Реакція на голосування щодо Шкарлета: Разумков обіцяє нові камери та посилення відповідальності за кнопкодавство

Фото: Реакція на голосування щодо Шкарлета: Разумков обіцяє нові камери та посилення відповідальності за кнопкодавство

На засіданні Верховної Ради 18 грудня спікер Дмитро Разумков озвучив підсумки наради з головами фракцій щодо неперсонального голосування, яке могло мати місце 17 грудня під час призначення міністром освіти і науки України Сергія Шкарлета. 

Парламент призначив Шкарлета, у наукових роботах якого виявили плагіат і проти призначення якого виступила наукова спільнота, мінімально необхідною кількістю голосів – 226. Як стверджують народні депутати від Голосу, голосування відбулося шляхом кнопкодавства. Зокрема, проголосувала картка члена фракції ОПЗЖ Григорія Суркіса, котрого, за словами депутатів, в сесійній залі того дня ніхто не бачив.

Також нібито був відсутній колега Суркіса по фракції Віктор Медведчук, картка котрого також проголосувала за призначення Шкарлета. Якщо кнопкодавство за цих двох представників ОПЗЖ дійсно мало місце, можна стверджувати, що без порушення вимог щодо особистого голосування Шкарлета просто б не призначили міністром.

Озвучуючи підсумки наради з головами фракцій щодо ймовірного кнопкодавства 17 грудня, Разумков попросив регламентний комітет підготувати проєкт змін до наявного законодавства про кримінальну відповідальність і штрафи за кнопкодавство, зокрема щодо посилення відповідальності за це порушення. Дедлайн для комітету – 15 січня.

По-друге, у відповідь на заклик фракцій голова ВРУ пообіцяв встановити додаткові камери в залі, наприклад, у ложах.  

По-третє, Разумков повідомив, що зайві/резервні місця в сесійній залі Ради (а такі є, тому що немає частини мажоритарників, котрих мали б обирати на територіях, що нині окуповані) будуть від'єднані від системи голосування “Рада-3”.

“Ми повертаємо початкове розташування фракцій і груп у залі – як це було на початку Ради-9”, – додав спікер парламенту.

Примітка: за цим посиланням можна знайти схему розміщення депутатських фракцій і груп у залі засідань Верховної Ради. Але депутати можуть змінювати місце голосування: їхні картки працюють не лише у закріплених за ними пультах.

По-четверте, Разумков звернувся до регламентного комітету з проханням розглянути факт неперсонального голосування, що, ймовірно, мав місце під час призначення Шкарлета.

Нагадаємо:

Закон про криміналізацію кнопкодавства набрав чинності 16 січня 2020 року. За порушення вимог щодо особистого голосування нардепу зараз загрожує штраф у розмірі 51-85 тис грн. Крім того, у разі визнання чинного депутата винним у кнопкодавстві він втратить свій мандат у день набрання законної сили обвинувальним вироком суду (частини 2-а, 5-а статті 81-ї Конституції України). Проте провину парламентарія необхідно спочатку довести в суді. Органом досудового розслідування в таких провадженнях є Держбюро розслідувань, але внести відомості до ЄРДР, тобто дати старт слідству, може лише генпрокурор.

Рух ЧЕСНО закликає насамперед запобігати кнопкодавству, а не карати за це, та вкотре пропонує парламенту розглянути можливість запровадження сенсорної кнопки для голосувань. Поки у Верховній Раді ніяк не можуть запровадити сенсорну клавішу, ця система успішно працює в Київській міській та Вінницькій обласній радах. #СвободуСенсорнійКнопці

Наявна кримінальна відповідальність не заважає депутатам кнопкодавити, а суди й правоохоронні органи затягують розслідування цих фактів. 

Уже після набрання чинності законом про кримінальну відповідальність за неособисте голосування Рух ЧЕСНО впіймав на кнопкодавстві двох нардепів.

У лютому 2020 року таким порушником став мажоритарник із Закарпаття Владіслав Поляк. Для відкриття кримінального провадження за цим фактом тодішньому генпрокуророві Руслану Рябошапці було достатньо повідомлень у ЗМІ.

У листопаді цього року Рух ЧЕСНО спіймав на кнопкодавстві мажоритарника з Івано-Франківщини Андрія Іванчука (група “Довіра”). Проте Ірина Венедіктова уже понад місяць блокує відкриття справи за цим фактом. Рух ЧЕСНО звернувся до генпрокурорки із заявою про вчинення Іванчуком кримінального правопорушення, однак вона відмовилася внести відповідні відомості до ЄРДР. Зараз Рух ЧЕСНО оскаржує бездіяльність Венедіктової в суді.

Також нагадаємо, що лише генеральний прокурор може підписати підозру нардепу.