Іоффе Юлій Якович

Опис політика

У 2019 році балотується до Верховної Ради 9 скликання від партії “Опозиційна платформа - За життя” (№12 у списку).

Народний депутат 8 скликання. Обраний у 2014 році за округом №112 (Луганська область) як безпартійний самовисуванець. Член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. З 2014 до 2018 року був членом фракції “Опозиційний блок”, на даний час позафракційний.

У 2012 обраний народним депутатом 7 скликання від Партії регіонів за тим же округом, був членом партії. 8 квітня 2014 року вийшов з фракції Партії регіонів, до кінця каденції був позафракційним.

У 2006-2007 роках обіймав посаду в.о.заступника Міністра Міністерства палива та енергетики України Юрія Бойка. У 2006 році балотувався у народні депутати України від “Опозиційного блоку “Не Так!” 12 номером у списку, був членом Республіканської партії України.

У 2004-2005 роках був довіреною особою кандидата на пост Президента України Віктора Януковича у ТВО №113. З березня 2005 року був першим заступником голови Республіканської партії України, яку очолював Юрій Бойко.

З 2002 по 2006 рік обирався народним депутатом ВР 4 скликання як самовисуванець та член партії “Трудова Україна” за 112 округом (Луганська область). З 1999 до 2000 року був секретарем з аналітичної роботи Трудової партії України та членом Політвиконкому, 2000-2004 роки - голова Політради та член Політвиконкому партії “Трудова Україна”.

У 1998 році був обраний народним депутатом 3 скликання від 111 округу (Луганська область) як безпартійний самовисуванець. У 1994 році був обраний народним депутатом 2 скликання від Рубіжанського округу №248 (Луганська область), висунутий трудовим колективом. З 1994 до 2000 року - позаштатний радник Президента України Леоніда Кучми з питань паливно-енергетичного комплексу.

У 1993-1994 роках був керівником торговельно-економічної місії в складі посольства України в США. У 1992-1993 роках був віце-прем’єр-міністром України з паливно-енергетичного комплексу. У 1990 році був обраний народним депутатом 1 скликання від КПРС, обраний у Брянківському виборчому окрузі №55 (Луганська область).

З 1959 до 1992 року працював на шахтах Луганської області мотористом, механіком, головним механіком, головним енергетиком, начальником управління, начальником ШПУ, директором шахти, генеральним директором ВО “Стахановвугілля”. До того працював слюсарем на металургійному заводі.

Закінчив Алчевський гірничо-металургійний інститут за спеціальністю “гірничий інженер-електромеханік”.

Кнопкодав. Фігурант антикорупційних розслідувань за фактом податкових зловживань, владних зловживань і тендерних махінацій. Голосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року.

Балотування

2019
список №12

Верховна Рада 9-го скликання: Опозиційна платформа - За життя
2014
мажоритарка

Верховна Рада 8-го скликання: самовисування
2012
мажоритарка

Верховна Рада 7-го скликання: ПР
2006
список

Верховна Рада 5-го скликання: Блок політичних партій "Опозиційний блок "Не так!"
2002
мажоритарка

Верховна Рада 4-го скликання: самовисування
1998
мажоритарка

Верховна Рада 3-го скликання: самовисування

2019 список - №12
Верховна Рада 9-го скликання: Опозиційна платформа - За життя
2014 мажоритарка
Верховна Рада 8-го скликання: самовисування
2012 мажоритарка
Верховна Рада 7-го скликання: ПР
2006 список
Верховна Рада 5-го скликання: Блок політичних партій "Опозиційний блок "Не так!"
2002 мажоритарка
Верховна Рада 4-го скликання: самовисування
1998 мажоритарка
Верховна Рада 3-го скликання: самовисування