Національний пантеон: хто з нардепів не проголосував за президентську ініціативу

Перед голосуванням до народних депутатів із завершальним виступом звернувся голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, який є одним з ініціаторів закону. Він зазначив, що рідко користується можливістю спікера підсумовувати розгляд законів.

“Сьогодні це, мабуть, той специфічний момент, коли я скористаюся своїм правом… Ми ухвалюємо цей закон не заради минулого. Ми ухвалюємо цей закон заради майбутнього України. І тому моє прохання до вас є не лише моїм проханням. Я думаю, що це вимога совісті кожного з нас, це вимога нашої внутрішньої гідності. Чуєте? Наші герої повертаються додому. І тут, в нашому домі на них чекають, в нашому домі їх шанують і в нашому домі вони будуть захищені”, — наголосив спікер.

Президентську ініціативу підтримали загалом 188 “слуг”. Монобільшість традиційно не змогла самостійно забезпечити 226 голосів для ухвалення рішення. Зокрема, 27 “слуг”, хоч і були присутні в залі, але не підтримали законопроєкт про пантеон. Примітно, що серед них був і лідер фракції Давид Арахамія. 

А ще не голосували чи вдали свою відсутність такі представники “Слуги народу”: Максим Бужанський, відомий своєю проросійською позицією, Роман Каптєлов, чия дружина декларує доходи в Москві, а також Артем Культенко, Геннадій Касай та Сергій Северин, яких раніше ЧЕСНО виявляв серед тих депутатів, хто системно не підтримує антиросійські ініціативи. 

Ухвалити закон про пантеон допомогла передусім “Європейська солідарність”, яка “докинула” ще 21 голос (загалом фракція налічує 26 депутатів). Водночас четверо представників “ЄС” не стали голосувати, хоча були присутні в Раді: Мустафа Джемілєв, Ахтем Чийгоз Михайло Бондар та Руслан Князевич. А Ростислав Павленко був відсутній увесь день. 

Представник “Євросолідарності” Володимир Вʼятрович під час виступу зазначив, що сама ідея пантеону була закладена ще за президента Віктора Ющенка, а Верховна Рада попереднього скликання в 2015 році ухвалила постанову про створення у столиці Українського національного пантеону, а президент Петро Порошенко тоді видав відповідний указ. 

Високу підтримку також забезпечила депутатська група “Довіра”, куди входять переважно мажоритарники з різних областей — 17 із 19 депутатів цієї групи проголосували за. Також 13 голосів дали позафракційні обранці. 

А от найнижчою була підтримка “Батьківщини”. Депутати цієї фракції дали найменше — лише 8 голосів, хоча там налічується аж 24 члени. Це попри те, що представник фракції Іван Крулько у виступі перед голосуванням запевнив, що “фракція "Батьківщина" буде голосувати за цей проєкт закону за основу і в цілому, і ми вважаємо, що це справедливо”.

Утім, шестеро депутатів “Батьківщини” не підтримали пантеон, хоч були присутні у залі. Решта — була відсутня в Раді весь день, зокрема й лідерка політсили Юлія Тимошенко.  

Також відносно низькою була підтримка законопроєкту фракцією“Голос”. Лише 47% її депутатів натисли за (9 із 19 членів). Шестеро депутатів політсили дійсно були відсутні у Раді увесь день, а от ще четверо чомусь не віддали свої голоси за, хоча були в парламенті. Це Ярослав Железняк, Кіра Рудик, Леся Василенко й Андрій Шараськін.  

Лише половина депутатів групи “За майбутнє”, а інші або справді були відсутні, або вдавали свою відсутність.   

Депутати проросійських груп ПЗЖМ та “Відновлення України” разом віддали за ідею створення національного пантеону лише 22 голоси з 38 можливих. Зокрема, двоє нардепів ПЗЖМ та стільки ж  із “Відновлення України” не стали голосувати за це рішення, хоча були присутні на засіданні.  

Ще 54 парламентарі не проголосували, бо були відсутні протягом усього робочого дня 1 липня. 

Депутати також проголосували за те, щоб невідкладно передати закон на підпис президенту. Зеленський уже відреагував на рішення Ради й пообіцяв підписати документ, як тільки його отримає. 

Читайте також:  Законодавчий конвеєр Ради: хто найбільше працює в Раді й що роками лежить у Зеленського

“Вдячний усім парламентарям, які підтримали законопроєкт про Український національний пантеон. Важливий крок”, — написав Зеленський у соцмережах.  

Відповідно до ухваленого закону, Український національний пантеон буде створено в Києві як меморіальний комплекс, де будуть вшановані найвидатніші українці від часів Русі. Будуватимуть пантеон за результатами всеукраїнського або міжнародного архітектурного конкурсу.

Крім того, закон визначає критерії, кого можна вшановувати й перепоховувати. Наприклад, після смерті особи має минути 20 років. Кандидатури схвалюватиме спеціальний колегіальний орган, створений при пантеоні. А після цього імена затверджуватиме Верховна Рада окремими законами.