Експерт про біометричну кнопку в Раді: Не може голосування залежати від того, чи помиті руки

Якщо з тим, як карати нардепів за кнопкодавство, у "Слузі народу" вже визначилися, то з упровадженням механізму запобігання цьому ганебному явищу справа складніша. У партії Президента Володимира Зеленського хочуть обладнати сесійну залу Верховної Ради біометричними кнопками, але швидкого втілення цієї ідеї в життя не обіцяють. Судячи зі слів представників "Слуги народу", система захисту персонального голосування може запрацювати лише в новому скликанні ВРУ.


Від застосування готової до використання сенсорної клавіші у провладній політсилі відмовляються: мовляв, вона застаріла та її легко обдурити. Чи справді це так і чи краща біометрична кнопка за сенсорну? Ці та інші запитання Рух ЧЕСНО поставив очільникові ГО "Електронна демократія" Володимиру Фльонцу, котрий у парламенті 8-го скликання консультував керівника Апарату ВРУ з питань запровадження електронного документообігу та сенсорної кнопки.

Голова ВРУ Дмитро Разумков та його перший заступник Руслан Стефанчук нещодавно заявили, що сенсорна кнопка, котра вже понад 10 років умонтована в пульти для голосувань у сесійній залі парламенту, реагує на тепло людського тіла, яке нібито можна зімітувати з допомогою сторонніх предметів. У "Слузі народу" вважають це доказом неефективності сенсорної клавіші та пропонують замінити її біометричною кнопкою, що реагуватиме на відбиток пальця депутата.

Наприклад, ось що заявив Стефанчук 9 жовтня на засіданні парламентського Комітету з питань правоохоронної діяльності, де презентував свій законопроект №2148 про штрафи за кнопкодавство:

"Сенсорна кнопка – це не вихід. Люди, які на цьому розуміються і з якими я спілкувався, кажуть: "Ти пожуєш жуйку, надаси їй температуру людського тіла, приклеїш [до кнопки] – і голосуй скільки хочеш". Тому що вона реагує на температуру людського тіла, а не на відбиток пальця".

Цю тезу на брифінгу 17 жовтня повторив Разумков:

"У Верховній Раді сенсорна кнопка теоретично зараз є. Але це просто кнопка, яка спрацьовує на тепло. Можна телефон піднести – і вона працюватиме. А ми говоримо про кнопку, яка реагуватиме на біометричні дані людини й унеможливить таким чином кнопкодавство".

На користь тези про уразливість існуючої сенсорної кнопки наводять світлину 2013 року, на якій клавіша реагує на піднесений до неї мобільний телефон (згодом розробник системи назвав це тестування імітацією). Фото зробили під час тестування кнопки, яке тодішній спікер ВРУ, регіонал Володимир Рибак організував у відповідь на вимогу опозиції ввімкнути сенсор.

Фото: УНІАН

Голова ГО "Електронна демократія" Володимир Фльонц у коментарі Рухові ЧЕСНО наголосив, що сенсорна кнопка в парламенті реагує на дотик, а не на тепло:

"Це не теплова кнопка, ніякою теплою жуйкою заставити її спрацювати не можна. У нас стільки депутатів, будь-хто з них може перевірити цю маячню. Сенсор був постійно включений усі ці роки, тому це можна перевірити в будь-який момент".

Володимир Фльонц (фото – rpr.org.ua)

Експерт пояснив, у чому полягає задум використання сенсорної кнопки. За його словами, задля унеможливлення кнопкодавства потрібно, щоб під час голосування обидві руки нардепа були зайняті й він не міг натискати клавіші на пультах колег. Зайняти одну руку дуже легко: достатньо налаштувати систему "Рада" так, аби вона зараховувала голоси лише з тих пультів, де кнопку "за", "проти" чи "утримався" тримали безперервно протягом усіх 10 секунд, відведених для голосування. Другу ж руку в цей час депутат повинен тримати на сенсорній клавіші.

"Сенсор на 100 відсотків вирішує задачу, чим загрузити другу руку. Більше того, це не механічна кнопка, тобто її не можна затиснути ручкою чи гачком. Сенсор вимагає, щоб це була жива рука, палець – приблизно так само, як узимку ви не можете в перчатках натискати на екран смартфона", – зазначив Фльонц.

