“Слуги народу” не дали грошей на сенсор: навіщо монобільшості кнопкодавство?

У кошторисі Верховної Ради на 2020 рік не передбачено видатків на технічне переобладнання робочих місць народних депутатів. Про це йдеться у відповіді Апарату ВРУ (Управлінням справами та Управлінням комп'ютеризованих систем) на запит Громадського руху ЧЕСНО.

Відповідь Апарату ВРУ на запит ЧЕСНО

Під час обговорення проекту кошторису Верховної Ради на 2020 рік на засіданні Регламентного комітету 13 листопада, зокрема, обговорювали можливість технічного переоснащення сесійної зали. Так, депутат від "Слуги народу" Павло Фролов уточнював це питання у представників Апарату ВРУ:

"Є це в кошторисі чи немає? Ви знаєте, що в цьому році були розмови і навіть в тому році [2018 року - прим. ЧЕСНО] технічне завдання було, закуплено, але ж далі справа не рушилась. Ось по цьому питанню?"

На що головний бухгалтер Управління справами Апарату Верховної Ради Лілія Савкова у відповіді зазначила: "На наступний рік Мінфін дав нам з капітальних видатків дуже-дуже маленьку суму і тільки 9 мільйонів 972 тисячі на капітальні по [статті] "10" [стаття видатків “здійснення законотворчої діяльності ВРУ” - прим. ЧЕСНО]“. 

Фрагмент таблиці кошторису Верховної Ради України на 2020 рік, затвердженого 14 листопада (суми зазначені в тисячах гривень)

Попри відсутність коштів у бюджеті, керівництво парламенту (голова Верховної Ради Дмитро Разумков та перший заступник голови Руслан Стефанчук) неодноразово публічно заявляли про те, що хочуть викорінити кнопкодавство зі стін парламенту. 

Замість технологічного рішення парламент має намір криміналізувати кнопкодавство (законопроектом №2148, ухваленим у першому читанні, пропонується карати порушників процедури особистого голосування штрафами в розмірі 51-85 тис. грн., - прим. ЧЕСНО) та запровадити позбавлення нардепа мандата за неособисте голосування, що передбачено проектом змін до Конституції №1027 Президента Володимира Зеленського. Наразі цей законопроект перебуває на розгляді в Конституційному Суді України. Проте, навіть якщо КСУ дасть свій висновок щодо нього під час поточної сесії ВРУ й депутати встигнуть попередньо його схвалити, остаточно ухвалити його як закон вони зможуть лише на наступній сесії, тобто не раніше лютого 2020 року.

На думку віце-спікера Руслана Стефанчука, наразі немає дієвих інструментів, які б дали змогу швидко побороти кнопкодавство. Сенсорну кнопку, котра вже понад 10 років вмонтована в пульти для голосування в сесійній залі парламенту, Стефанчук критикує: мовляв, вона реагує на тепло людського тіла, а тому її можна легко обдурити використаною жуйкою. до речі, 

В експертному ж середовищі про це іншої думки: очільник ГО “Електронна демократія” Володимир Фльонц, який у парламенті 8-го скликання консультував керівника Апарату ВРУ з питань запровадження електронного документообігу та сенсорної кнопки, наголошує, що вбудована сенсорна кнопка реагує на дотик людського тіла, а не на тепло.  За його словами, задля унеможливлення кнопкодавства потрібно, щоби під час голосування обидві руки нардепа були зайняті й він не міг натискати клавіші на пультах колег. Зайняти одну руку дуже легко: достатньо налаштувати систему "Рада" так, аби вона зараховувала голоси лише з тих пультів, де кнопку "за", "проти" чи "утримався" тримали безперервно протягом усіх 10 секунд, відведених для голосування. Другу ж руку в цей час депутат повинен тримати на сенсорній клавіші.

"Сенсор на 100 відсотків вирішує задачу, чим загрузити другу руку. Більше того, це не механічна кнопка, тобто її не можна затиснути ручкою чи гачком. Сенсор вимагає, щоб це була жива рука, палець – приблизно так само, як взимку ви не можете в перчатках натискати на екран смартфона", – зазначає Володимир Фльонц.

Згодом перший віце-спікер Стефанчук зазначив, що кримінальна відповідальність не є і не може бути панацеєю від злочинів. І тому паралельно із запровадженням кримінальної відповідальності Верховна Рада має втілити також і технічне унеможливлення голосування "за сусіда”:

“Складність цього питання, насамперед, у самій системі "Рада-3", що вже понад 10 років як вичерпала свій ресурс. І для того, щоб ми не мали сумнівів у персональному голосуванні, маємо для цього зробити все, щоб це було забезпечено з точки зору технічних критеріїв та гарантій. Але й цього замало, адже відповідні аспекти повинні бути закріплені й у Регламенті Верховної Ради України”.

