“Слуги народу”: як працювали мажоритарники Дніпра у 2020 році

Фото: “Слуги народу”: як працювали мажоритарники Дніпра у 2020 році

Дніпро у Верховній Раді представляють шість депутатів-мажоритарників — висуванці партії “Слуга народу”, які лишаються членами зазначеної фракції.

Рух ЧЕСНО дослідив, як працювали народні депутати Дніпра у 2020 році, і брав до уваги ключові кадрові голосування та маркерні законопроєкти, які є важливими зокрема і для запровадження реформ.

По дев’яти маркерних кадрових питаннях, які виокремив Рух ЧЕСНО, жоден дніпровський нардеп не проголосував проти і не утримався. Сергій Демченко пропустив найбільше — розгляд чотирьох питань, а от Дмитро Кисилевський та В’ячеслав Медяник не пропустили розгляду жодного та підтримали їх. Половина нардепів Дніпра пропустили голосування щодо призначення Максима Степанова на посаду очільника МОЗ. 

Понад чверть законопроєктів, співініціатором яких був В’ячеслав Медяник, ухвалила Верховна Рада. 

Найопозиційнішим виявився Максим Бужанський, якого ЗМІ зараховують до так званої групи Коломойського. 

Цікаво, що “антиколомойський” законопроєкт підтримали два нардепи з Дніпра, в тому числі колишній “укропівець” Юрій Мисягін. Нагадаємо, що на Дніпропетровщині від партії “УКРОП”, яка в центрі була під контролем людей Ігоря Коломойського, відкололося “крило Корбана — Філатова”. А після місцевих виборів 2020 року головою облради став Микола Лукашук, який замінив на цій посаді людину Коломойського. Вочевидь, вплив Ігоря Коломойського в регіоні вщухає.

Яку кадрову політику підтримують нардепи

Минулого року відбулася низка кадрових голосувань. У повноваження Верховної Ради входить формування Кабінету міністрів, призначення генпрокурора та голови НБУ.

Відставку уряду Олексія Гончарука і перезапуск Кабміну всі дніпровські нардепи підтримали одноголосно. Примітно, що уряд Гончарука проіснував лише шість місяців, але нардепи були незадоволені його ефективністю.

https://lh6.googleusercontent.com/iH4Nb0_BKT6fFF7tdNJctIDuz65uKHPWveze_lmBwxESPV97YhzplZIfvvrrEsSX8mQ9ZInRsIOd1GjtHtMHgf-i6pIDRKlujzdaLNMP1HZbBWjFLJN09ZCxzO99KjWA3c37uAd4

Голосування за Сергія Шкарлета як міністра освіти стало скандальним з кількох причин. Політика, який став міністром освіти, звинувачують у плагіаті, і під час голосування, яке набрало мінімально необхідну кількість голосів — 226, нардепи вдалися до кнопкодавства. Майже всі парламентарі Дніпра підтримали призначення Шкарлета, крім Сергія Демченка, який був відсутній. 

На графіці також відображено перше провальне голосування за призначення міністром охорони здоров’я Максима Степанова і друге, яке стало результативним. У ЗМІ повідомляли, що кандидатуру Степанова лобіював Аваков.

Що стосується фігуранта п’яти журналістських антикорупційних розслідувань, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, відставки якого вимагає громадський сектор, то він потрапив до складу Кабміну під час пакетного голосування за уряд Шмигаля, який підтримали всі народні депутати від Дніпра. У червні 2020 року постанову про звільнення Авакова зареєстрували у Раді, проте її так і не винесли у сесійну залу на голосування, бо комітет із правоохоронної діяльності відмовився розглянути її по суті. 

Заяві передувало те, що за час перебування Авакова на посаді міністра внутрішніх справ України не розкриті близько 55 нападів, замахів на вбивство та вбивств громадських активістів протягом 2016–2018 років. Підлеглі Авакова фігурували у злочинах. Журналісти оприлюднили факти понад 60 гучних злочинів, здійснених представниками МВС упродовж п’яти місяців: з січня по травень 2020 року. Серед найрезонансніших справ, відповідальність за розслідування яких лежить на відомстві Авакова,вбивство Катерини Гандзюк, напад на Сергія Стерненка та вбивство Павла Шеремета. 

