Лише дві жінки у незалежній Україні ставали мерами облцентрів

Фото: Лише дві жінки у незалежній Україні ставали мерами облцентрів

Лише 16% кандидатів у мери обласних центрів на виборах-2020 були жінками. І жодна з них не вийшла у другий тур. Про це свідчать дані з сайту ЦВК, які проаналізував Рух ЧЕСНО.

 

https://lh6.googleusercontent.com/A0YzrQi6h1-RkCCziD8x1Sazg6a2W_WC7wxdboxvKvondJSZ1vF5V_SjRQ4470RWB0QJ-3LssYNxQYxr0NEa9rbQNizbSFS9si0mmMWS3_KUAe10ZxGUa8gbDB55hiN6jmSwi9VB

Найвищий результат при цьому вдалося взяти кандидатці на посаду міського голови Миколаєва від Слуги народу Тетяні Домбровській. За неї проголосувало 12,3% виборців (третє місце за результатами виборів). Саме із цією кандидаткою був пов’язаний скандал щодо сексистського висловлювання на її адресу від керівника партії “Слуга народу” Олександра Корнієнка. 

Однопартійниця Домбровської Інна Ящук, кандидатка на посаду міського голови Хмельницького, стала єдиною жінкою, яка змогла зайняти друге місце за підсумками виборів у облцентрах, але за неї проголосувало значно менше виборців — 4,9%. Чинний голова міста Олександр Симчишин був переобраний у першому турі.

За інформацією ініціативи “Жінки — це 50% успіху України”, у 2020 році жінка вперше претендувала на посаду мера Івано-Франківська. “Першопроходицею” була кандидатка від Української галицької партії Наталія Сербин, яка зрештою зайняла на виборах третє місце. За неї проголосували 3,56% виборців.

За всю історію незалежної України, за підрахунками Руху ЧЕСНО, жінки ставали мерами міст обласних центрів лише двічі. Це мер Херсона Людмила Коберник (1994–1997) і очільниця Житомира Віра Шелудченко (2006–2010).

https://lh5.googleusercontent.com/anXlA0dohTF8VBqrWNOGYYTf3T_BGeEFZtCOB8QoHDFKBqhot5C4shFOz0tqXDNsoi6EOoZ62EtOgbXXyxvxnWg9zD1QETB19HgK1YDLuBW0UNfWYshfVpOE__XHl_3GHYgxSotY 

“Вже зараз партії готуються до парламентських виборів. Принаймні ті, хто серйозно ставиться до підготовки кампанії і хоче отримати максимальний результат. Гендерні квоти — це вже реальність у Виборчому кодексі, з якою партії не можуть не рахуватися. Відповідно, розвиток жіночих крил — це те, що має робити кожна політична сила. Ті партії, які будуть наповнювати квоти виключно за принципом “баласту”, програватимуть тим, хто розвиває сильне жіноче лідерство. Бо у таких партій буде ефективно працювати кожна п’ятірка кандидатів, а не троє з п’яти”, — наголошує лідерка Руху ЧЕСНО Віта Думанська.

Думанська нагадує, що у Європі давно зрозуміли, навіщо розвивати жіноче крило і які переваги це дає під час виборів. 

“До прикладу, мерами Парижу та Амстердаму є жінки. Очільницю паризької громади Анн Ідальго обрали головою C40 Cities — об’єднання міст, які співпрацюють задля вирішення проблеми зміни клімату. Це сталося у 2016 році. Кілька років тому мером Амстердаму обрали Фемке Хальсему. До цього вона була очільницею парламентської фракції “Зелені ліві”. Цього року Хасельма  потрапила у “довгий лист” премії World Mayor 2021 для мерів, які “показали сильне лідерство під час пандемії та зробили свої міста більш стійкими в економічному, структурному, соціальному та екологічному вимірах”, — додає Думанська.

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал “ЧЕСНО”

Приєднуйтесь до нашої сторінки у Facebook!

 

Читайте також:

Шукайте жінку: партії, у списках яких буде замало кандидаток, не зареєструють на виборах

Чи здатна гендерна квота посилити жіноче лідерство у політиці?

Для чого потрібні гендерні квоти?

8 березня: як працюють народні депутатки у Верховній Раді

З нардепів — у мери. Стрибок у перспективу?