політичної системи.

Партіям було вигідно отримати чинних мерів як кандидатів, бо саме ці політики мали доступ до бюджетів, які в умовах децентралізації виросли і дали більші можливості для бюджетного гречкосійства — піару на коштах платників податків, та до ЗМІ.

Членами партії є два представники “Європейської солідарності” та мер Ірпеня Олександр Маркушин, який представляє партію “Нові обличчя”. Мер Тетієва Богдан Балагура переміг як самовисуванець, але є членом Селянської партії України. Така ж тенденція до безпартійності була притаманна і попереднім місцевим виборам.

Що ж до гендерного представництва, то з-поміж міських голів лише чотири жінки: по одній представниці “Слуги народу” та “Європейської солідарності” та дві самовисуванки.

З політичної мапи мерів Київщини зникли такі проєкти, як “Воля”, “Рідне місто” та партія “Самопоміч”. Натомість з’явилися нові — “За майбутнє”, “Березанська громада”, "Рідна країна" та навіть Партія національного егоїзму. Вони, як правило, теж шукали чинних мерів, аби отримати владу у містах.

Перемога на місцевих виборах вкрай важлива як база для того, щоб розпочати успішну підготовку для прийдешніх парламентських та президентських виборів.

Рух ЧЕСНО проаналізував, з ким домовлялися партії на Київщині, зокрема і партія “Слуга народу”, щоб отримати доступ до місцевої влади і розгорнути подальшу боротьбу на виборах центрального рівня.

“Слуги народу” вербували мерів-самовисуванців

Якщо на парламентських виборах “Слуги народу” взяли всі округи, окрім Білої Церкви, то їхні кандидати в мери перемогли на цих виборах лише в 6 із 24 громад області. Причому у Славутичі та Переяславі ця перемога далася їм дуже непросто — відрив від конкурента склав лише 17 та 43 голоси відповідно.

І ці перемоги “слуг народу” будуються вже не на нових політиках, яких ніхто не знав. Тут партія влади домовилася з чинними міськими головами. Інакше вона б навряд чи отримала мандати.

Обласний осередок партії курував особисто народний депутат Олександр Дубінський, який очолив список кандидатів до облради. Він так себе і назвав — “політичний куратор Київської області”.

Читати також: Команда Дубінського. До облради йдуть колишні “радикали”, “регіонали” та працівники “1+1”

Фігуранта антикорупційних розслідувань, чинного бучанського голову Анатолія Федорука, якому правоохоронці вручили підозру і який зараз є підсудним, представляли громаді міста ще в липні, чи не першим. Частина місцевих мешканців виступала проти того, щоб партія центральної влади давала свій бренд чиновнику — колишньому “регіоналу”, якого звинувачують у незаконній забудові міста.

Тут варто зауважити, що під час обговорення процесу районування на Київщині навесні 2020 року і мови не було про те, щоб зробити райцентром Бучу. Обирали між Ірпенем і Бородянкою. Але влітку перед призначенням місцевих виборів парламентарі схилилися на бік Бучі, де “слуги народу” вже на той час розуміли, що в них буде свій мер. До слова, Федорук допоміг “слугам народу” у Бучі взяти близько 20% голосів. У сусідньому Ірпені ця ж партія взяла значно менше голосів, бо не мала власного сильного кандидата в мери.

Після виборів Федорук ввів народну депутатку від “Слуг народу” Ольгу Василевську-Смаглюк у виконком Бучі.

У Вишневому теж переміг чинний мер — Ілля Діков, який у 2015 році балотувався як самовисуванець і до цього був міським головою.  

Наталія Дзюба — чинна голова Яготина, яка виграла вибори у 2015 році як самовисуванка, а у 2010 році — як членкиня Партії регіонів. Для того, щоб партія отримала побільше голосів, її поставили і у список кандидатів до облради, щоправда, на завідомо непрохідне 60-те місце загального списку та п’яте в окрузі. Найімовірніше, її так розмістили і для того, щоб дотриматися гендерної квоти.

Жоден інший мер, який переміг на виборах, а це п’ятеро чоловіків, не був у списку кандидатів до облради.

Мер Славутича Юрій Фомічев, який також переміг на попередніх виборах як самовисуванець, балотувався від партії центральної влади. На цих виборах розрив між ним і найближчим конкурентом з ОПЗЖ склав лише 17 голосів.

