Столичний бюджет-2026: метро на Троєщину, зменшення підтримки ЗСУ та "вкрадені" мільярди

“Трагедія” 8 мільярдів

Пленарне засідання Київради 18 грудня переважно було бюджетним. Депутати розглядали зміни до міських цільових програм, ухвалення програми економічного та соціального розвитку та безпосередньо сам бюджет. 

На початку традиційно виступив міський голова Віталій Кличко:

“Проєкт бюджету розглянули в комісіях Київради, подали пропозиції, обговорили всі ключові моменти. Бюджет столиці-2026 запланований на рівні понад 106 мільярдів гривень. Він на 16 мільярдів більший за стартовий бюджет 2025 року”.

У виступі столичний мер згадав і “славнозвісні” 8 мільярдів гривень, які Верховна Рада наприкінці літа цього року перерозподілила з бюджету Києва на підтримку “Укрзалізниці”, а також вилучення військового ПДФО. 

За його словами, “цієї осені з бюджету столиці фактично вкрали 8 мільярдів гривень коштів громади”, і, як він стверджує, це відбулося з порушенням Бюджетного кодексу та Конституції України.

Рух ЧЕСНО вже зазначав, що бюджет Києва чи не щороку є профіцитним, тож вилучення 8 млрд не створює значних фінансових проблем. Нагадаємо, що на пленарному засіданні Київради наприкінці грудня 2024 року директор департаменту фінансів КМДА Володимир Репік вказав, що сума невикористаних коштів на початок 2025-го складатиме близько 20 млрд. 

Читайте також: Бюджет Києва на 2025 рік: як депутати розподілили 90 млрд гривень?

У порівнянні із іншими великими містами, бюджет Києва в кілька разів постійно перевищує їхні обсяги коштів. Так, наприклад, у перших редакціях бюджет Дніпра на 2025 рік складав 21,73 млрд гривень, що лишень трохи відрізнялося від так званого “залишкового фонду” Києва. Тож навіть із можливістю коригувати розмір бюджету протягом року, жодному з міст неможливо наздогнати у цьому столицю.

Враховуючи це, вилучення 8 млрд “врятувало” Київ від чергового проєкту транспортної інфраструктури, який виконувався б наприкінці року задля швидкого освоєння коштів. Попри це, міський голова регулярно зазначає, що це “фактичне програбування”, а ці гроші були заплановані на соціальні виплати різного характеру або ж забезпечення ціни на проїзд у громадському транспорті. 

На що Київ витрачатиме бюджет-2026?

Чинна редакція бюджету передбачає доходи на рівні 106 млрд гривень, а видатки — 113 млрд. Такий обсяг видатків на 23 млрд більший за першочергово заплановані на 2025 рік. У своїй доповіді Володимир Репік вказав, що зараз видатки на 2025 рік складають вже понад 125 млрд гривень. Як і відбувається зазвичай, протягом наступного року до бюджету ще вноситимуть зміни, а отже й кінцева сума також буде інша. 

Також директор департаменту фінансів КМДА додав, що бюджет на 2025 рік виконується “майже на 100%” по загальному фонду, і по спеціальному — “десь на рівні 75%”. Зазначимо, що опубліковані дані звіту про виконання бюджету за 9 місяців 2025 року свідчили, що тоді він був виконаний лише на 63,5%. 

У 2026 році серед різних сфер, найбільше видатків запланували на освіту — майже 38 млрд гривень, що складає 33,5% від усього обсягу. Сюди входить, зокрема, надання дошкільної освіти, а також підвищення кваліфікації та підготовка кадрів. Розпорядниками коштів у цій категорії виступають і профільний департамент КМДА, і районні державні адміністрації (РДА). 

Лідером серед розпорядників бюджетних коштів столиці незмінно посідає департамент транспортної інфраструктури КМДА. На нього у бюджеті передбачено понад 30 млрд гривень — 17,9 млрд загального фонду та 12,7 млрд спеціального. Майже всі кошти спецфонду планують спрямувати на підготовку та реалізацію публічних інвестиційних проєктів в галузі дорожнього господарства та “інших секторах економічної діяльності”. 

Цим “іншим сектором” виступає, зокрема, транспорт. У цій категорії закладено 685 млн грн на метро на Виноградар, 12 млн грн на будівництво вестибюлів станції “Львівська брама” та 21 млн грн на метро на Троєщину, разом із низкою інших витрат на придбання вагонів, реконструкцію світлофорів та ремонт доріг. 

Нагадаємо, днями Віталій Кличко показав, як наразі триває будівництво метро на Виноградар. Міський голова зазначив, що завершення робіт на станції “Мостицька” в основних конструкціях передбачене в 2026 році. Натомість у бюджеті-2026 йдеться, що період реалізації інвестиційного проєкту — 2018-2027 роки. 

Витрати на галузь дорожнього господарства хоч і регулярно є однією із найбільших витрат бюджету, проте це далеко не завжди через її необхідність. Зокрема, Олександр Гречко та Олександр Рак із ГО “Пасажири Києва” зауважили, що часто крім потрібних робіт, до проєкту додається значно більша кількість зайвих — розширення вулиць, покриття доріг та тротуарів у місцях, де міг бути газон або ж встановлення парканів. 

