Всім зрадникам мінімалка: Рада хоче урізати пенсії за злочини проти України

Фото: Всім зрадникам мінімалка: Рада хоче урізати пенсії за злочини проти України

В Україні планують позбавити підвищених пенсій осіб, які засуджені за злочини проти національної та громадської безпеки. Голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів ВРУ Галина Третьякова пояснила, що концепція законопроєкту №10355, який запроваджує цю норму, передбачає виплату лише прожиткового мінімуму на час відбування покарання. 

Законопроєкт обговорили на засіданні комітету 6 травня, яке Рух ЧЕСНО транслював у форматі #ЧЕСНОкомітети, а 8 травня Верховна Рада ухвалила законопроєкт за основу.

“Концепт простий — всім зрадникам на час позбавлення волі ми призначаємо прожитковий мінімум, а після відбування покарання йде поновлення”, — пояснила Галина Третьякова.

Член комітету Сергій Гривко уточнив, що зміни поширюватимуться і на тих, хто на момент набуття чинності законом уже відбуває покарання.

Читайте також: Верховна Рада хоче змінити систему прокурорських пенсій

Найбільш жваві дискусії відбулися під час обговорення законопроєкту №13167 про загальнообов'язкове державне соцстрахуванням на випадок безробіття та альтернативного №8331.

Галина Третьякова наголосила, що близько 12 років Уряд не виконує вимоги закону щодо управління Фондом соцстрахування на випадок безробіття, а кошти використовуються неефективно. Адже, за її словами, із закладених на 2025 рік 17 млрд грн у Фонд, лише 6,3 млрд грн припадає на виплати, а 3,8 млрд грн — на утримання 7 тисяч працівників Державної служби зайнятості.

“Профіцит 10 млрд Уряд направляє на індустріальні парки, гуманітарне розмінування тощо, а вони забрані від пенсіонерів”, — наголосила вона.

Законопроєкт №13167 передбачає передачу управління цими коштами Пенсійному фонду. Водночас Мінекономіки та Федерація профспілок висловили застереження, що Пенсійний фонд не має повноважень надання соцпослуг та не впорається з такими обовʼязками, а активні програми зайнятості повинні реалізовуватись державою напряму. Натомість член комітету Михайло Цимбалюк високо оцінив такі програми Центру зайнятості як гранти для ветеранського бізнесу та “Зроблено в Україні”.

Галина Третьякова також розкритикувала Міністерство економіки за затягування підготовки альтернативного законопроєкту, який мав бути поданий у січні 2025 року. Однак заступниця міністра економіки Тетяна Бережна запевнила, що документ готовий, а міністерство долучитися до робочої групи найближчим часом.

Вона також пояснила, що збільшення кількості безробітних ветеранів з 31% до 34% за останній рік повʼязано з тим, що ветерани потребують більше часу для пошуку роботи та адаптації і в умовах профіциту є можливість забезпечити для них кращі умови.

Народні депутати рекомендували ухвалити обидва законопроєкти за основу та ґрунтовно їх доопрацювати до другого читання, аби дати довгоочікуваний старт реформі. 

Також на засіданні розглянули законопроєкт №13164 та альтернативний до нього, який передбачає підвищення щомісячних виплат родинам загиблих військових. Учасники засідання визнали таку потребу із застереженням про спроможність державного бюджету. Адже, за словами заступниці міністра соцполітики Дарії Марчак, додаткові щомісячні витрати сягнуть 30 млн грн.

На засіданні 8 травня обговорили також і законопроєкт №13197 про розширення категорії осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, який розмежовує героїв радянського періоду та незалежної України. На такій потребі неодноразово наголошували члени родин Героїв Небесної Сотні та громадські організації.

Читайте також: Верховна Рада планує цифровізувати ветеранські послуги

“Законопроєкт є більш політичним, ми повинні чітко розуміти, що в умовах нападу Росії на Україну ми ведемо війну за всі наші пріоритети”, — пояснив член комітету Анатолій Остапенко.

Народні депутати сподіваються, що законопроєкт вдасться швидко ухвалити за основу та вцілому і він не потребуватиме другого читання.


[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]