Як працювали мажоритарники Волині у 2020 році

Фото: Як працювали мажоритарники Волині у 2020 році

Волинь у Верховній Раді представляють п’ятеро депутатів-мажоритарників. Четверо нардепів ішли самовисуванцями і в раді об’єдналися в депутатську групу “За майбутнє”. Лідером групи є нардеп від Луцька Ігор Палиця. Лише один парламентар, Вячеслав Рубльов, представляє “слуг”. Та попри те працює в тандемі зі своїми колегами та представляє партію “За майбутнє” на Волині.

Народні депутати балотувалися до рад різних рівнів у Волинській області, тим самим нарощуючи партійний рейтинг “За майбутнє”. Жоден з них не пішов працювати до місцевого самоврядування, і це було нічим іншим, як обманом виборців, які їх підтримали.

Волинські мажоритарники активно засівали округи за допомогою благодійних фондів та піарилися на пандемії.

Рух ЧЕСНО дослідив, як працювали народні депутати Волині у 2020 році: брав до уваги ключові кадрові голосування та маркерні законопроєкти, які є важливими зокрема і для запровадження реформ. 

Ніхто з нардепів не підтримав дев’ять найважливіших кадрових питань. Щоправда, відставку уряду Гончарука підтримали Ірина Констанкевич, Вячеслав Рубльов, Ігор Палиця та Ігор Гузь. Найопозиційнішим виявився Степан Івахів, а Ігор Палиця найбільше не голосував.

Народна депутатка Ірина Констанкевич підтримала найбільше кадрових голосувань — сім із дев’яти. Нардеп Ігор Гузь найактивніше голосував за важливі законодавчі ініціативи у другому читанні.

Всі волинські мажоритарники підтримали бюджет на 2021 рік. Ніхто з них не голосував за “антиколомойський” законопроєкт, ринок землі та поправковий спам. Це й не дивно, адже лідер депутатської групи Ігор Палиця був головним противником “антиколомойського” законопроєкту та виступав проти відкриття ринку землі.

Яку кадрову політику підтримували нардепи

Минулого року відбулася низка кадрових голосувань. У повноваження Верховної Ради входить формування Кабінету міністрів, призначення генпрокурора та голови НБУ.

Всі, крім Степана Івахіва, підтримали уряд Сергія Шкарлета та відставку Гончарука. Також висловили недовіру генпрокурору Рябошапці. А от генпрокурорку Венедіктову підтримали лише Палиця, Рубльов та Констанкевич.

Голосування за Шкарлета як міністра освіти стало скандальним з кількох причин. Політика, який став міністром освіти, звинувачують у плагіаті, і під час голосування, яке набрало мінімально необхідну кількість голосів — 226, нардепи вдалися до кнопкодавства

Палиця та Івахів були відсутні, а Ігор Гузь проголосував проти.

Кадрове питання щодо призначення міністром охорони здоров’я Максима Степанова виносили на голосування двічі. Перше голосування було провальним. І під час другого голосування Степанова підтримав лише Степан Івахів.

А от за звільнення голови НБУ Смолія проголосувала лише Ірина Констанкевич. 

Заяву на звільнення Смолій особисто подав президенту, аргументуючи рішення систематичним політичним тиском. Незадовго до відставки Смолій та його заступник Сологуб неодноразово заявляли про заклики профінансувати бюджет емісією гривні. Ідею емісії Смолій розкритикував (емісія заборонена законом “Про Національний банк України”). 

П’ятий президент Петро Порошенко, депутат Верховної Ради від партії “Європейська солідарність”, вважає, що до тиску на голову НБУ Якова Смолія причетний Ігор Коломойський і нардепи, пов’язані з ним, тобто в тому числі і його друг Ігор Палиця.

Призначення на його місце Кирила Шевченка підтримали Вячеслав Рубльов та Ірина Констанкевич.

Шевченко з 2015 року був головою правління державного банку “Укргазбанк”, у 2009 році працював радником прем’єр-міністра Юлії Тимошенко. У своїй програмі Шевченко зазначив, що НБУ продовжить співпрацю з міжнародними організаціями та політику зниження облікової ставки.

Як голосували за маркерні законопроєкти

Протягом минулого року парламент ухвалив низку законів, які мають серйозний вплив на економіку та роботу політичної системи країни.

Лише нардепи “Слуги народу”, “За майбутнє” і “Довіри” підтримали держбюджет на 2021 рік. Як правило, за бюджет голосують ті нардепи, які входять до коаліції. Опозиційні фракції у парламенті, такі як “Голос”, ЄС та ОПЗЖ, за такий розподіл бюджету голосів не давали. У бюджеті “чорна діра” — 240 млрд гривень дефіциту. 

Але якщо по бюджету опозиція не дала голосів, то за закон, який дав відкрити ринок землі, опозиція голоси дала.

Ніхто з нардепів Волині не підтримав “антиколомойський” законопроєкт, відкриття ринку землі та поправковий спам. Ігор Палиця найактивніше з п’яти нардепів виступав у парламенті проти “антиколомойського” та земельного законопроєктів. 

Щодо питання банків, то Палиця разом з Олександром Дубінським зареєстрували тоді у парламенті два альтернативні проєкти (3260-1 и 3260-2) до “антиколомойського” законопроєкту про неповернення виведених з ринку банків колишнім власникам. 

До слова, прийняття “антиколомойського” закону було однією з вимог надання допомоги Міжнародним валютним фондом.