Читати також: За 6 років Аваков лише 3 рази з 32 прийшов на профільний комітет

Одноголосно нардепи від Дніпра підтримали й недовіру ексгенпрокурору Русланові Рябошапці. До речі, співініціаторами постанови були Максим Бужанський, Кирилл Нестеренко, В’ячеслав Медяник, Юрій Мисягін та Сергій Демченко. Тобто всі дніпровські парламентарі, крім Дмитра Кисилевського. 

А от розгляд призначення Ірини Венедіктової пропустили Кирилл Нестеренко та Сергій Демченко, а інші підтримали. Примітно те, що свого часу Венедіктова брала участь у конкурсі до Верховного суду, за результатами іспиту набрала низькі бали та вибула з конкурсу.

Читати також: Венедіктова відмовила у відкритті справи проти кнопкодава — друга Авакова.

Звільнення голови НБУ Якова Смолія підтримали всі нардепи, крім Юрія Мисягіна — він був відсутній. Заяву на звільнення Смолій особисто подав президенту, аргументуючи рішення систематичним політичним тиском. Незадовго до відставки Смолій та його заступник Сологуб неодноразово заявляли про заклики профінансувати бюджет емісією гривні. Ідею емісії Смолій розкритикував (емісія заборонена законом “Про Національний банк України”). Згодом в інтерв’ю РБК голова парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха підтвердив, що фракція “Слуги народу” виступає за друк грошей, а Смолій був не готовий до експериментів і “діяв аж занадто консервативно”. Разом з тим Наталуха зазначив, що фракція готова брати на себе відповідальність за наслідки емісії.

За призначення нового голови НБУ Кирила Шевченка проголосували всі мажоритарники Дніпра. Шевченко з 2015 року був головою правління державного банку “Укргазбанк”, у 2009 році працював радником прем’єр-міністра Юлії Тимошенко. У своїй програмі Шевченко зазначив, що НБУ продовжить співпрацю з міжнародними організаціями та політику зниження облікової ставки. 

Як голосували за маркерні законопроєкти

Протягом минулого року парламент ухвалив низку законів, які мають серйозний вплив на економіку та роботу політичної системи країни. Ці закони не отримали такої підтримки дніпровських нардепів, як кадрові питання: були голоси “проти” й “утримався”.

Бюджет на 2021 рік майже всі депутати підтримали одноголосно, крім відсутнього Сергія Демченка. 

https://lh4.googleusercontent.com/wAhKi8_YwE-tVlS_Uiq19tiXRewOyte8lxzKNf6hFcvq5Ad4QScV77mtw_oP5nedQa-DBoaCaEtvIi_Jt2o-5b7T8ebtIqBPnefHkfXuCVNIw_sRIdWhrJDKX-btclokE6QlqZlN

“Можно долго спорить, насколько бюджет плох или хорош, но лучше в новый год входить с ним. Что важного предусмотрено для Днепра:

- 1,4 млрд на строительство аэропорта. Немного меньше, чем планировалось, но денег достаточно, чтобы продолжать работы.

- 1,2 млрд на плановое строительство метрополитена в Днепре. Сохранили тот объем, который был предусмотрен редакцией первого чтения.

- 35 млрд на строительство дорог в Украине. Это помимо средств, которыми будут распоряжаться обладминистрации. Часть из них пойдут на дороги в Днепропетровской области. Сохраняем шансы вскоре попрощаться со статусом “города-острова”, — написав у Facebook Дмитро Кисилевський. 

10 лютого 2021 року держпідприємство “Фінансування інфраструктурних проектів” уклало угоду на будівництво аеродрому Міжнародного аеропорту “Дніпропетровськ” майже за 4 млрд гривень.

