“Директор парламенту”, якого часто немає в залі. Хто такий Давид Арахамія та на чому тримається його вплив у Раді

Фото: “Директор парламенту”, якого часто немає в залі. Хто такий Давид Арахамія та на чому тримається його вплив у Раді

Успішний ІТ-підприємець, батько шістьох дітей, грузин, який зміг отримати українське громадянство, волонтер і колишній радник Міноборони. Перемовник у кросівках, що з однаковою наполегливістю здатен відстоювати інтереси України на найвищому рівні й інтереси грального й тютюнового бізнесу в Раді.

Давид Арахамія за сім років став таким собі “директором парламенту”, який відповідає за мобілізацію голосів перед важливими голосуваннями, за реакцію на скандали з однопартійцями і — за версією слідства — за роздання “конвертів” у Раді.

Минулого тижня ВАКС зобов'язав генпрокурора зареєструвати відомості про можливий злочин Арахамії у справі про виплату грошей депутатам за голосування.

Та це не єдина причина, чому про Давида говорять останнім часом. Його прізвище згадується на свіжих плівках НАБУ у справі “Карфаген” як людини, яка може допомогти злочинному наркокартелю з легалізацією марихуани.

І все це відбувалося тоді, коли Арахамія, як член переговорної делегації щодо перемир'я в окупованих Олешках, зустрічався у Вашингтоні з першою леді США Меланією Трамп.

Політична вага Арахамії відчувається навіть у коментарях у соцмережах. Нещодавно журналісти з'ясували, що голова монобільшості під різними акаунтами в Telegram залишав коменти в яких писав про свою впливовість.

ЧЕСНО в рубриці #ПортретНардепа проаналізував дані з сайту Верховної Ради, щоб з'ясувати, яким нардепом є Арахамія, які законопроєкти просуває, як часто прогулює, і згадати, в які скандали він потрапляв за сім років свого депутатства.

Від айтівця до нардепа

Арахамія потрапив до Верховної Ради як четвертий номер у списку “Слуги народу”. 

До депутатства вів ІТ-бізнес. У 2002 році був одним зі співзасновників міжнародної IT-компанії Template Monster, що розробляла сайти, яку продав у 2013 році за понад $100 млн. У 2016 році Арахамія заснував вебплатформу Weblium.  

Крім того, співпрацював з Міноборони як волонтер. В березні 2014 року із початком війни на Донбасі він заснував волонтерську організацію "Народний проєкт", що допомагала збирати кошти для військових. У серпні того ж року Арахамія став радником голови Миколаївської ОДА з питань волонтерської діяльності, вже через місяць — уповноваженим міністра оборони з питань закупівель, а в жовтні — радником міністра оборони Валерія Гелетея та координатором Ради волонтерів при Міноборони. 

Давид Арахамія під час круглого столу представників Майдану та Антимайдану, 12 травня 2014 року. Фото: “МикВісті” 

Президент Петро Порошенко у 2014-му нагородив Арахамію орденом “За заслуги” третього ступеня. 

А в лютому 2015 року майбутній нардеп отримав паспорт громадянина України. До цього він мав статус біженця й грузинське громадянство. Арахамія народився в Сочі, а у 1992 році, коли йому було 12 років, родина переїхала до Миколаєва, тікаючи від війни в Абхазії.  

Давид Арахамія отримав український паспорт у 2015 році. Фото: NikLife

Арахамія багато років прожив у США. Саме у штатах він взяв собі псевдонім Девід Браун (David Braun), оскільки багатьом було важко вимовити його прізвище. Він розповідав, що вибрав замінник, натрапивши на напис "Braun" на своїй бритві. Під цим же псевдонімом Арахамія виступав як диджей.  

Арахамія зіграв диджей-сет на закритті виїзного засідання фракції “Слуга народу” в Трускавці в жовтні 2021 року. Скриншот із відео

Головний “слуга”

В одному з інтервʼю Арахамія розповів, що на президентських виборах 2019 року планував голосувати за Порошенка, а із Зеленським познайомився після другого туру. Йому подзвонили з ОП, бо новообраний глава держави шукав когось, хто розуміється на внутрішній кухні Міноборони. І вже незабаром Володимир Зеленський призначив Арахамію членом наглядової ради ДК "Укроборонпром".

Читайте також: Ради під наглядом: хто контролює державні мільярди після звільнення Єрмака

А ще за місяць він став четвертим номером списку “Слуги народу” на виборах в Раду — після Дмитра Разумкова, Руслана Стефанчука та ексгенпрокурорки Ірини Венедіктової.  