Мер міста Обухова Олександр Левченко — єдиний, хто у 2015 році отримав мандат як представник “Нашого краю”. Тепер він перефарбувався у кольори “Слуги народу”.  До слова, Обухів також став райцентром. Таким чином, кандидати від цієї партії перемогли у двох із семи райцентрів.

Левченко, як і Федорук, фігурує в антикорупціних розслідуваннях. Суд накладав арешт у рамках кримінального провадження, яке веде СБУ Київщини. Про це повідомляли “Наші гроші”. Як і у випадку з Федоруком, справа стосується земельних питань. Левченка звинувачують у злочинній змові, результатом якої мало стати виділення землі в Обухові під будівельний кооператив, де мали продавати квартири. 

Ось ця інфографіка чітко показує, що у 2015 році домінували мери-самовисуванці.

І єдиний, хто раніше не був мером, але виборов цей мандат, — голова Переяслава Вячеслав Саулко. До цього він працював директором ТОВ “Сімекс Альянс Україна”.

У Переяславі боротьба за мандат була доволі напруженою. Саулко переміг представника “Європейської солідарності”, який був чинним мером, обійшовши його менш ніж на півсотні голосів.

Читати також: Як депутати-прогульники знеславлюють Переяслав

Варто нагадати, що всупереч методології Кабміну і протестам громади профільний парламентський комітет, який розглядав районування області, позбавив Переяслав статусу райцентру. Очолює цей комітет “Слуга народу” Андрій Клочко.

“Європейська солідарність” знову має трьох мерів

Партія “Європейська солідарність” заледве виборола три мандати. Саме стільки мав БПП за результатами виборів 2015 року на Київщині. 

Дві перші перемоги далися відносно легко — у Ржищеві та Миронівці. Ржищів очолила секретарка та в. о. голови Ржищівської міськради Крістіна Чорненька, а Миронівка переобрала міського голову Віталія Савенка.

Чорненька 2015 року була обрана депутаткою Ржищівської ради від БПП. Через рік після обрання очолила раду як в. о. мера, оскільки обраний громадою голова добровільно склав повноваження.

Читати також: Здобули децентралізацію? Чому майже 200 громад чекали на вибори голів

А от в Українці 15 листопада довелося вдруге поборотися за мандат із представницею “Слуги народу”. Тут на виборах 15 листопада два кандидата отримали порівну голосів. Зрештою з перевагою у понад 400 голосів переміг кандидат від “Європейської солідарності” Олександр Туренко. Він був головою Обухівської РДА з 2016 по 2017 рік, та згодом Петро Порошенко призначив його головою Бориспільської РДА.

“Європейська солідарність” втратила мера Кагарлика. Він перебіг до “Нашого краю” і переміг.

Два мери “Нашого краю”

Олександр Панюта балотувався в мери Кагарлика від партії “Наш край” і переміг.

Таращанську громаду очолив Михайло Кривошеєв (СП “Петрівське”, Адвокатське бюро Михайла Кривошеєва). Він переміг як представник партії “Наш край”.

Як зазначалося вище, мер Обухова, який раніше представляв “Наш край”, перебіг до “Слуги народу”. Але навіть попри це партія могла б мати трьох мерів на Київщині. Представник “Нашого краю”, якого обрали в Борисполі, помер після виборів від коронавірусу.

Партія “За майбутнє” взяла два райцентри і одне місто 

Тут теж не сталося несподіванки. На виборах перемогли чинні міські голови, які пішли під новий політичний бренд.

Мер Білої Церкви Геннадій Дикий, який балотувався у 2015 році від “Самопомочі”, знову очолить місто, яке є райцентром.

Читати також: Білоцерківська міськрада. Мера судять, а депутатів підозрюють у корупції

Вишгородський міський голова Олексій Момот також вдруге переміг на виборах. Минулого разу під час балотування на цю посаду він представляв партію “Воля” і був приватним підприємцем. Вишгород після нового розподілу теж став центром району.

Міський голова Боярки Олександр Зарубін, який раніше, 2015 року, балотувався на цю посаду від партії “Нові обличчя”, переобрався і тепер представляє “За майбутнє”.

За інформацією “Української правди”, Зарубін був керівником виборчого штабу Петра Мельника у 2012 році, на президентських виборах 2014 року — керівником штабу Петра Порошенка, на парламентських — “регіонала” Анатолія Федорука, який тепер представляє “Слугу народу”. Зарубін був членом “Солідарності”.

