Кнопкодавство не зникло: Рух ЧЕСНО зафіксував неособисте голосування в парламенті

Рух ЧЕСНО упіймав на неособистому голосуванні у Верховній Раді народного депутата з групи “Довіра”, мажоритарника з Івано-Франківщини Андрія Іванчука. Це 51-й факт кнопкодавства, зафіксований ЧЕСНО у ВРУ 9-го скликання, та другий факт, який підпадає під ст. 364-2 Кримінального кодексу України, що передбачає кримінальну відповідальність за голосування замість іншого нардепа в парламенті.

Андрій Іванчук вдався до кнопкодавства на пленарному засіданні Верховної Ради 5 листопада, під час голосування щодо ухвалення за основу законопроєкту №4100 про внесення змін до Бюджетного кодексу України.

На відео Руху ЧЕСНО можна побачити, як Іванчук стоїть боком у ложі, тримаючи руки біля двох пультів для голосування у двох різних рядах. Судячи з табло в залі ВРУ, на кнопку “за” на першому, ближчому пульті депутат натиснув майже відразу, як тільки-но розпочався відлік 10 секунд, відведених на голосування. Ближче до завершення цього часу Іванчук протягує ліву руку туди, де розташований інший пульт, та на мить повертає голову в той бік. За декілька миттєвостей те місце також запалюється зеленим світлом на табло.

Скриншоти з трансляції телеканалу “Рада”

Судячи зі схеми розміщення нардепів у сесійній залі ВРУ, Іванчук проголосував на місцях, закріплених за ним самим і членом фракції “Європейська солідарністьОлегом Синюткою. Проте Синютка цього дня був відсутній на обох пленарних засіданнях. Він балотується на посаду міського голови Львова і вже готується до другого туру виборів.

Скриншот сайту Верховної Ради

Варто нагадати, що технічні особливості системи “Рада-3” дозволяють народним депутатам голосувати з будь-якого місця в сесійній залі. Це означає, що Іванчук кнопкодавив замість якогось іншого нардепа, проте встановити, замість кого саме, наразі неможливо.

Іванчук – нардеп трьох скликань поспіль та один із рекордсменів з кнопкодавства у Верховній Раді. Наразі найбільше фактів порушення ним процедури особистого голосування Рух ЧЕСНО зафіксував у парламенті 8-го скликання, де Іванчук був заступником голови фракції “Народний фронт”. Загалом, починаючи з 2014 року, депутат кнопкодавив майже сотню разів. Востаннє ЧЕСНО упіймав Іванчука на неособистому голосуванні у грудні 2019-го.

Нагадаємо, 16 січня 2020 року набрав чинності закон щодо забезпечення особистого голосування народними депутатами на пленарних засіданнях Верховної Ради. За кнопкодавство нардепу загрожує штраф у розмірі 51-85 тисяч гривень, однак для цього провину парламентарія необхідно спочатку довести в суді. Органом досудового розслідування в таких провадженнях є Держбюро розслідувань, але внести відомості до ЄРДР, тобто дати старт слідству, може лише генпрокурор.

Крім того, у разі визнання чинного нардепа винним у кнопкодавстві він утратить свій мандат у день набрання законної чинності обвинувальним вироком суду (частини 2-а, 5-а статті 81-ї Конституції України).

Перший факт кнопкодавства, зафіксований Рухом ЧЕСНО після криміналізації цього порушення, мав місце на засіданні ВРУ 21 лютого 2020 року. Тоді закарпатський мажоритарник, колега Іванчука по групі “Довіра” Владіслав Поляк щонайменше тричі кнопкодавив за відсутнього колегу під час розгляду поправок до законопроєкту щодо відкриття ринку землі.

Того ж дня генпрокурор Руслан Рябошапка розпочав кримінальне провадження за фактом кнопкодавства Поляка. Рух ЧЕСНО не лише взявся прискіпливо моніторити цю справу, а й погодився всіляко сприяти слідству. Зокрема, ми надали Офісу генпрокурора відеодокази кнопкодавства нардепа й дали свідчення як свідки.

Наразі провадження офіційно перебуває на стадії досудового розслідування; інформації про те, що Поляку вручили повідомлення про підозру, немає. У червні 2020 року перший заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що цю справу нібито вже розглядає суд; заяву першого віцеспікера підхопила низка ЗМІ. Тоді Рух ЧЕСНО спростував неправдиву інформацію, озвучену Стефанчуком.

Президент України Володимир Зеленський та його партія “Слуга народу”, йдучи на вибори, обіцяли покласти край кнопкодавству у Верховній Раді. Кандидати у нардепи від СН навіть підписували меморандум з обіцянкою скласти мандат у разі кнопкодавства. Проте вже з початком роботи ВРУ-9 “слуги” довели нікчемність цього меморандуму: представники монобільшості Олена Копанчук та Сергій Литвиненко, котрі першими у “Слузі народу” вдалися до неособистого голосування, скласти депутатські повноваження відмовилися – лише перепросили за скоєне та пообіцяли передати свої місячні зарплати на благодійність.

Назавжди розв'язати проблему кнопкодавства в парламенті могли б сенсорні клавіші, котрі вже понад 10 років вмонтовані в пульти для голосування в сесійній залі. Проте їх тестування напередодні першого засідання Верховної Ради 9-го скликання зірвало ДБР, а коштів на запровадження досконалішої системи голосування “слуги” у держбюджеті-2020 не передбачили.

Законопроєкт Зеленського, згідно з яким нардеп втрачав би мандат у разі порушення процедури особистого голосування, Конституційний суд України у грудні 2019 року визнав неконституційним. Тож єдиним інструментом протидії кнопкодавству, який “Слуга народу” змогла втілити в життя, стала криміналізація неособистого голосування.

У липні 2020-го голова Верховної Ради Дмитро Разумков заявив, що за перший рік роботи ВРУ-9 було зафіксовано 3-4 випадки кнопкодавства (насправді їх було аж 50), а після ухвалення закону про кримінальну відповідальність – жодного (хоча Поляк кнопкодавив якраз після того, як закон набрав чинності).

Рух ЧЕСНО закликає насамперед запобігати кнопкодавству, а не карати за це, та вкотре пропонує парламенту розглянути можливість запровадження сенсорної кнопки для голосувань. Поки у Верховній Раді ніяк не можуть запровадити сенсорну клавішу, ця система успішно працює в Київській міській та Вінницькій обласній радах.