“Коли був з’їзд [партії “Слуга народу”], я сидів із бейдждиком ”Гість” в останньому ряду. Я знав, що я буду в списку, бо він [Зеленський] мене питав, а я сказав: ну, добре, я можу приєднатися. Але я думав, що це буде п’ятий десяток. Четвірка для мене було несподівано”, — розповідав Арахамія в інтервʼю.  

Перша десятка виборчого списку “Слуги народу” на зʼїзді партії в липні 2019 року.

Та в Раді Арахамія став найголовнішим зі “слуг”. Він очолив фракцію партії — першу в історії України монобільшість, яка на початок скликання налічувала 254 депутати. І вже понад сім років виконує цю роль. У 2020-му політик також очолив Миколаївську обласну організацію “Слуги народу”.  

Керівництво фракції “Слуга народу” після обрання до ВРУ-9

Журналісти називають Арахамію головним комунікатором монобільшості з Офісом президента. Саме він збирає голоси під час доленосних голосувань у Раді. А ще виступає одним із ключових спікерів "Слуги народу": через свій Telegram-канал він транслює позицію фракції щодо важливих питань, як-от відставка уряду, а ще коментує публічні скандали з окремими однопартійцями. 

Коли ж єдності у фракції стало бракувати, Арахамія почав домовлятися про ситуативні союзи з іншими парламентськими групами, зокрема з представниками нині забороненої проросійської ОПЗЖ, які не потрапили до СІЗО за підозрою в держзраді. 

Читайте також: Коаліція за викликом. Як мажоритарники стали запасними голосами для влади

Він навіть наголошував на “проукраїнській позиції” екснардепа від ОПЗЖ Ігоря Абрамовича, а групу “Відновлення України” хвалив за те, що вона “послідовно підтримує всі важливі для майбутнього країни та відсічі агресора законодавчі рішення”.

Ще в 2021-му ЗМІ писали, що Арахамія домовлявся з олігархом Ігорем Коломойським про підтримку повʼязаної з ним партії “За майбутнє”відставки спікера парламенту Дмитра Разумкова. Тоді група дала 19 із 22 можливих голосів.

Читайте також: Навіщо Арахамії потрібні ручні депутати-зрадники 

Роль комунікатора яскраво проявилася під час паралічу в парламенті цього березня, коли депутати провалювали голосування за урядові законопроєкти, необхідні для отримання грошей від ЄС і МВФ. Арахамія тоді активно комунікував роботу всередині фракції та зустрічі із президентом, а в постах дякував “кожному депутату за роботу”. За даними медіа, він окремо зустрівся з усіма 15 внутрішніми підгрупами “слуг”. Зрештою у квітні Рада змогла проголосувати важливі законопроєкти. Нардеп Данило Гетманцев тоді писав, що “Давид зібрав Раду докупи”. 

Читайте також: Які фракції найбільше допомагають голосами Слузі народу – аналіз ЧЕСНО

Управління монобільшістю настільки захопило нардепа, що він навіть обрав цю тему для своєї докторської дисертації. Утім, захист роботи так і не відбувся після розголосу про можливий плагіат й ознаки масового використання ШІ. 

Арахамія дає коментарі журналістам в кулуарах Ради. Фото: Сайт партії “Слуга народу”

Арахамія в інтервʼю казав, що може ”лебедя, рака й щуку змусити одного з одним спілкуватися заради чогось, заради мети”. 

Та голоси, ймовірно, далеко не завжди вдається зібрати лише умінням вмовляти. У листопаді 2026 року ВАКС зобов'язав генпрокурора зареєструвати відомості в ЄРДР про можливий злочин Арахамії щодо роздання конвертів із грошима депутатам за потрібні голосування. 

І хоча Арахамія збирає голоси, сам він далеко не завжди сидить біля депутатського пульта й старанно голосує. Згідно з підрахунками ЧЕСНО, за останні сім років керівник монобільшості брав участь лише у 54% голосувань Ради. Водночас у 20% випадків нардеп не голосував, хоча перебував у залі, а 26% часу голосувань був відсутній. 

Під час весняного “бунту” в Раді Арахамія був серед тих депутатів, які найменше підтримували законопроєкти, через що й зупинилася парламентська робота. ЧЕСНО також ловив політика на “випаровуванні”, коли нардеп був присутній на засіданні, але не голосував, — наприклад, під час ухвалення президентського законопроєкту про національний пантеон. 

