Законопроєкт № 10217 який запроваджує спеціальне промислове використання частини Чорнобильскої зони відчудження зняли з розгляду на засіданні Комітету з питань екологічної політики ВРУ через відсутність узгодженої позиції Міністерства захисту довкілля та Держагентства з управління зоною відчуження та неготовність документа.
На доопрацювання законопроєкту Комітет надав відомствам два тижні. А голова комітету Олег Бондаренко зазначив, що у разі повторної неготовності законопроєкт, ймовірно, буде знято з розгляду або відхилено.
Рух ЧЕСНО транслював засідання у форматі #ЧЕСНОкомітети.
У засіданні вкотре брав участь народний депутат від групи “Довіра” Сергій Шахов, якого з 2023 року розшукує НАБУ, а нещодавно журналісти-розслідувачі встановили, де ховається від правосуддя депутат-утікач.
Водночас на цьому ж засіданні депутатка від “Батьківщини” Анжеліка Лабунська попросила врахувати її “за” заочно під час голосування щодо останнього питання порядку денного, адже мала “справи”.
“Якщо на наступному засіданні не зможемо нормально спілкуватися, буде питання про зняття з розгляду або відхилення, — зазначив Бондаренко. — Таке враження, що рік ніхто нічим не займався”.
Народні депутати наголосили, що проєкт створює ризики для Чорнобильського біосферного заповідника через нечітке розмежування територій.
“Пропонуєте з видів діяльності, заборонених в зонах відчуження, виключити ведення сільськогосподарської, лісогосподарської, виробничої та іншої діяльності. Ви збираєтеся їх здійснювати? Якщо виключена заборона, то з'являється дозвіл. Тобто на всій території пропонуєте виключити, і у заповіднику?”, — зауважив Бондаренко.
Натомість заступник міністра захисту довкілля Сергій Власенко назвав законопроєкт важливим для дерегуляції господарської діяльності в зонах, які не входять до природно-заповідного фонду, і запровадження промислового використання в частині зони відчуження. Проте під час обговорення стало очевидно, що міністерство не має чіткої позиції щодо норм проєкту, зокрема — ведення низки видів діяльності, а також використання 1% із загальної кошторисної вартості будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива на фінансування Чорнобильського заповідника.
Причиною неготовності законопроєкту, зокрема, стали кадрові зміни. Адже нинішня відповідальна особа під час роботи над ним знаходилася у декретній відпустці, а колега, яка раніше опікувалася розробкою, звільнилася. Таким чином Міндовкілля почало роботу спочатку.
Читайте також: Корупційні ризики та інституційні виклики у сфері охорони довкілля. Аналітичний звіт
“Як ми будемо голосувати за законопроєкт, який не готовий і викликає таку дискусію?” — заявила членкиня комітету Юлія Овчинникова.
Вона також зазначила, що близько року тому підкомітети напрацювали конкретний проєкт рішення, яке було направлене до ДАЗВу та Міндовкілля з дорученням допрацювати спірні питання і озвучити пропозиції.
“Проблема в тому, що колеги дійсно не підготувались, вони навіть термінологією не володіють”, — додав в.о. першого заступника голови Держлісагентства Володимир Бучко.
Однак Сергій Власенко пояснив, що питаннями природно-заповідного фонду та Чорнобильської зони опікується інший заступник міністра. Зазначимо, що Власенко був єдиним заступником міністра захисту довкілля на засіданні.
Також на засіданні розглянули лист Рахункової палати стосовно спільного звіту про результати паралельного аудиту збереження лісів від пожеж. Представник Рахункової палати Сергій Ключка представив спільний міжнародний звіт, який засвідчив: в Україні площі, охоплені пожежами, залишаються масштабними, особливо в районах бойових дій. Серед причин — нестача фінансування, застаріле обладнання, слабка координація та переважання реактивних заходів над превентивними.
Читайте також: Київ у диму: чому столицю щороку накриває їдкий смог
Під час обговорення звіту та стану виконання наведених рекомендацій особливу увагу звернули на захист самосійних лісів від пожеж та на проблему їхньої не передачі до лісового фонду, запобіганням пожежам на торфовищах, посилення відповідальності за спалювання сухостою, а також розроблення стратегії запобігання змінам клімату.
Поділитись