Повоєнні вибори: в Раді шукають, як регулювати агітацію в соцмережах, валютні платежі та телеграм-канали

Учасники засідання домовилися зосередитися на вже напрацьованих рішеннях і використовувати за основу текст законопроєкту № 8310, який пройшов обговорення в парламенті та отримав позитивний висновок Ради Європи. Водночас експерти зауважили, що варто скоригувати рамку цього законопроєкту, адже з часу його ухвалення підхід до регулювання політичної реклами в Європейському Союзі суттєво змінився. 

Окремо робота підгрупи фокусується на кількох статтях проєкту закону про повоєнні вибори, який підготувала Центральна виборча комісія. Також на засіданні узгодили, що нормативною основою для подальшої роботи стануть розділи 7 і 8 Виборчого кодексу.

Крім того, учасники засідання обговорили проблемні моменти, які потрібно врахувати в законодавстві, а також ризики, на які мають реагувати законотворці. 

Члени робочої підгрупи розглядатимуть лише організацію процесів агітації та інформаційної політики на повоєнних виборах, адже переконанні, що вибори в умовах воєнного стану — неможливі. 

Окремим блоком обговорення стала проблема телеграм-каналів. Експерти наголосили, що значна частина українців отримує новини саме з Telegram, однак ця платформа не регулюється українським законодавством, канали часто є анонімними, а контроль за політичною агітацією фактично відсутній. Пропозиції щодо можливого контролю з боку Національної ради з питань телебачення і радіомовлення наразі наштовхуються на правові обмеження, адже телеграм-канали не мають статусу медіа.

Представники ЦВК також порушили питання формування виборчих фондів в іноземній валюті. Наприклад, на попередніх виборах кандидати стикалися з проблемою оплати реклами на платформах на кшталт Meta, які приймають платежі лише в іноземній валюті. Через відсутність відповідного регулювання кандидати були змушені користуватися послугами посередників. У зв’язку з цим пролунали пропозиції звернутися до Національного банку України по розʼяснення та рекомендації. 

До того ж учасники наголосили, що важливо подбати про чітку заборону фінансувати виборчі кампанії з боку держави-агресора. Деякі експерти запропонували окремо передбачити своєрідний “стоп-механізм”, який дозволив би захистити вибори від втручання, такі як, наприклад, зняття з реєстрації чи заборона політичних партій, як це було в Молдові та Румунії. 

Крім того, експерти наголошують, що при розробці регулювання агітації в соцмережах важливо враховувати й загальноєвропейський контекст. У Євросоюзі відбувається протистояння між урядами та великими технологічними компаніями, які відмовляються розміщувати політичну рекламу через складність адміністрування та верифікації. Відповідно, можливо, не варто врегульовувати сферу, яку українські інституції не зможуть повноцінно контролювати. Гравцям варто дати розуміння, що дозволено, а які дії будуть трактуватися як порушення закону. 

За підсумками зустрічі домовилися, що робоча група має напрацювати свої пропозиції орієнтовно до 30 січня — такий кінцевий термін визначив керівник групи Олександр Корнієнко. Водночас пропозиції від учасників прийматимуть до 23 січня. 

Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що провів зустріч із парламентарями й очікує пропозиції від них щодо законодавчих змін, які дозволили б організувати вибори в умовах воєнного стану. 

Невдовзі стало відомо, що спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук підписав розпорядження про створення робочої групи для підготовки законопроєкту про вибори під час воєнного стану, яку очолив перший заступник парламенту Олександр Корнієнко.