Харківщина в умовах війни: від промислового центру до дотаційного регіону

Фото: Харківщина в умовах війни: від промислового центру до дотаційного регіону

Як війна вплинула на фінансову спроможність громад Харківщини, яка до війни входила до п’ятірки найзаможніших регіонів.

До великої війни Харківщина була промисловим регіоном з багатогалузевим комплексом та великим економічним потенціалом. Область посідала третє місце за кількістю підприємств і п’яте – за обсягом реалізованої продукції.

На жаль, за час війни Харківщина стала одним з найбільш зруйнованих регіонів, а 22 з 56 громад області були окуповані. Через постійні обстріли лише близько 50% підприємств малого та середнього бізнесу залишилися працювати в області.

Прибутки підприємств Харківщини зменшилися втричі. Найсуттєвіше зменшилася фінансова спроможність окупованих та прифронтових громад. Для їх підтримки держава використовує так зване горизонтальне вирівнювання на основі значення індексу податкоспроможності бюджету (стаття 99 Бюджетного кодексу).

Якщо індекс податкоспроможності менше 0,9, місцеві бюджети отримують базову дотацію (80% суми, необхідної для досягнення показника 0,9); вище 1,1 – до державного бюджету передається реверсна дотація (50% суми, що перевищує значення індексу 1,1), яка є джерелом фінансування базової дотації. Якщо ж індекс 0,9-1,1, така громада не віддає державі гроші і не отримує їх з бюджету.

У 2023 році понад 90% громад Харківщини отримали базові дотації. Загальний обсяг базових дотацій громад збільшився в чотири рази порівняно з 2021 роком. Реверсні дотації зменшилися з 481 млн до 18 млн. Харківщина стала одним із п’яти регіонів, які сплатили до держбюджету найменше реверсних дотацій.

Найбільше базових дотацій отримали деокуповані Ізюмська, Куп’янська, Балаклійська та Вовчанська громади, які зазнали критичних руйнувань, а також прифронтова Лозівська. На них припадає чверть базових дотацій Харківщини.

У коментарі руху “Чесно” заступник Лозівського міського голови Олександр Жидков розповів, що найважча ситуація в громаді була у 2022 році, коли в громаді залишилося 30-35% людей і бізнес згорнувся. Після деокупації сусідніх громад почалося відновлення Лозівської громади. Повернулися люди, бізнес, частково запрацювали державні підприємства. Бюджет почав наповнюватися.

Хоча регіон вдалося деокупувати та посунути лінію фронту, Лозівська громада має суттєві витрати, пов’язані з війною. Це, зокрема, допомога ВПО, відновлення критичної інфраструктури та зруйнованих житлових будинків. Наприклад, за словами чиновника, вартість бомбосховища в школі, де навчаються 500 дітей, становить 200 млн грн. При цьому плановий бюджет громади – 375 млн грн.

Для розуміння фінансової спроможності громад важливо враховувати і частку дотацій у загальній структурі бюджету. Робоча група з фінансових питань Офісу підтримки реформи децентралізації при Мінрегіоні розробила методичні рекомендації для оцінки рівня фінансової спроможності територіальних громад.

Одним з важливих показників оцінки є рівень дотаційності бюджету. Показник розраховується як співвідношення обсягу базової чи реверсної дотацій до загальної суми доходів загального фонду бюджету територіальної громади з дотаціями, але без урахування субвенцій з державного бюджету.

Показник відображає рівень залежності територіальної громади від дотаційних ресурсів державного бюджету. Якщо він становить 30-50%, громада має низький рівень фінансової спроможності, якщо понад 50% – критичний.

За підрахунками руху “Чесно”, на Харківщині третина громад мають низький або критичний рівень фінансової спроможності. Найгірша ситуація в сільських та селищних громадах, які тривалий час перебували під окупацією.

Рівень дотаційності бюджетів Петропавлівської сільської та Дворічанської селищної громад – близько 80%, Курилівської та Липецької сільських громад – близько 60%. Після звільнення ці громади опинилися неподалік лінії фронту, тому безперервно обстрілюються ворогом.

Єдиною громадою Харківщини, яка у 2023 році переказала реверсні дотації, була Наталинська сільська громада. Вона розташована далі від фронту, тому зазнала менше руйнувань. Громада переказала в державний бюджет 18 млн грн.

У 2024 році відбулося кілька змін у структурі місцевих бюджетів та міжбюджетних трансфертів. Найбільш дискусійним рішенням стало вилучення в громад “військового” ПДФО. Натомість з місцевих бюджетів не вилучається реверсна дотація та передбачені додаткові дотації з центрального бюджету.

Про значні втрати бюджету говорить і Жидков. Громада планувала отримати у 2023 році 140 млн грн “військового” ПДФО. За дев’ять місяців отримала 83 млн і надала допомоги на понад 72 млн грн. У 2024 році на громади Харківщини передбачені майже 1,3 млрд грн базових дотацій.

Крім базових, передбачена низка інших дотацій та субвенцій, які громади отримають з центрального бюджету. Зокрема майже 1,4 млрд грн передбачені на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих територіях Харківщини. Дотацію отримають 32 громади. Зокрема Харківська міська громада отримає 617 млн, Чугуївська – 94 млн, Куп’янська – 81 млн.

Окупація третини території Харківщини у 2022 році суттєво підірвала економічний потенціал усього регіону. Промислово розвинені громади перетворилися на дотаційні з низьким та критичним рівнем фінансової спроможності.

Після деокупації деякі громади стали прифронтовими і зазнають руйнувань. Інша проблема – значні витрати на відновлення критичної інфраструктури і ліквідацію наслідків руйнувань. Попри обмежені ресурси та вилучення військового ПДФО громади намагаються допомагати ЗСУ, щоб не допустити повторної окупації.

Катерина Березюк для "Економічної Правди"


[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]