Як правило, за бюджет голосують ті нардепи, які входять до коаліції. Опозиційні фракції у парламенті, такі як “Голос”, ЄС та ОПЗЖ, за такий розподіл бюджету голосів не давали.

Голосування по ринку землі пропустили три дніпровські нардепи: Кирилл Нестеренко, Максим Бужанський та Сергій Демченко.

“Касательно рынка земли. В программе партии “Слуга народа” был такой пункт: землю — людям. Люди голосовали, они разбирались и смотрели в этом направлении. Он не так страшен, как кажется”, — прокоментував одному з телеканалів Кирилл Нестеренко

Також він додав, що для фермерів система не зміниться, а ринок землі існує і зараз, але в тіні. 

Якщо Нестеренко у ринку землі нібито не бачить нічого поганого, то Бужанський, вочевидь, свідомо пропустив голосування. 

“Я не підтримав закон про землю у другому читанні. В першу чергу через те, що мотивацією були вимоги МВФ. Коли в першому читанні нам розповідали, що буде неочікуване економічне зростання. А коли вдруг виявилося, що це є вимогою МВФ — вибачте, ні!”сказав нардеп у коментарі одному з телеканалів.

Однойстано дніпровські парламентарі підтримали законопроєкт про укрупнення районів, та майже одностайно — щодо запуску Виборчого кодексу та першого антиковідного закону. Кирилл Нестеренко по виборчому законодавству не проголосував, а голосування по антиковідному закону пропустив. 

Минулого року держава пережила суттєву законотворчу і конституційну кризу. Конституційний суд скасував здобуток Революції Гідності — електронне декларування, та статтю Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за недостовірне декларування чи незаконне збагачення. Таким чином антикорупційна реформа була паралізована.

Нардепам довелося у терміновому порядку готувати нову законодавчу норму, але ув’язнення, яке раніше було одним із можливих видів покарань за недостовірну інформацію, прибрали. Всі дніпровські депутати, крім відсутніх Кирилла Нестеренка та Максима Бужанського, підтримали цю норму.

“Антиколомойський” законопроєкт та “поправковий спам”

Але є законопроєкт, який підтримала меншість дніпровських нардепів: так званий антиколомойський законопроєкт про банки, який фактично робить неможливим повернення націоналізованих банків та обмежує розмір можливих компенсацій колишнім власникам. Нагадаємо, наприкінці 2016 року Україна націоналізувала “ПриватБанк”, співвласником якого був Ігор Коломойський. 

Цей законопроєкт підтримав Дмитро Кисилевський, який вважається людиною Віктора Пінчука. До обрання депутатом Верховної Ради Кисилевський працював на заводі Пінчука.

У липні 2020 року разом з Андрієм Герусом “слуга народу” пролобіював поправки до урядового законопроекту про “зелену” енергетику № 3658, які ввели пільговий тариф для сталеплавних підприємств із групи “ІнтерпайпВіктора Пінчука та “Дніпроспецсталь” з бізнесу кума Путіна Віктора Медведчука.

Другий дніпровський нардеп, який підтримав “антиколомойський” законопроєкт, — Юрій Мисягін. До обрання у парламент був депутатом Дніпропетровської обласної ради від партії “Українське об’єднання патріотів — УКРОП”, яку пов’язували з Ігорем Коломойським. Він тоді голосував не на користь колишнього співвласника “ПриватБанку”.

Після втечі Віктора Януковича, на початку березня 2014 року, Ігоря Коломойського призначили головою Дніпропетровської облдержадміністрації. Його заступниками були Святослав Олійник, Геннадій Корбан та Борис Філатов. 

У 2015 році в Україні з’явилася партія “Українське об’єднання патріотів — УКРОП”, за створенням якої, за даними ЗМІ, стояв Ігор Коломойський. Того ж року Геннадій Корбан був висунутий у депутати Верховної Ради на проміжних виборах 26 липня від зазначеної партії, а Борис Філатов — у мери Дніпра. Перший так і не став народним депутатом, а от другий очолив мільйонне місто. 