Та й із трибуни Арахамія говорить рідше, ніж у кулуарах. За весь час у Раді він виступав 135 разів — сумарно лише півтори години. Більшість промов були коротшими за хвилину — зазвичай із закликом підтримати законопроєкт, звільнення чи призначення. Зокрема, він виступав перед голосуванням за американсько-українську угоду про копалини.

Тримав слово Арахамія й 31 липня 2025 року, перед тим як Рада скасувала власне рішення про ліквідацію незалежності НАБУ і САП. Тоді лідер монобільшості казав, що “ситуація доволі проста” і “слуги” одноголосно підтримують рішення повернути НАБУ і САП з-під управління генпрокурора. При тому за десять днів до цього він сам був одним із 263 депутатів, які проголосували за абсолютно протилежний законопроєкт №12414, що поставив під удар незалежну роботу антикорупційних органів. 

Законодавець чи лобіст?

За сім років роботи в Раді Арахамія подав 315 законодавчих ініціатив свого авторства чи в співавторстві. З них 163 були ухвалені та стали чинними актами. Це 51,7%, що є доволі високим показником прохідності в парламенті.  

Чимало ініціатив Арахамії типові для голови депутатської фракції: звернення від імені Верховної Ради до іноземних держав і різноманітні постанови про кадрові перестановки в комітетах. 

Утім, не всі з них він доводить до кінця. Наприклад, з травня 2025 року так і не просунулася постанова його авторства про виключення нардепа-втікача Олександра Куницького з правоохоронного комітету. А сам Куницький після двох років за кордоном 9 листопада цього року як нічого не бувало повернувся працювати до Верховної Ради.  

Маючи бекграунд у Міноборони, Арахамія потрапив до Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, де очолює підкомітет із нагляду за розвідувальними та правоохоронними органами спеціального призначення. Тому частина поданих ним законопроєктів стосується війська, ОПК, оборонного бюджету та закупівель. На початку повномасштабного вторгнення Арахамія подав постанову про організацію роботи Верховної Ради в умовах воєнного стану.    

За час роботи в Раді він також створив кілька тимчасових слідчих комісій (ТСК) з розслідування проблем у сфері оборони. У 2019 році Арахамія очолив ТСК з розслідування вибухів на складах боєприпасів у 2014–2018 роках і ввійшов до складу комісії з питань відновлення територіальної цілісності України. 

У 2021 році Арахамія був ініціатором створення ТСК щодо розслідування імовірної держзради чиновників, зокрема можливого зриву операції із затримання літака з членами російської “ПВК Вагнера”. Співголовою цієї комісії обрали представника проросійської ОПЗЖ Нестора Шуфрича, якого  нині самого підозрюють у держзраді, а Арахамія до складу комісії не увійшов.  

Також він ініціював роботу ТСК з моніторингу міжнародної матеріально-технічної допомоги під час воєнного стану та комісію для розслідування військових і корупційних порушень в обороні під час воєнного стану.  

Втім, ініціативи нардепа виходять далеко за межі військової тематики. Він один зі ста співавторів проєкту оновленого Цивільного кодексу, який розкритикували правозахисники через пункти, що становлять загрозу постраждалим від домашнього насильства. У 2020 році пропонував зміни до Регламенту Ради для оптимізації розгляду поправок, але відкликав законопроєкт через питання щодо конституційності деяких норм. Також Арахамія один із співавторів ідеї Національного дня молитви, який Рада встановила у лютому 2025 року. Подавав й ініціативи щодо місцевого самоврядування. 

У 2023 році очільник “слуг” в парламенті виступив співавтором закону про відновлення е-декларування, яке призупинили через воєнний стан. А у 2022-му разом з Олександром Корнієнком зареєстрував законопроєкт із новими критеріями щодо того, хто не може бути призначений на посаду директора НАБУ, після того як попередні пропозиції викликали критику послів країн G7.  

Інструментом депутатських запитів Арахамія майже не послуговується. Серед небагатьох: колективний запит 2024 року про присвоєння звання Героя України ексміністру МВС Денису Монастирському, запит про збереження унікальної експериментальної бази Науково-дослідного інституту “Молнія” Харківської політехніки та запит до президента щодо угоди про будівництво дороги через румунсько-український кордон.

А ще депутат нерідко береться за економічні питання. Був одним з ініціаторів законопроєктів цієї тематики: про ринок деревини, про стимулювання розвитку рибного господарства, про зміну ввізного мита на бітум і бітумні суміші, а також законопроєкту про впровадження малих модульних реакторів в Україні. 