Зекономити кошти у цьому випадку, за словами експертів, могло б транспортне моделювання. Згідно із дослідженням ГО “Пасажири Києва”, на 2025 рік у столиці були заплановані капітальні ремонти здебільшого тих вулиць, які цього не потребували. Проте сфера транспортної інфраструктури у Києві залишається “надійною” для корупційних скандалів та оперативного освоєння коштів.

Водночас важливо зазначити, яким чином Київ планує покривати дефіцит бюджету на 2026 рік. У виступі Володимир Репік вказав, що це відбудеться за рахунок міжнародних запозичень — йдеться про реалізацію проєкту із Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) у наступному році. 

Читайте також: У Київраді “не час для політичних заяв”: кредит на метро, зміна голови земельної комісії та збереження Протасового Яру

Такий проєкт ще в жовтні реєстрував Віталій Кличко. Ініціатива передбачає позику у ЄБРР розміром у 150 млн євро (близько 7,5 млрд грн). Кошти пропонують спрямувати на придбання нових вагонів метро, включно із запасними частинами, інструментами та спеціальним обладнанням. 

Проєктом передбачалося, що погашення кредиту розпочнеться через три роки після укладення договору та здійснюватиметься щопівроку. Однак згодом проєкт рішення зняли з розгляду, і до його обговорення в сесійній залі більше не поверталися.

“Захисник Києва” — не пріоритет?

У першій редакції проєкту бюджету-2026 порівняно менше коштів було закладено на фінансування Сил оборони. Наприклад, на міську цільову програму “Захисник Києва” запланували 124 млн грн, а на програму “Підтримка киян — Захисників та Захисниць” трохи більше 2 млрд. Про це також зазначила спільнота “Гроші на ЗСУ”, яка із 2023 року організовувала акції під КМДА із вимогою збільшити видатки на ЗСУ. 

Читайте також: Дрони: чому вдалось Філатову, Вілкулу і Садовому, але не Кличку?

Нагадаємо, що у першій редакції проєкту бюджету на 2025 рік на “Захисник Києва” запланували 547 млн гривень, і надалі вже протягом року збільшили цю суму до 12 млрд. Частково джерелом фінансування програми став “залишковий фонд” столиці з 2024 року. Проте, навіть із можливістю дофінансування програми, відмінність в розмірі видатків навіть зі сферою транспортної інфраструктури — разюча.

Після ухвалення кошторису на наступний рік депутати перейшли до розгляду змін до міських цільових програм. Один із проєктів стосувався “Захисника Києва”. Ініціатива пропонує збільшити обсяг фінансування програми на 2026 рік до 1,3 млрд грн. 

Зокрема, додаються пункти закупівлі мікроавтобусів для забезпечення заходів із призову військовозобов’язаних, капітальний ремонт навчально-матеріальної бази з підготовки сил муніципальної безпеки та тероборони, а також надання разової матеріальної допомоги військовослужбовцям. Примітно, що коштів на матеріально-технічне забезпечення на 2026 рік так і не додали.

Наразі ж залишається лише сподіватися, що подальші виділення коштів на програму підтримки військовослужбовців будуть більш комплексними та стосуватимуться не лише закупівлі автомобілів для забезпечення заходів із призову чи ремонту деяких приміщень. 

Крім цього, Києву необхідно переглянути пріоритетні напрямки фінансування і, до прикладу, одразу закріплювати більшу суму за допомогою Силам оборони, а вже “за можливості” збільшувати обсяг коштів на оплату проєктів дорожньої чи транспортної галузей. 

Скандальне КП “Спецжитлофонд”

Іншою темою, яку депутати обговорювали на пленарному засіданні, був проєкт про затвердження статуту КП “Спецжитлофонд”. Зокрема, йшлося про затвердження статутного капіталу розміром 3 млрд грн. Депутатка “Європейської солідарності” Вікторія Пташник під час виступу звернулася до міського голови та наголосила:

“Нещодавно вам був направлений лист НАБУ, яке встановило, що ця компанія є неефективною і в її діяльності є корупційні ризики”.  

Нагадаємо, що “Спецжитлофонд” фігурував і в гучному скандалі земельної корупції в Києві. Так в рамках “Чистого міста” зі своїх посад були звільнені заступник директора Юрій Леонов та сам директор Володимир Шарій. Крім цього, виділення такої суми зі столичного бюджету — не нова історія. Таке рішення Київрада ухвалила у листопаді минулого року. 

Тоді з доповіддю у сесійній залі виступав сам Володимир Шарій та запевняв депутатів, що КП опікується “маневреним фондом” КМДА — будинками спеціального призначення, які зараз використовуються для розселення ВПО та постраждалих від російської агресії. Проте тоді жодного чіткого плану використання коштів Шарій не представив. 

Читайте також: Засідання Київради: земельний хаос, мільярди “Спецжитлофонду” та збій системи

Зрештою, цього разу Віталій Кличко запропонував перенести розгляд питання на наступне засідання, щоб забезпечити “фахову дискусію” із присутністю доповідача — пропозицію підтримали 69 депутатів. 

Раніше ЧЕСНО писав, що один з ключових фігурантів “Чистого міста” Михайло Терентьєв досі очолює земельну комісію в Київраді, хоча минуло вже понад 9 місяців із моменту скандалу та оприлюднення так званих “плівок Комарницького”.