Умисел чи помилка: як з’явилися голоси під скандальним рішенням Київради

На останній сесії 2018 року депутати не схвалили проект рішення про виділення земельної ділянки для побудови транспортної розв’язки на виїзді з Києва поблизу села Чайки. 51 голос “за” – рішення не ухвалене. Проте в оприлюднених протоколах голосувань зазначено, що це рішення підтримали 77 депутатів.

20 грудня Київрада не дала дозволу на спорудження розв’язки та знищення 7 гектарів лісу. Про це написала народна депутатка Ольга Червакова, яка захищає Національний парк “Голосіївський”.

 

У чаті екологічних активістів виклали протокол рішення Київради, у якому йшлося про виділення ділянки під транспортну розв’язку на Чайці. Мене це здивувало й обурило, бо точно пам’ятаю, що депутати це рішення не підтримали. Переглянув запис засідання: 51 голос – рішення не прийняте. Тим більше неспівпадіння результатів голосування  помітив ще на сесії, підходив до президії і казав Прокопіву, що є помилка в голосуванні. Проте секретар міської ради тоді на зауваження не відреагував. А порівнявши стенограму і відео з сесії можна помітити, що «помилка» була і в наступному голосуванні по відведенню земельної ділянки «Укртелекому» на вул.Івана Сірка, 2, яка в стенограмі вже виправлена продубльованими результатами правильного голосування. Зараз очевидно, що рішення ради сфальшували”, – коментує депутат Прохор Антоненко.

Рух ЧЕСНО перевірив результати голосувань та протоколи рішень за всіма голосуваннями того дня – невідповідність є тільки щодо рішення про розв’язку.

На відео чітко видно, що 77 голосів було за виступ активістки Вероніки Агеєвої, а за розв’язку – лише 51.

Примітно, що саме депутат від “БПП” Владислав Михайленко, який входить до коаліції та є членом земельної комісії, вважає, що будь-який проект доцільний, аби тільки земельну ділянку було відведено:

Не зрозуміло, скільки буде вирубано дерев, що, можливо, цю розв’язку треба пустити не так, а під землею, над землею, у повітрі, можливо, ще якось. Для того, щоб його (проект – прим. ЧЕСНО) розробити, треба відвести земельну ділянку, а щоб відвести земельну ділянку, треба отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою. Так от ми з вами зараз розглядаємо питання надання дозволу на розробку проекту землеустрою, розглядаємо його з 2015 року", – казав тоді на сесії Михайленко.

Опозиція в Київраді з таким підходом не згодна.

Пустити все це під вирубку заради розв’язки? Можна інші проекти використати. Було неодноразове доручення транспортній комісії – розглянути інші варіанти розв’язки… Ми, за законом, не можемо ухвалювати це рішення без рішення або відмови від цієї ділянки самого Нацпарку “Голосіївський” (а директор написав листа комісії, що він проти), тобто без рішення Верховної Ради ми не маємо права”, – аргументував перед голосуванням член транспортної комісії, “свободівець” Прохор Антоненко.

Читайте також: Нацпарк під загрозою: Київрада віддає 7 га Біличанського лісу

Громадський рух ЧЕСНО поцікавився в секретаря Київради Володимира Прокопіва, як так трапилося, що рішення фігурує в системі як ухвалене, коли насправді під час голосування забракло голосів.

Під час голосування за проект рішення по суті було набрано 51 голос від загальної кількості депутатів Київради. Отже, на сьогодні рішення з цього питання не готували для підписання міським головою. Технічну помилку на сайті Київради виправлено”, – прокоментував Володимир Прокопів.

Після звернення Руху ЧЕСНО секретар Київради написав доповідну, і зміни до системи вже внесли.

Не виключено, що проект рішення стосовно побудови цієї розв’язки на землях Біличанського лісу виноситимуть на сесійне засідання повторно. Рух ЧЕСНО моніторитиме поіменне голосування.

Питання збереження Біличанського лісу, як і щодо музею на Поштовій, для ЧЕСНО є маркерним, і результати всіх поіменних голосувань ми доноситимемо до киян”, – наголошує координаторка Громадського руху ЧЕСНО Віта Думанська.

Нагадаємо, що 2018 року Рух ЧЕСНО неодноразово фіксував факти блокування громади, яка не могла потрапити на засідання Київради. Також на голосування ставили питання про надання слова народним депутатам, хоча, відповідно до українського законодавства, вони мають право виступати в будь-якій раді країни.