У свою чергу, голова Верховної Ради Дмитро Разумков в коментарі ЧЕСНО також підтвердив, що грошей у бюджеті на 2020 рік на переобладнання робочих місць для депутатів немає. Зокрема, на зустрічі зі студентами Інституту міжнародних відносин на запитання ЧЕСНО про запровадження сенсорної кнопки спікер відповів, що готового рішення у них наразі немає. За його словами, керівництво ВРУ консультувалося, зокрема, з корейськими розробниками щодо проекту біометричної кнопки для голосування, але, за попередніми підрахунками, цей проект коштує півмільярда гривень — непід’ємну суму для бюджету на наступний рік.

Спікер парламенту Дмитро Разумков на брифінгу в ВРУ. Фото: Дмитро Єршов, ЧЕСНО

Щодо запровадження аналогічної кнопки як у Київській міській раді, де депутати під час голосування мають руками утримувати дві кнопки одночасно, і яка вже вмонтована у сесійній залі ВРУ, то, за словами спікера, з тією кнопкою є проблеми з безпекою. Хоча у Київраді дана система працює вже п’ять років і проблем не виникало.   

У свою чергу Разумков подякував ЧЕСНО за фіксацію кнопкодавства у парламенті і запевнив, що криміналізація кнопкодавства і штрафи, передбачені змінами, — достатній крок для боротьби із цим порушенням. 

Раніше під час брифінгу з нагоди 50 днів роботи парламенту 9-го скликання голова Верховної Ради Дмитро Разумков заявив, що біометричну сенсорну кнопку для голосування можуть зробити після скорочення кількості народних депутатів до 300.

Фото: Дмитро Єршов, ЧЕСНО

 

"Ми говоримо про біометричну кнопку, яка фактично унеможливить кнопкодавство. Це треба обов'язково зробити, і ми це зробимо. Можливо, це буде не найближчим часом, але ми до цього йдемо. Є ще проблеми з фінансуванням, бюджетом і функціонуванням самої Верховної Ради, а також з тією ініціативою, яка була запропонована Президентом і зараз перебуває на розгляді в КСУ, – щодо зменшення кількості нардепів до 300. Щоб зараз не робити на 450 [робочих місць у сесійній залі ВРУ, – прим. ЧЕСНО], а через певний час демонтувати до 300", – заявив Разумков.

Раніше ЧЕСНО зафіксував відразу три факти кнопкодавства на вечірньому пленарному засіданні парламенту 14 листопада. Порушення відбулися під час голосування щодо пропозиції голови Верховної Ради Дмитра Разумкова запросити 15 листопада до сесійної зали дітей та надати їм слово для п’ятихвилинного виступу в рамках ініціативи ЮНІСЕФ, присвяченої 30-й річниці Конвенції ООН про права дитини. Також процедуру особистого голосування порушив народний депутат від “Опозиційної платформи – За життя” (ОПЗЖ) Василь Німченко. Цікаво, що цей нардеп був співавтором одного із законопроектів про кримінальну відповідальність депутатів за кнопкодавство.

Також у вересні Рух ЧЕСНО впіймав на кнопкодавстві депутатів від “Слуги народу” Олену Копанчук і Сергія Литвиненка та позафракційного мажоритарника з Донеччини Олександра Ковальова

Зазначимо, що напередодні парламентських виборів кандидати від "Слуги народу" підписали меморандум, у якому, зокрема, зобов'язалися голосувати особисто, не передавати та не брати від колег картки для голосування, а в разі порушення цієї обіцянки – добровільно відмовитися від мандата.

Такий вигляд має підписаний Меморандум про відповідальність народного депутата від партії "Слуга народу"

Проте під час засідання Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України 18 вересня, де, зокрема, розглядали перші факти кнопкодавства у ВРУ 9-го скликання, Копанчук заявила, що це меморандум лише про наміри, тому на сьогодні юридичної відповідальності за кнопкодавство як такої ще не існує. Вона послалася на те, що парламент тільки планує внести зміни до Конституції щодо позбавлення депутата мандата за неособисте голосування. Литвиненко позицію колеги повністю підтримав.

"Зміст меморандуму, ще раз наголошу, є про наміри... Меморандум не має юридичних наслідків", – наголосила Копанчук під час засідання.