У 2024 році він подав законопроєкт, який пропонував конфіскувати в дохід держави 100% акцій компаній, частка яких перебуває під санкціями. Критики вказували, що такі зміни відкривають можливість націоналізації будь-якого підприємства, навіть якщо фінансові обмеження стосуються міноритарного акціонера з 1% акцій, тож врешті законопроєкт зняли з розгляду.  

У 2025 році разом з Данилом Гетманцевим подав пакет законопроєктів про Defence City, який передбачає особливий режим для підприємств ОПК зі звільненням від сплати низки податків. 

А ше в медіа Арахамію нерідко називали лобістом грального бізнесу та тютюнових компаній. Так у 2021 році ЗМІ писали, що він працював над законопроєктом про легалізацію грального бізнесу. За даними журналістів, на процес впливали букмекерські компанії, а сам політик лобіював інтереси Parimatch. Нардеп підтвердив, що зустрічався з її гендиректором Сергієм Портновим. До робочої групи він також запросив бізнесмена з російськими зв'язками, власника грального офшору First National Lotteri Ltd Бориса Баума, з яким вони кілька років були сусідами. Нардеп пояснював, що залучив Баума, бо той "мав досвід управління казино й знає багатьох учасників ринку".

Примітно, що нардеп не був серед авторів відповідного закону й не вносив до нього жодної з понад трьох тисяч правок, але подавав інші законопроєкти на цю тему.

Арахамію звинувачували і в лобіюванні тютюнових компаній. Він пропонував на 30% знизити акциз на електронні сигарети — тютюнові вироби для електричного нагрівання (ТВЕН). Він вніс відповідну правку до законопроєкту № 4278. Арахамія пояснював, що так намагається боротися з контрабандою ТВЕН, і заявляв, що домовився з компанією Philip Morris, яка є дистриб’ютором тютюнових виробів в Україні, що попри зниження акцизу вона гарантовано сплатить до бюджету 11 млрд грн. Подавав також законопроєкт про стимулювання вирощування тютюну в Україні.  

У 2021 році ЗМІ повідомляли, що парламентар відпочивав на Мальдівах в один час із куратором тютюнового ринку Борисом Кауфманом. А у 2023 році журналісти Bihus.info з'ясували, що Арахамія неодноразово використовував автівки фірми Кауфмана для поїздок за кордон. Сам Арахамія таку щедрість бізнесмена пояснював особистою дружбою з ним. 

І це не єдині контакти “слуги” з непублічними політиками та бізнесменами. Восени 2021 року журналісти зафіксували його зустріч із нардепом від ОПЗЖ й офіційним мільйонером Ігорем Абрамовичем, а також бізнесменом Веміром Давітяном. У листопаді 2022 року Арахамія приїздив до Відня на зустріч із підсанкційним олігархом Дмитром Фірташем. Журналісти “Української правди” також зафіксували, що Арахамія в розпал ковіду двічі літав до Відня приватним літаком структур Фірташа. Нардеп пояснював, що здійснював перельоти з медичних причин, не міг контролювати, кому належить повітряне судно, а дістатися до столиці Австрії в інший спосіб не вдавалося. Дорогу оплатила його дружина — політ в один бік  коштував 24 тис. євро. 

Розпаковка декларації

У декларації за 2025 рік очільника монобільшості є  земельна ділянка площею 240 м² і будинок на 300 м² у Віті-Поштовій на Київщині, а також квартира на 70 м²  у Києві. Дружині нардепа належать ще три квартири в Києві та будинок у Миколаєві. 

У подружжя є шість годинників люксових брендів, а у дружини — ще й ювелірні вироби. Вікторії Арахамії належить і новеньке авто ZEEKR 001 2025 року, придбане торік за 1,7 млн грн. Крім того, родина має два Mercedes-Benz: один орендує дружина, а іншим нардеп користується безоплатно.

На банківських рахунках парламентаря 2,6 млн грн. Також він  тримає готівкою 610 тис. доларів і 100 тис. євро. Ще 137 тис. доларів і 100 тис. євро перебувають у спільній власності подружжя. 

Читайте також: Яку зарплату отримують народні депутати — аналіз ЧЕСНО

За 2025 рік Арахамія отримав 603 тис. грн депутатської зарплати. Ще 688 тисяч заробив на погашенні ОВДП і банківських відсотках. Основний дохід дружини від підприємницької діяльності становив 2,1 млн грн, а також вона одержувала соціальні виплати. 

Давид Арахамія був двічі одружений і має шестеро дітей: двох синів і чотирьох доньок. 

Майстер перемовин

Комунікаційні навички Арахамії знадобилися не лише для збору голосів чи розмов з олігархами: з початком повномасштабного вторгнення РФ він опинився і за столом перемовин про мир. 

