Готуй сани влітку: що передбачає Концепція ЦВК щодо протидії іноземному втручанню у вибори

Що схвалила ЦВК

14 липня 2026 року ЦВК схвалила Концепцію щодо протидії іноземному втручанню у вибори. Документ визначає стратегічні підходи комісії до запобігання, виявлення та протидії спробам зовнішнього впливу на виборчі процеси.

Під іноземним втручанням у концепції розуміють будь-який прямий чи непрямий вплив іноземних держав, їхніх органів, юридичних або фізичних осіб (безпосередньо чи через посередників) на виборчий процес, вільне волевиявлення громадян, роботу органів адміністрування виборів і виборчу інформаційну інфраструктуру. Метою такого впливу вважають просування власних інтересів, підрив довіри до демократичних інституцій і створення загроз національній безпеці.

ЦВК виокремлює п'ять основних форм такого впливу: кібератаки; дезінформацію та іноземні інформаційні маніпуляції і втручання (FIMI), зокрема за допомогою штучного інтелекту; фінансове втручання через підкуп виборців і приховане фінансування партій та кампаній; організацію й фінансування псевдоспостереження; а також тиск на медіа та журналістів. Часто, зазначають у ЦВК, ці тактики комбінують і спрямовують не лише на громадян усередині країни, а й на діаспору за кордоном.

Уся робота ЦВК з протидії зовнішньому втручанню зосереджена на чотирьох напрямках: кіберзахист систем ЦВК, включно з Державним реєстром виборців; протидія дезінформації та FIMI; співпраця з іншими держорганами, громадськістю та медіа; посилення міжнародної координації. Окремо визнається необхідність проведення післявиборчого аналізу, тобто оцінювання вжитих заходів вже після голосування.

“Запобігати таким загрозам значно ефективніше, ніж реагувати на їхні наслідки. Саме тому ми маємо готуватися завчасно”, — наголосив голова ЦВК Олег Діденко в пресрелізі. 

За його словами, під час повоєнних виборів варто очікувати спроб зовнішнього втручання зі сторони країни-агресора, бо це дешевший і простіший спосіб досягнення своїх цілей, аніж витрачання мільйонів на зброю.

Який вигляд це має на практиці: Угорщина

Документ ЦВК описує загрози здебільшого абстрактно. Але нещодавні вибори у сусідів показують, як ці форми втручання працюють насправді та що ускладнює протидію їм.

Під час квітневих виборів в Угорщині Рух ЧЕСНО та Spectra Data проаналізували понад 138 тисяч дописів у Facebook за три місяці до дня голосування. Ключове спостереження стосується саме тієї форми, яку Концепція називає FIMI та впливом "через посередників". 

Після того, як Meta з жовтня 2025 року заборонила платну політичну рекламу в країнах ЄС, агітація не зникла, а перетекла в органічний контент: публікації медіа, блогерів, громадських організацій і аналітичних центрів. Партія Fidesz, яка контролювала близько 80% медіапростору, фактично конвертувала цей контроль у кампанію "третіх сторін".

Тут же проявилася й пряма участь Росії: через мережі "Матрьошка" та "Шторм 1516" поширювали фейки, сфокусовані на дискредитації України та Володимира Зеленського. Показово, що ця антиукраїнська стратегія провалилася — виборці на неї не відгукнулися, а перемогла опозиційна Tisza. 

Урок для України очевидний: втручання все частіше відбувається не від імені кандидатів, а через мережу нібито незалежних сторінок, витрати яких майже неможливо відстежити. Саме тому співпраця ЦВК з цифровими платформами та моніторинг ними інформаційного простору є необхідністю.

Вірменія: атака після виборів

Вірменський кейс оголює іншу прогалину, про яку говорять побіжно, — атаку на легітимність результатів. На виборах 7 червня 2026 року Рух ЧЕСНО та Spectra Data проаналізували 425 тисяч повідомлень із майже 200 вірменських Telegram-каналів. 

Коли зашкодити рейтингу прозахідного прем'єра Нікола Пашиняна не вдалося, проросійські сили змістили фокус із його постаті на самі вибори. У день голосування десятки каналів синхронно публікували "паралельний підрахунок", який нібито свідчив про перемогу опозиції: понад 40% дописів на цю тему були дослівними копіями, а ідентичні тексти розліталися десятками каналів із медіанною затримкою менше ніж дві хвилини. 

Офіційний результат виявився протилежним. Але замість того, щоб затихнути, розмови про “фальсифікації” після виборів лише посилилися. На цей заздалегідь підготовлений ґрунт за декілька днів лягла офіційна вимога опозиції анулювати голосування. 

Найпоказовіше тут те, що втручання не закінчується в день виборів: підґрунтя готують завчасно, атака може початися під час голосування, а пік припасти на дні після цього. 

Кейси Угорщини та Вірменії лише підтверджують: тактики російського впливу повторюються від країни до країни. А отже, готуватися до них завчасно справді ефективніше, ніж потім боротися з наслідками.

Водночас концепція — це радше декларація намірів, аніж набір готових механізмів. Вона не встановлює процедур, не змінює законодавства й прямо зазначає, що фінансуватиметься в межах наявного бюджету ЦВК та за рахунок міжнародної технічної допомоги. Багато залежатиме від того, чи слідуватимуть за цим конкретні дії — від створення операційного центру безпеки до формування робочих груп з СБУ, Центром протидії дезінформації, Нацрадою й іншими органами.