Монобільшість, нові обличчя і найменша Рада: що з “рекордів” ІХ скликання насправді не рекорди

Перша монобільшість 

Партії “Слуга народу” за результатами парламентських виборів вдалося завести до Верховної Ради ІХ скликання рекордну кількість депутатів — 254 (124 списочники та 130 мажоритарників), які утворили монобільшість.

Утім, фактичний прообраз першої в історії українського парламентаризму монобільшості існував ще в найпершому скликанні Ради, обраному 1990 року як XII скликання Верховної Ради УРСР. І ця більшість була комуністичною. Формально фракцій тоді ще не існувало, однак близько 239 депутатів І скликання об'єдналися в групу “За Радянську суверенну Україну”, відому як “Група 239”, яку очолював Олександр Мороз. Їй протистояла демократична “Народна рада” на чолі з Ігорем Юхновським, що об'єднувала близько 125 депутатів.

Та інший рекорд таки належить ІХ скликанню — “Слуга народу” вже сім років формально зберігає більшість у Верховній Раді, маючи донині у своєму складі 229 депутатів, тоді як у попередніх скликаннях коаліціям не вдавалося зберегти єдність протягом усієї каденції.

Найбільш роздроблена Рада

На противагу ситуації, коли більшість депутатів входить до однієї фракції, в інших скликаннях Ради депутати ділилися на численні фракції та групи.

У нинішньому ІХ скликанні працюють чотири депутатські фракції та чотири депутатські групи.

Куди більш фрагментованою була Рада ІІІ скликання: там одночасно діяли 15 фракцій — найбільше за час незалежності. Саме тоді зокрема почали оформлюватися політичні проєкти, які визначатимуть українську політику наступних десятиліть: Юлія Тимошенко очолила фракцію “Батьківщини”, а Петро Порошенко — “Солідарності”.

А от найбільша кількість позафракційних нардепів була у VII скликанні. У цьому скликанні домінувала Партія регіонів, однак події Революції гідності та втеча Януковича фактично зруйнували тодішню парламентську конфігурацію. У 20-х числах лютого 2014 року понад сотня депутатів залишила фракцію Партії регіонів, а саме скликання завершило роботу достроково.

Найбільш оновлене скликання 

Один із головних міфів про ІХ скликання — що саме воно стало найбільш оновленим в історії парламенту. Справді, у 2019 році частка новачків у Раді сягнула 78% — значною мірою завдяки “Слузі народу”. Однак рекорд належить ІІ скликанню: у 1994 році склад парламенту оновився приблизно на 86%. А найменше нових депутатів було у VI скликанні.

Водночас ІХ скликання й справді встановило рекорд: частка жінок уперше сягнула 21%. Для порівняння: у І скликанні цей показник становив лише 3%, у VII — 10%, у VIII — 12%.

Крім того, наймолодший нардеп в історії незалежної України теж був обраний саме у ІХ скликанні — це Святослав Юраш, який потрапив у Раду у 23 року.  А одним із найстарших у цьому ж скликанні є Юлій Іоффе, який отримав мандат у 78 років. 

Водночас найстаршою депутаткою за усі скликання була співорганізаторка Червоного Хреста УПА, жіночої мережі та юнацтва ОУН, перша лідерка партії “Конгрес українських націоналістів” Ярослава Стецько (ІІ–ІV скликання).

Найменша Рада

У 2019 році ІХ скликання Верховної Ради розпочало роботу не в повному конституційному складі — присягу склали 423 депутати, а 27 мандатів залишилися вакантними через неможливість провести вибори в окупованому РФ Криму та в деяких районах Донецької і Луганської областей.

За останні сім років кількість депутатів у нинішньому скликанні скоротилася до 392. Утім, це не історичний антирекорд.

Найменша кількість депутатів в історії незалежної України була не в нинішньому скликанні, а у ІІ. У травні 1994 року Верховна Рада розпочала роботу, коли було обрано лише 338 із 450 депутатів. Через проблеми з визначенням переможців і повторні вибори в окремих мажоритарних округах парламент доукомплектовувався поступово, а деякі місця так і залишалися вакантними до кінця каденції.

Водночас Верховна Рада ІХ скликання працює найдовше в історії українського парламентаризму — 29 серпня цьому скликанню виповниться сім років за конституційного строку повноважень у п’ять років. Причина — неможливість провести парламентські вибори в умовах воєнного стану.

А найменше пропрацював парламент V скликання — лише 1,5 року (25 травня 2006 — 23 листопада 2007 року). Це скликання достроково розпустив президент Віктор Ющенко на тлі політичної кризи, після чого опозиційні депутати масово склали мандати.

Найбільша здача мандатів

За сім років роботи ІХ скликання мандати склав 71 народний депутат. Найчастіше політики відмовлялися від мандатів самостійно — зокрема, щоб перейти на інші посади. Масове складання мандатів відбулося також після заборони проросійської партії ОПЗЖ, коли деякі представники цієї політсили вирішили вийти з парламенту. Крім того, 12 депутатів ІХ скликання померли, шестеро втратили місце у Раді через позбавлення громадянства, а троє — через вирок суду.

Утім, рекорд за кількістю достроково складених мандатів належить V скликанню: під час кризи 2007 року депутати від опозиційних БЮТ і “Нашої України” масово припиняли повноваження, щоб домогтися дострокових виборів. На момент розпуску V скликання у Раді залишалося 287 депутатів — 163 парламентарі достроково склали мандати.

Відмовники від присяги  

Показовий епізод стався відразу після ухвалення Конституіцї у 1996 році. Тоді близько 60 депутатів II скликання, переважно комуністів, відмовилися присягнути на вірність Україні. Це сталося на засідання 12 липня 1996 року, коли в Раду мали увійти понад пів сотні дообраних депутатів.  

“Сьогодні в нас у Верховній Раді десь понад 60 депутатів відмовилися присягнути на вірність Україні й на вірність її Конституції. Двоє з них поїхали зі мною, а я повернувся зі Страсбурга з Парламентської асамблеї Ради Європи, і от вони поїхали представляти Україну. І виступає такий секретар ЦК Компартії України Мармазов, виступає не державною мовою. Унікальний випадок: там виступають всі або двома прийнятими офіційними мовами — англійська та французька, або своєю і тоді перекладають. У своєму виступі він висловлює щирий жаль, що немає Союзу, що всі наші нещастя, бо соціалізму немає. І це він говорить у процвітаючій Європі, на нас оглядаються і думають, що така от сьогоднішня Україна. Це українська еліта — це наша трагедія”, — наголошував у 1996 році лідер Народного руху України В'ячеслав Чорновіл. 

Більше про те, як Україна змінювала свій парламент читайте за посиланням.