Повернення з “канікул”: вперше за три місяці Київрада у сесійній залі

Недобудови “Укрбуду” та “Київміськбуду”

У жовтні 2024 року депутати Київради виділили 2,56 млрд грн на докапіталізацію ПрАТ “ХК Київміськбуд”, 80% акцій якого належать столиці. За словами тодішнього очільника ПрАТ Василя Олійника, компанія перебувала на межі банкрутства, тож кошти необхідні були і для статутного фонду, і для добудови об’єктів “Укрбуду”. Для забезпечення останнього, Київрада ухвалила звернення до Кабміну про виділення 2,28 млрд грн з державного бюджету. 

Читайте також: Мільярди “Київміськбуду”: як Київрада допомагає компанії на межі банкрутства

Вже влітку 2025 року на сайті “Київміськбуду” з’явилося повідомлення, що гроші на докапіталізацію надійдуть восени (з 1 жовтня по 28 листопада) — шляхом випуску додаткових простих іменних акцій. 

Проте з моменту появи законопроєкту про зміни до держбюджету на 2025 рік, який вилучає в столиці 8 млрд грн, риторика змінилася. Кошти виявилися критично необхідними місту для покриття соціальних витрат, збереження цін на транспорт, допомоги армії та й самому “Київміськбуду” — попри те, що столичний бюджет вже кілька років поспіль є профіцитним. 

Читайте також: Бюджет Києва на 2025 рік: як депутати розподілили 90 млрд гривень?

“Це може суттєво ускладнити ситуацію для Києва, оскільки під загрозою опиняється вчасне завершення запланованованої на осінь докапіталізації “Київміськбуду”, — зазначав заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Владислав Андронов.

Тож інвестори, які очікують добудови своїх квартир, вимагали від столичного самоврядування знайти нові можливості докапіталізації та вирішити проблему замороженого будівництва. Зазначимо, що вже після пленарного засідання таки відбулася їхня зустріч із мером Києва та представниками Київради.

Зокрема, у публікації йдеться, що наступні кроки передбачають: 1) два засідання бюджетної комісії для опрацювання фінансування; 2) подальше засідання Київради для ухвалення цього рішення; 3) долучення ініціативної групи інвесторів до роботи з депутатами. 

Політичні переслідування та “пограбування Києва”

Після короткої повітряної тривоги засідання традиційно розпочалося із виступу міського голови Віталія Кличка. Мер столиці окреслив ключові питання для розгляду, серед яких допомога Силам оборони та дофінансування цільових програм: “Турбота. Назустріч киянам”, “Підтримка киян — Захисників та Захисниць України”. 

Не обійшлося й без заяви Віталія Кличка про вилучення зі столичного бюджету 8 млрд гривень. Щоправда, зараз більший акцент був на соціальних питаннях та подальших труднощах із їхнім азбезпеченням:

“Відбулося, якщо прямою мовою говорити, пограбування міста Києва. По-іншому це не назвати. Таке враження, що депутати як законотворці, Президент як гарант Конституції, не розуміють наслідки подібних рішень, бо зневажають і порушують закони України та Конституцію”, — йшлося у виступі. 

Нагадаємо, що на початку 2025 року минулорічний залишок бюджетних коштів столиці склав 20 млрд гривень. Розмір річного бюджету Дніпра на цей рік склав 21,73 млрд грн, а Харкова — 20,47 млрд. Тож згадані зміни до держбюджету не є критичною проблемою для Києва, а радше потребують подальшої реорганізації розподілу видатків — можливо, зі сфери транспортної інфраструктури також. 

Крім цього, Віталій Кличко зазначив про політичне переслідування депутатів опозиційних фракцій до центральної влади.

“Робиться психологічний тиск через надумані кримінальні провадження”, — зазначив мер. 

Зокрема, Кличко додав, що у ЗМІ шириться інформація щодо підготовки до обшуків та врученню підозр депутатам: Олександру Бродському, Володимиру Андрусишину, Віктору Домагальському, Леоніду Ємцю, Вікторії Мухі та Григорію Маленку. 

“Робиться все для того, щоб Київрада не працювала. Щоб дестабілізувати роботу депутатського корпусу для ухвалення вкрай важливих рішень для столиці”, — додав міський голова. 

Хвилина мовчання у столиці

Під час виступу від депутатських фракцій слово взяв Вадим Сторожук із “Європейської солідарності” та підняв проблему дотримання загальнонаціональної Хвилини мовчання у столиці. 

“В мене є пропозиція. Все-таки, це Хвилина не просто мовчання та вшанування за загиблими, це Хвилина мовчання і вшанування в тому числі до тих побратимів, хто сьогодні стоїть на фронтовій лінії. І так не має бути”, — зазначив депутат. 