В матеріалі “Української правди”, який вийшов 8 листопада 2016 року, міський голова Дніпра Борис Філатов розповів про непрості стосунки з Ігорем Коломойським. А вже наприкінці місяця останнього обрали головою Комісії партійного контролю. 

2017 року Філатов заявив про “невеликий переворот” у партії: “Мені дуже боляче говорити про партію “УКРОП”, тому що я стояв біля її витоків. Чесно скажу, її не задумували як олігархічний проект. У той момент ми були щиро впевнені, що зможемо зібрати навколо себе найкращих людей. І в один момент у нас вийшло. Але після того, як у партії стався невеликий переворот, коли Геннадія Корбана затримали й заарештували, партія пішла вниз по похилій”.

Розкол у партії став виразно помітним восени 2018 року. “Укропівці” не змогли порозумітися фактично на рідних теренах. Дніпропетровська обласна організація партії під керівництвом Геннадія Корбана провела свої президентські праймеріз, а голова УКРОПу з нардепами — свої. Заходи відбулися у різні дні. “Центральний провід” партії висував кандидатом у президенти України ставленика Ігоря Коломойського Олександра Шевченка, а дніпропетровська облорганізація — Оксану Тунік-Фриз.

Читайте також: Чому УКРОП колеться: подвійні праймеріз у Дніпрі

Отже, від партії “УКРОП”, яка була під контролем людей Ігоря Коломойського, відкололося “крило Корбана — Філатова”. 

В інтерв’ю “НВ” Геннадій Корбан, якого називають “тіньовим мером” Дніпра та який є другом Бориса Філатова, головою Громадської ради при Дніпровській міськраді, очільником Дніпропетровської облорганізації партії “УКРОП”, прояснив ситуацію щодо Юрія Мисягіна. 

“...Юрій Мисягін, волонтер — я просто упросив [Андрія] Богдана взяти його. Достойний хлопець, волонтерив разом із Богданом, їздили разом на фронт і возили допомогу, яку ми розподіляли. Він єдиний знаходиться в системі координат партії “Слуга народу”. Усі інші, кого дав Коломойський і Олійник, є внутрішньою опозицією [у фракції СН] і групою впливу Коломойського, який є проблемою для [Володимира] Зеленського”, — заявив Геннадій Корбан. 

Вочевидь, саме тому нардеп Мисягін, якого через присутність у партії “УКРОП” пов’язували з Ігорем Коломойським, насправді проголосував не на користь олігарха. 

Очільника Дніпропетровської облради з 2019 по 2020 рік Святослава Олійника дійсно називають людиною Ігоря Коломойського. І саме через Олійника деяких мажоритарників із Дніпропетровщини пов’язують з колишнім власником “ПриватБанку”. 

Наприклад, Сергія Демченка. У 2014 році він балотувався до Верховної Ради від партії “Україна майбутнього”, лідером якої був Святослав Олійник. Демченко утримався під час голосування щодо “антиколомойського” законопроєкту.

На розгляді законопроєкту щодо регулювання банків був відсутній Кирилл Нестеренко. ЗМІ з посиланням на експертів повідомляли, що нардеп тісно пов’язаний з головою облради.

Минулого року Кирилл Нестеренко неодноразово з’являвся зі Святославом Олійником на різних заходах та зустрічах, під час яких вони і гречкосіяли: Майстер-клас для молоді: як бути лідером та не боятися діяти, передали лабораторії Дніпропетровської обласної лікарні ім. Мечнікова високошвидкісні центрифуги, разом з Максимом Бужанським провели зустріч із медиками 21 інфекційної лікарні

Максима Бужанського відносять до орбіти Ігоря Коломойського. Він єдиний, хто проголосував проти “антиколомойського” законопроєкту. Бужанський також є резонером на передачі Наташі Влащенко “Народ проти”. Цікаво, що за останній рік соратник Коломойського Святослав Олійник неодноразово давав Влащенко  інтерв’ю. На початку жовтня минулого року, у розпал виборчої кампанії до місцевих рад, було опубліковане велике інтерв’ю Олійника, в якому він критикував Корбана та Філатова. 