Відкриття ринку землі не підтримала депутатська група Палиці “За майбутнє” всім складом. Що ж до поправкового спаму, то одразу після ухвалення цього закону нардепка Ірина Констанкевич разом з народними депутатами Антоном Поляковим (автор шести тисяч поправок до так званого антиколомойського законопроєкту), Олександром Дубінським (автор близько тисячі поправок до цього ж проєкту) і Тарасом Батенком зареєстрували чотири проєкти постанов, щоб відтермінувати підписання закону.

Всі п’ятеро нардепів підтримали держбюджет на 2021 рік. Це єдине голосування з восьми важливих голосувань, де нардепи були одностайні у своєму рішенні.

Єдиний голос проти стосувався змін до Виборчого кодексу. Він належить Ігореві Гузеві. Раніше, до прийняття Виборчого кодексу, він був одним із волинських нардепів, хто найактивніше виступав за нове виборче законодавство. Ірина Констанкевич та Вячеслав Рубльов підтримали зміни до Виборчого кодексу. 

Закон про укрупнення районів теж розколов представників області. Зокрема, підтримали законопроєкт Ігор Гузь та Вячеслав Рубльов. Нардеп Ігор Палиця, як і під час більшості маркерних голосувань, був відсутній. 

Перший антиковідний закон підтримали четверо нардепів, а Степан Івахів не голосував.

Минулого року держава пережила суттєву законотворчу і конституційну кризу. Конституційний суд скасував здобуток Революції Гідності — електронне декларування, та статтю Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за недостовірне декларування чи незаконне збагачення. Таким чином антикорупційна реформа була паралізована.

Нардепам довелося у терміновому порядку готувати нову законодавчу норму, але ув’язнення, яке раніше було одним із можливих видів покарань за недостовірну інформацію, прибрали.

Ігор Гузь та Ірина Констанкевич підтримали ці зміни, а решта троє нардепів були відсутні.

Гречкосійство та скандальні справи волинських нардепів

Фігурант антикорупційних розслідувань Ігор Палиця сьогодні перебуває під слідством.

Офіс генерального прокурора ще 20 січня 2021 року відкрив кримінальне провадження щодо Палиці за заявою Центру протидії корупції.

У заяві йдеться про ймовірне вчинення злочину Палицею, а саме легалізацію (відмивання) незаконно отриманих доходів, що передбачено статтею 209 Кримінального кодексу.

“Палиця був і залишається тісним та відданим партнером олігарха Ігоря Коломойського, використовує в його інтересах свої повноваження народного депутата. Палиця не декларує своє майно та сам визнав, що умисно переоформив право власності на свою колишню дружину, з якою підтримує тісні зв’язки, та сина, які володіють численними дороговартісними активами і мають ділові зв’язки з партнерами Палиці Коломойським та Геннадієм Боголюбовим”, — пише Центр протидії корупції.

Народний депутат Ігор Палиця активно піарився і на пандемії. Ще на початку карантину 2020 року він заявив про виділення 20 млн гривень на боротьбу з коронавірусом. За підтримки його фонду “Тільки разом” надавали продуктові набори людям, які перебували у складних обставинах, та медичне обладнання лікарням. У міській раді разом із фондом почав працювати центр боротьби з ковідом.

Піаром та засіванням округів займалися і решта четверо нардепів. Зокрема, Ірина Констанкевич вручала дітям новорічні подарунки, спільно з іншими представницями жіночого руху “За майбутнє” організовувала фотосесії для дітей, а також за підтримки фонду Палиці в її окрузі ремонтували дитячі садочки.

Традиційно Ірина Констанкевич звітує про свою роботу в інформаційному бюлетені, який розміщує в інтернеті та поширює серед виборців.

Ігор Гузь, який у попередній каденції парламенту активно використовував для засівання округу свій фонд “Прибужжя”, в цій каденції також має підтримку фонду Палиці “Тільки разом”.

Народний депутат із партії “Слуга народу” Вячеслав Рубльов піарився на коштах з обласного бюджету та благодійного фонду Палиці “Тільки разом”, доставляючи необхідні медикаменти, засоби захисту для медиків до лікарні у його 20-му окрузі.

Степан Івахів засіває округ завдяки власному благодійному фонду “Патріоти Волині”, який працює в окрузі з 2012 року. Рух ЧЕСНО неодноразово фіксував засівання округу і напередодні парламентських виборів.

Однією з незмінних традицій гречкосійства Івахіва залишається вручення новорічних подарунків дітям.

Хто з нардепів найбільш опозиційний

На графіці нижче зазначено, як голосували мажоритарники Волині за законопроєкти у другому читанні. Загалом за рік таких голосувань було 236.

Найбільш опозиційним серед волинських нардепів виявився Степан Івахів. Він не голосував у 127 випадках та пропустив 103 голосування. Підтримав всього шість законопроєктів у другому читанні.

Лідером за кількістю неголосувань став Ігор Палиця. Він не підтримав 171 ініціативу. 

Найбільше законопроєктів підтримав Ігор Гузь. Він натиснув кнопку “за” 155 разів. Крім того, чотири рази проголосував проти, 22 рази утримався, дев’ять разів не голосував та пропустив 46 голосувань.

Нардепка Ірина Констанкевич підтримала 139 ініціатив, Вячеслав Рубльов — 128.

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал “ЧЕСНО”.

Приєднуйтесь до нашої сторінки у Facebook!

Читайте також:

“Слуги народу”: як працювали мажоритарники Дніпра у 2020 році

“Слуги народу”: як працювали мажоритарники столиці у 2020 році

Як працювали нардепи-мажоритарники Львівщини у 2020 році