COVID-19 не зник: у шести ромських таборах на Закарпатті вакциновані всі охочі

Фото: COVID-19 не зник: у шести ромських таборах на Закарпатті вакциновані всі охочі

Вакцинація проти COVID-19 досить сильно сповільнилась під час війни.

Але COVID-19 продовжує становити загрозу для здоров'я українців, адже у порівнянні з Європейськими країнами, які досягли охоплення вакцинацією 80% населення, лише менше половини українців мають вироблений імунний захист внаслідок щеплення. Сьогодні вакцинація для найбільш вразливих та найменш захищених громадян лишається у фокусі й продовжується зусиллями медиків і активістів громадського сектору. Завдяки одному з таких проєктів на Закарпатті у квітні-травні 2022 року використано майже 350 доз вакцини від COVID-19, якими щеплено ромів. Вакцинація відбувалася безпосередньо у ромських таборах Берегівського та Ужгородського районів. 

Аналітики Руху ЧЕСНО провели опитування ромів, щоб дослідити їхнє ставлення до вакцинації. Також представники громадської організації поспілкувалися з лідерами громад і депутатами, які представляють ромське населення. Завдяки співпраці з боку медзакладів, були організовані виїзди для проведення щеплень. 

Закарпатська область має одні з найнижчих показників вакцинації від COVID-19 — щеплено близько 30% населення, що може призвести до повторного спалаху епідемії в регіоні. Ризик посилюється тим, що область знаходиться на міграційному шляху вимушених переселенців до Європи.

За різними оцінками, на Закарпатті проживає від 50 до 100 тисяч ромів. При цьому роми належать до соціально незахищених груп населення. Місцеві медики відзначають упереджене ставлення ромів до всіх вакцин, в тому числі й до щеплень від COVID-19. У деяких ромських громадах щепленими є менше ніж 10%, а в деяких близько 40%. Команда проєкту працювала з найменш охопленими щепленнями ромськими громадами.

За два місяці проєкту 186 ромів отримали першу дозу вакцини, 119 — другу, та 31 — бустерну дозу. Загалом жителі шести ромських таборів отримали 336 доз вакцини. 

Лікарі Берегівського району практикують регулярні відвідини таборів. Під час таких візитів вакцинують пацієнтів та проводять огляди. Це суттєво розширює доступ ромів до медичних послуг. Тож маємо табори, де 40–50% дорослого населення вакциновані від COVID-19”, — коментує Руслана Гедєш, завідувачка Берегівського центру ПМСД Берегівського району. 

Роми вакцинуються переважно для того, щоб перетинати кордон. Вони їздять до сусідніх Угорщини та Словаччини на заробітки або ж продають свій крам. Найчастіша причина відмови від вакцинації — страх негативних наслідків для здоров’я. Деякі опитані переконані, що вакцинація — це засіб зменшити популяцію ромського населення. Ті, хто так вважає, читають недостовірні джерела інформації в інтернеті.

До інформування пацієнтів щодо вакцинації від COVID-19, зі слів медиків, активно долучаються священнослужителі, які є для ромів лідерами думок. 

У деяких таборах вже немає баронів, але якщо лідери є, вони також погоджуються допомогти в організації вакцинації та зібрати охочих щепитися.

Ромський барон отримав першу дозу вакцини від COVID-19 під час виїзної вакцинації в с. Берегуйфалу 

Під час повторних візитів до таборів зростала кількість охочих вакцинуватися. Ті роми, які отримали першу дозу, під час наступного візиту зазвичай отримували й другу. У таборах сіл Косонь та Берегуйфалу мобільні бригади змогли зробити щеплення всім охочим. 

Характерно, що у ромських родинах рішення щодо вакцинації сім’ї здебільшого приймають жінки — траплялись випадки, коли вони, отримавши щеплення, приводили в амбулаторію своїх чоловіків та дітей.

Під час вакцинації ромів було виявлено низку проблем, які потребують урядових інтервенцій.

Частина жителів таборів не має документів, що посвідчують особу. Вони все одно звертаються за медичною допомогою, і лікарі їм не відмовляють. Проте медики не отримують компенсацію від держави за надані таким пацієнтам послуги. Через відсутність документів ромські жінки не отримують державних допомог по народженні дитини, допомог матерям-одиначкам та інших соцгарантій. Це також обмежує доступ до освітніх послуг та є перешкодою для працевлаштування”, — каже Віта Думанська, лідерка Руху ЧЕСНО.

Навіть якщо лікарі первинної ланки беруть на себе додаткове навантаження і надають послуги пацієнтам без документів та укладених декларацій, то доступ до вторинної ланки утруднений через неможливість оформлення електронного направлення. Крім того, такі пацієнти не беруть участі у програмі “Доступні ліки”. 

У МОЗ відзначають важливість продовження вакцинації від COVID-19 попри війну, адже збереження здоров’я українців є одним з головних завдань уряду. 

В умовах війни наші життєві пріоритети значно змінились. Однак вакцинація є і залишається серед пріоритетів. Особливо важливо зараз, у час протистояння військовій агресії рф проти України, захистити вразливі групи населення, аби уникнути нових спалахів хвороби та її розповсюдження. МОЗ  дякує усім медикам, які в дуже складних умовах професійно і відважно допомагають людям по всій Україні. Ми вдячні тим, хто об’єднується заради збереження здоров’я та якості життя наших людей", — пояснює Ірина Микичак, заступниця міністра охорони здоров'я України.

Забезпечення доступу до послуг, що гарантуються державою в рамках Програми медичних гарантій, та захист пацієнтів є одними з основних задач держави. Отже, вирівнювання доступності послуг і подолання бар'єрів для користування такими послугами є одним з важливих маркерів, які показують ефективність Програми. Участь громадських організацій може допомогти державі, Міністерству охорони здоров’я України, Центру громадського здоров’я та надавачам послуг ідентифікувати такі бар’єри та вчасно усувати їх для захисту найбільш вразливих груп населення.

 

Проєкт реалізується МОЗ України за підтримки Світового банку.  


[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]