У лютому–березні 2022 року політик очолював українську делегацію на переговорах з росіянами в Білорусі й Туреччині. Під час зустрічі в Стамбулі 29 березня представники нашої держави під його проводом запропонували відмову України від вступу в НАТО та закріплення без'ядерного й позаблокового статусу в обмін на гарантії безпеки від країн-членів Радбезу ООН. 

Давид Арахамія та російський представник Володимир Мединський у Стамбулі, 29 березня 2022 року. Фото: Twitter Михайла Подоляка 

Після того на певний час Арахамія випав з перемовин, а на початку 2026 року президент Зеленський включив його в оновлений склад делегації для переговорів зі США й іншими міжнародними партнерами, а також із представниками РФ “для досягнення справедливого і сталого миру”. Так він опинився на зустрічах з представниками Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером, які стали посередниками між Києвом та Москвою. Варто зазначити, Арахамія, який певний час жив у США, також очолює в Раді групу з міжпарламентських зв'язків зі Штатами.   

У листопаді цього року нардеп їздив до Вашингтона як член переговорної делегації щодо тимчасового перемир'я в окупованих Олешках Херсонської області, якого вдалося досягти за сприяння першої леді США Меланії Трамп. 

Давид Арахамія з першою леді США Меланією Трамп на зустрічі, присвяченій підсумкам гуманітарної місії в окупованих Олешках, 5 листопада 2026 року. Скриншот із відео “Суспільного”

Брався до зовнішньої політики Арахамія й раніше. Ще в лютому 2020 року він заявляв про можливість відновити подання води в окупований Крим в обмін на поступки Росії щодо Донбасу. Заява спричинила хвилю критики, і Арахамія згодом перепросив, пояснивши, що висловив лише особисту думку, а не офіційну позицію. Тоді ж він сказав, що Україна могла б “шантажувати весь світ”, якби зберегла ядерну зброю. В 2021 році Арахамія також вийшов в ефір китайського телебачення, де заявив, що “Слуга народу” має спільні принципи з Комуністичною партією Китаю, а “Україна розглядає Китай як приклад та вважає його стратегічним партнером”. 

Арахамія всемогутній

Управління монобільшістю, близькість до президента, участь в міжнародних переговорах, зустрічі з топпосадовцями США — впливовість голови фракції “Слуга народу” складно заперечити. Та й сам нардеп про це не мовчить.  

Арахамія був одним з тих, хто 25 лютого 2022 року зʼявився у вечірньому відео із Зеленським із Банкової з легендарними словами “всі тут” 

Нещодавно журналісти з'ясували, що Арахамія під різними акаунтами в Telegram залишав коментарі, у яких писав про свою впливовість. Він позиціонував себе людино, здатною впливати на призначення у Верховному Суді й оборонній промисловості. За даними медіа, Арахамія залишав коментарі, де вказував, що ексміністр стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін і голова Верховного Суду Всеволод Князєв — “його люди”. Крім цього, Арахамія залишав схвальні коментарі про свою діяльність на кшталт "це хитрий план Арахамії" та "Арахамія правильно сказав". Сам нардеп заперечує, що писав ці слова. 

У вплив голови “слуг народу” в парламенті вірили принаймні ще й фігуранти операції НАБУ “Карфаген”. Прізвище Арахамії згадується на нових плівках, що викривають злочинний наркокартель “Хімпром”, який контролював 52 шахрайські кол-центри й торгував наркотиками. На записах учасник справи на прізвисько “Кримінал” говорить про зустріч з головою парламентської фракції “Арах…”, щоб обговорити легалізацію марихуани в Україні. Плівок із голосом самого нардепа немає. Арахамія заявив, що вважає це інформаційною атакою, щоб усунути його від переговорного процесу. 

Цитата з прослуховувань злочинної організації у справі Карфаген, де згадується Арахамія. Скриншот з відео НАБУ

***

Арахамія від початку не був схожий на стандартного політика: він може прийти на переговори з американськими посадовцями у футболці з написом “Київський режим” чи зіграти диджей-сет на з'їзді фракції. Але саме ця неформальність й епатажність, схоже, допомагають йому вже понад сім років залишатися в оточенні президента. 

За даними ЗМІ, після відходу Єрмака позиції Арахамії навіть зміцніли. Принаймні про це свідчить його повернення до переговорної команди. Водночас за лідером "Слуги народу" тягнеться шлейф негативних історій: від можливого роздавання конвертів для керування монобільшістю до сумнівних контактів із бізнесменами й олігархами та звинувачень у лобізмі.

[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]