Зокрема, Вадим Сторожук запропонував обмежити рух в центральній частині столиці — від Бесарабської площі до Європейської, покращити системи оповіщення в районах та метро, а також вмикати Гімн опісля. Прикладом тут є міста заходу України, про що також наголошувала організація “Вшануй”, яка займається популяризацією Хвилини мовчання:

“Ми пропонували приклади інших міст, де Хвилина мовчання озвучується через гучномовці, за можливості — зупинку громадського транспорту та інформаційну кампанію щодо Хвилини мовчання. Київська влада відповідала, що потрібні зміни у законодавстві”, — йдеться у публікації.

Нагадаємо, що на початку 2025 року Київрада ухвалила, зокрема, нагадування про Хвилину мовчання у додатку “Київ Цифровий” та трансляцію відео на телеекранах міста. Зрештою, після виступу Вадима Сторожука міський голова надав відповідне протокольне доручення і очікується доповідь з цього приводу вже наступної сесії. 

Читайте також: “Дискредитація влади столиці” та “параліч міста”: як пройшло перше засідання Київради у 2025 році

Літературний сквер та Владислава Молчанова

Пізніше Дінара Габібуллаєва звернулася з приводу Літературного скверу на розі Михайла Коцюбинського та Олеса Гончара. Нагадаємо, що ділянка скверу перебуває під ризиком забудови через можливість зведення ЖК прямо впритул до неї. 

У березні на сайті Київради з’явився проєкт рішення, який стосується організаційно-правових заходів щодо визначення меж, статусу та збереження Літературного скверу. Наразі він перебуває в профільних комісіях, проте, за словами депутатки, його досі не розглянули, що може свідчити про кулуарні домовленості.

“Я неодноразово звертався і брав зобов’язання перед мешканцями цього скверу, що він ні в якому разі… Якщо ми допустимо його забудову, це буде ганьба і депутатському корпусу, і адміністрації, і взагалі владі в Києві”, — відповів Віталій Кличко та надав доручення передати проєкт до секретаріату. 

Зазначимо, що у справі Літературного скверу фігурує МЖК “Оболонь” як орендар ділянок. Проте співінвестором по цьому проєкту виступає ТОВ “Ділайвест”, засновником якої є кіпрська компанія “Спаретон Лімітед”, а кінцевою бенефіціаркою — Юлія Харченко. 

У різні періоди Харченко була співвласницею компаній групи “БТ Інвест”, яка реалізує, зокрема, девелоперські проєкти Stolitsa Group Владислави Молчанової, що фігурує у скандалі з екопарком “Осокорки”. 

Нагадаємо, цими днями відбувався суд щодо “Столичного ринку”, де було обрано запобіжний захід забудовниці — застава розміром 100 млн грн. Під будівлю ВАКС Молчанову прийшов підтримати і співголова фракції “Батьківщина” та голова комісії з питань екологічної політики Денис Москаль, про що раніше зазначав ЧЕСНО. 

Викуп земельних ділянок Протасового Яру

Іншою важливою ініціативою, яку мали розглянути депутати, було подовження терміну дії рішення про викуп земельних ділянок Протасового Яру. Ще минулого вересня депутати Київради ухвалили цей проєкт, проте жодних зрушень за рік так і не відбулося. З цієї причини захисники зеленої зони зібралися під стінами КМДА.

“Ми прекрасно розуміємо, що зараз землі є малореальним. Але це потрібно зробити з часом — чи викупити землю, чи передати саме громаді Києва безкоштовно. В будь-якому випадку, зараз це рішення має бути продовжене, щоб була можливість існування заказника “Протасів Яр” імені Романа Ратушного”, — виступила біля КМДА керівниця ГО “Захистимо Протасів Яр” Юлія Бартле. 

Термін раніше ухваленого рішення спливає вже 20 вересня. І, за словами активістів, за цей час не була проведена й грошова оцінка земельних ділянок. Наразі ж складністю є те, що робота земельної комісії кінцево паралізувалася після справи НАБУ і САП “Чисте місто”:

“На жаль, поки в нас немає іншого виходу з приводу постійної комісії з питань містобудування архітектури та земельних відносин. Будемо чекати спливу строку мовчазної згоди, але я сподіваюсь, що до наступного пленарного засідання Київської міської ради це, якраз, відбудеться”, — зазначив у виступі Володимир Бондаренко. 

Тож рішення, на яке розраховувала громадськість, так і залишилося без задоволення. Фактично, на цьому розгляд порядку денного завершився — після  короткого голосування по цільових програмах, депутати розглянули кілька проєктів про затвердження статутів медичних закладів, і міський голова завершив пленарне засідання. 

Нагадаємо, що нещодавно ЧЕСНО проаналізував роботу постійних комісій Київради за 2025 рік.