Читайте також: Ціна кнопкодавства для "слуг": скільки довелося віддати Литвиненку та Копанчук

А от у доцільності запровадження біометричної кнопки, яка ідентифікуватиме депутата за відбитком його пальця, голова ГО "Електронна демократія" сумнівається. На його думку, ця опція в системі запобігання кнопкодавству є зайвою, адже за ідентифікування народних обранців відповідає Управління державної охорони (УДО).

"Ідентифікація та голосування – це два окремі питання. Ідентифікація в Раді відбувається за картками депутатів, причому вона багаторівнева: у тебе на вході до ВРУ перевіряють документи, при вході до зали, і коли ти сідаєш за робоче місце, ти вставляєш картку. Я не пам'ятаю жодної історії, коли б у залі голосував не депутат", – каже Фльонц.

Експерт зауважив, що, чим складніший сенсор, тим більшу похибку в реагуванні він має, тому той, хто агітує за біометричну кнопку, повинен на це зважати.

"Якщо ви користувалися телефоном з відбитком пальця, ви знаєте, що він спрацьовує не завжди. Коли у вас пальці мокрі, брудні або запотіли, телефон просить вас ввести код. Коли ж у вас у Раді відбувається 10-секундне голосування, ризик неприйняття рішень через брак двох-трьох голосів, бо якісь депутати не помили руки після буфету, є неприйнятним. Не може система голосування в парламенті країни залежати від того, чи помив хтось руки", – пояснив Фльонц.

На думку голови ГО "Електронна демократія", навіть система з натисканням двох звичайних механічних клавіш краща за біометричну кнопку, адже вона простіша й надійніша.

Чи можливо хакнути існуючу сенсорну кнопку, зімітувавши палець, наприклад, телефоном? Фльонц запевняє, що, загалом, зламати можна будь-який сенсор, навіть високотехнологічний, який реагує на відбиток пальця чи сітківку ока.

"Питання в іншому. Використання технічних засобів (і не важливо, чи це спецобладнання, чи просто телефон) для обходу сенсорів – це стаття 361 Кримінального кодексу "Несанкціоноване втручання в роботу комп'ютерів та автоматизованих систем". Якщо ти починаєш зламувати сенсор, то стаєш хакером і де-юре, і де-факто. Якщо ти готовий брати на себе ризики й під камери ставати взломником електронної системи голосування… Тут немає різниці, наскільки якісний сенсор", – наголосив експерт.

За словами Фльонца, для приєднання сенсорної клавіші до ланцюжка системи "Рада" не потрібні жодні зміни до Регламенту ВРУ – лише політична воля спікера парламенту, але за умови відсутності опору цій ініціативі з боку депутатів.

Зазначимо, що сенсорна кнопка була успішно впроваджена в Київраді 2015 року. Відтоді у столичній міськраді не виявили жодного випадку кнопкодавства з боку депутатів.

Мер Києва Віталій Кличко демонструє, як працює сенсорна кнопка

Єдиний випадок неперсонального голосування трапився тоді, коли до зали пройшов помічник депутата та скористався його карткою. Після цього всі питання Київрада переголосовувала.

Але до сесійної зали Верховної Ради жоден помічник під час засідання потрапити не може. Там перебувають тільки народні депутати та працівники Апарату ВРУ.

Нагадаємо, у вересні Рух ЧЕСНО зафіксував перші факти кнопкодавства у ВРУ 9-го скликання. На неособистому голосуванні викрили нардепів-мажоритарників від "Слуги народу" Олену Копанчук і Сергія Литвиненка та позафракційного мажоритарника з Донеччини Олександра Ковальова. Останній погрожував журналістам Руху ЧЕСНО після того, як була оприлюднена новина про його кнопкодавство.

Перший заступник голови ВРУ Руслан Стефанчук зареєстрував законопроект №2148, яким пропонує карати депутатів за кнопкодавство штрафами; профільний комітет уже рекомендував парламенту ухвалити цей проект за основу. Проте Рух ЧЕСНО вважає, що каральні методи є менш дієвими за превентивні, тому ми сподіваємося на наявність політичної волі для якнайшвидшого запровадження в залі Верховної Ради сенсорної кнопки.