Які партії завели по одному меру

Що стосується партії “Нові обличчя”, то вона втратила не лише Зарубіна. Мер Фастова Михайло Нетяжук балотувався від Партії національного егоїзму. Це єдиний мер від цієї партії на всю область. І партії, яка не працювала в регіоні, пощастило взяти владу не просто у місті, а в райцентрі.

Читати також: Триллер по-фастівськи. Депутати вимагають хабар за кладовище у священника

Нетяжук спробував свої сили на парламентських виборах. Вже тоді він не захотів іти від партії “Нові обличчя”, а пішов як самовисуванець (91-й округ, посів четверте місце). 

Депутатський корпус намагався висловити Нетяжуку недовіру і зняти його з посади. Забракло одного голосу. Громада не один рік просила встановити пам’ятник загиблим на Майдані, він відмовляв. Для порівняння, через дорогу від площі зробили “П’ятачок демократії”, який виклали плиткою на суму близько 350 тис. гривень бюджетних коштів. А до Дня Святого Валентина ще й серце встановили для гарних фото, і Нетяжук цей архітектурний витвір мистецтва урочисто відкривав разом зі своїми однодумцями.

У “Нових облич” залишився єдиний мер — в Ірпені. Це колишній депутат Ірпінської ради Олександр Маркушин. Він, по суті, виконував обов’язки мера міста, і мільйони бюджетних коштів були витрачені на піар та бюджетну “гречку”.

Але в Ірпені до нього вже утворилася опозиційна більшість, яка зібрала голоси “Голосу”, “Свободи”, “ЄС” та “Батьківщини”.

Березань переобрала чинного мера Володимира Тимченка, який ішов на вибори з місцевим проєктом “Березанська громада”. На цих виборах вона мала лише 80 кандидатів по всій Україні. З них депутатами стали 14.

А за рік до того, як розпочати місцевий проєкт, Тимченко балотувався в парламент по 97-му округу. Набрав дещо більше 5% голосів. Раніше був обраний до Київської облради 6-го скликання від Партії регіонів.

За інформацією місцевих ЗМІ, Тимченко, будучи міським головою, втручався в роботу ДВК, коли один із депутатів написав заяву про складання мандата, а ДВК саботувала роботу й не розглядала її, через що була розпущена Центрвиборчкомом. Також Тимченко не давав дозволу місцевим активістам і журналістам бути присутніми на сесіях міськради та вести відео- та фотозйомку, хоча засідання мають бути відкритими для всіх охочих.

У 2014 році безуспішно балотувався як самовисуванець до ВРУ у 93-му окрузі, але набрав лише 0,15% голосів виборців.

Партія “Пропозиція” могла б отримати одного мера у Богуславі. Принаймні такі дані давав сайт ЦВК. Там зазначалося, що переміг ТОВ “Богуславська інформаційна агенція” Віктор Коломієць. Але 24 листопада дані змінилися і переможцем став предаставник "Рідної Країни" Віталій Хоменко. Відрив склав між кандидатами 65 голосів. (Додано 24 листопада)

Хто ж ці самовисуванці?

Васильківську міську громаду очолила самовисуванка Наталія Баласинович, голова Васильківської райради. На місцевих виборах очолювала “Блок Петра Порошенка”. Саме вона активно добивалася, щоб Васильків зробили райцентром. І на колінах просила голову профільного комітету нардепа Клочка не шматувати його на частини між трьома районами.

У 2019 році “Європейська солідарність” кандидувала Баласинович до парламенту, вона посіла доволі високе 30-те місце у списку (загалом за списком партія отримала 23 мандата). Під час передвиборчої кампанії Баласинович стала відомою на всю країну через нецензурну лайку та зухвалу поведінку відносно виборців. За рік до інциденту, за інформацією ЗМІ, Баласинович відлупцювала консьєржку одного з багатоквартирних будинків у Василькові.

Узин переобрав чинного мера Віталія Гринчука, який на попередніх виборах переміг теж як самовисуванець.

Голова Шамраївської сільради самовисуванка Валентина Левіцька очолила Сквирську громаду. У 2015 році тут переміг на виборах представник БПП.

Тетіївська громада обрала Богдана Балагуру. Він хоч і самовисуванець, але є членом Селянської партії України.

У Бориспільській міськраді через те, що переможець виборів Анатолій Федорчук помер через ускладнення, викликані коронавірусом, вибори мера призначені на 31 січня 2021 року. У Броварській міськраді вибори визнані такими, що не відбулися.

Нагадаємо, Рух ЧЕСНО аналізував, скільки заробляли мери Київщини.

Рух ЧЕСНО спеціально для ЛБ