Пропустив голосування щодо “антиколомойського” законопроєкту В’ячеслав Медяник. Його називали людиною, лояльною до Ігоря Коломойського, через те, що він був помічником народного депутата Андрія Денисенка, одного із засновників партії “УКРОП”.

У травні 2018 року політик заявив, що переходить у принципову опозицію до міського голови Дніпра Бориса Філатова та його соратника Геннадія Корбана. Восени 2018 року він відвідав праймериз “центрального проводу”, який висував у президенти ставленника Ігоря Коломойського.

Проте вже на місцевих виборах 2020 року Андрій Денисенко підтримав кандидата у мери Дніпра Бориса Філатова у другому турі. Наразі Денисенкодепутат Дніпропетровської облради від “Європейської солідарності”

“Коломойська народна республіка всьо. Олійник всьо”, — написав 8 грудня 2020 року на своїй сторінці у Facebook Андрій Денисенко після того, як облрада перенесла вибори голови на наступне засідання. 

За його словами, незважаючи на те, що Олійник виставив у залі кабінки та скриньку для таємного голосування і навіть намагався не допустити пресу до зали, депутати пішли за геть іншим сценарієм.

“Це означає, що токсична кандидатура ексголови фактично знята з розгляду, фракції цими днями домовлятимуться про конструктивну роботу, а Ігор Валерійович [Коломойський] втрачає рештки впливу в українському форпості, в спину якому він бив весь цей час”, написав депутат облради. 

Восени 2019 року Ігор Коломойський назвав Медяника “не нашим человеком”. 

“За последнюю неделю, по-моему, он замешан минимум в трех коррупционных скандалах. [Советую] ему сложить полномочия и в лучшем случае уйти в отставку”, — сказал Коломойський. 

Нагадаємо, що противники “антиколомойського” законопроєкту внесли у нього рекордну кількість правок — понад 16 тис. У цьому контексті Верховна Рада прийняла закон щодо протидії зловживанням прав народних депутатів у ході законодавчої процедури — про “поправковий спам”. 

Кирилл Нестеренко та Максим Бужанський це голосування пропустили, а Сергій Демченко утримався. Підтримали законопроєкт Дмитро Кисилевський, В’ячеслав Медяник та Юрій Мисягін.

Хто з нардепів найбільш опозиційний

На графіці нижче зазначено, як голосували мажоритарники Дніпра за законопроєкти у другому читанні. Загалом за рік таких голосувань було 236.

Найопозиційнійшим нардепом у 2020 році виявився Максим Бужанський — він 17 разів утримувався, 18 разів не голосував та один раз був проти. 

https://lh6.googleusercontent.com/ImLwgaQ_ozZX_QLHjlTsZpGZ_V5s8FhYgrSEHSUjs2l6bP9rDlP7d45s8GMQCkDfJx0YAN9Sd7YF2vO466i2HsdMF_crgTftfwY0qVda-yiZHXDUSf8-dVgUVBDABN9jHsKdSBiN

Найбільше голосувань у другому читанні пропустив Юрій Мисягін, на другому місці Сергій Демченко. 

Майже всі ініціативи підтримував Дмитро Кисилевський. На його рахунку 232 натискання “за”. Недалеко від Кисилевського відірвався В’ячеслав Медяник з 228 натисканнями кнопки “за”. Інші голосування він пропустив. 

 

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал “ЧЕСНО”.

Приєднуйтесь до нашої сторінки у Facebook!

 

Читайте також:

“Слуги народу”: як працювали мажоритарники столиці у 2020 році

Як працювали нардепи Прикарпаття у 2020 році

Як працювали нардепи-мажоритарники Львівщини у 2020 році