Чому депутати Чернігівської облради не пишуть запити

Більшість депутатів за 4,5 роки каденції не направили жодного депутатського запиту. Загалом депутатський корпус заствердив менше 100 запитів.

 

На відміну від депутатського звернення, яке може подавати самостійно будь-який депутат, депутатський запит має вищу силу, бо його на сесії голосуванням підтримує більшість депутатів. По суті запит – це не вимога одного депутата, а вимога усієї Ради.

Експерт Інституту політичної освіти Тарас Случик ознайомився із темами депутатських запитів Чернігівської облради. Він дійшов такого висновку:

“Найбільше запитів готують депутати, обрані в одномандатних мажоритарних виборчих округах. Тому через запити домагаються виділення коштів на ремонт та придбання техніки в фельдшерсько-акушерські пункти, поліклініки, проведення капітального чи поточного ремонтів. По суті, вирішують господарські проблеми округу від якого обирались”.

Втім, депутат Валентин Курінний, що посів вакантне депутатське крісло за списками “Батьківщини” у жовтні 2014 року, не вважає депутатський запит ефективним інструментом.

“Депутат обласної ради може подати депутатський запит тільки під час роботи сесії ради. Водночас звернення, можна подавати в будь-який час. Тому, наприклад, в мене вже близько 50 депутатських звернень”, - наголошує Валентин Курінний.

З таким підходом не згоден експерт Українського незалежного центру політичних досліджень і Реанімаційного пакету реформ Іван Лукеря :

“Запит є важливішим інструментом, аніж звернення. Адже це - підтримане владою зверненння депутата до будь-якого органу, що розташований на території міста, відповідно, якщо цей орган не зреагував та не вирішив сиутацію, або проігнорував запит депутата, то цей депутат може підняти питання на сесії міської ради, повідомити, що його не задовольнила відповідь чи реакція органу, і викликати керівника цього органу на пленарне засідання для публічної відповіді на цей запит. Звернення ж легше проігнорувати”.

Знаково, що 84 депутати жодного разу не скористалися за час своєї каденції в раді таким інструментом як депутатський запит.

Громадський рух ЧЕСНО запрошує долучатися до моніторингу перед місцевими виборами активістів Чернігова та області ([email protected]).

Довідково: Громадський рух ЧЕСНО – це ініціатива, започаткована представниками 12 громадських організацій у 2011 році. Рівно за рік до чергових парламентських виборів в Україні. Символом Руху став часник - засіб дезінфекції та боротьби з “нечистою силою” у політиці. Рух не підтримує жодного політика чи політичну силу. Мета діяльності руху - забезпечення прозорої та доброчесної влади, запровадження нових європейських стандартів в українській політиці.

Автор: Андрій Кужель, журналіст Громадського руху ЧЕСНО в м. Чернігів