Верховна Рада дозволила Кабміну визначати межі громад

Верховна Рада України на позачерговому засіданні 16 квітня внесла зміни до законів “Про місцеве самоврядування” та “Про добровільне об’єднання територіальних громад” щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад. Ініціаторами відповідного законопроєкту №2653 виступили народні депутати від “Слуги народу”, а також представники “Опозиційної платформи – За життя”, “Голосу”, груп “За майбутнє” й “Довіра”. Як стверджують автори цієї ініціативи, новий закон закладає фундамент для реформування адміністративно-територіального устрою України на рівні районів.

У пояснювальній записці до проєкту його ініціатори зазначили, що в законодавстві відсутні механізми для “результативного завершення” реформи децентралізації влади в Україні. Так, за словами нардепів-“слуг” Віталія Безгіна, Олександра Корнієнка й Андрія Клочка, в законах не записано, хто має визначати адміністративні центри й території сільських, селищних, міських територіальних громад. На думку цих трьох представників монобільшості, це унеможливлює завершення формування спроможних громад та загрожує проведенню цьогорічних місцевих виборів на новій територіальній основі.

Задля розв'язання цієї проблеми “слуги” запропонували дозволити Кабінету міністрів визначати адміністративні центри громад і затверджувати їхні території. Підґрунтям для цього стануть затверджені урядом перспективні плани формування територій громад областей. Кабмін визначатиме території й центри громад до моменту ухвалення закону про адміністративно-територіальний устрій України.

Такі рішення про, фактично, створення нових громад уряд передаватиме до Центральної виборчої комісії. ЦВК, своєю чергою, призначатиме перші місцеві вибори в цих громадах. У громадах, які описаним вище чином сформують цього року, перші вибори повинні відбутися одночасно з черговими місцевими, тобто 25 жовтня 2020 року.

Також протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим законом Кабмін муситиме підготувати та подати на розгляд Верховної Ради законопроєкти про ліквідацію й утворення районів.

Окрім того, закон визначає поняття адміністративного центру й території громади:

адміністративний центр територіальної громади – населений пункт (село, селище, місто), що має розвинену інфраструктуру і, як правило, розташований найближче до географічного центру території громади та в якому розміщується представницький орган місцевого самоврядування громади;

територія територіальної громади – нерозривна територія, в межах якої громада здійснює свої повноваження щодо вирішення питань місцевого значення відповідно до Конституції та законів України як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Директор ГО “Інститут розвитку територій” Юрій Ганущак називає закон №2653 “хитрим”, але водночас дуже потрібним для реформи адміністративно-територіального устрою.

“Зараз, коли говорять про межі й території, то говорять про межі населених пунктів, навіть Конституція так каже. Насправді, влада оперує межами територіальної юрисдикції. Особливість її в тому, що де закінчується в одного, там починається в іншого. Але не врегульовано, яким чином ці межі визначаються. І от цей закон каже, що Кабінет міністрів визначає межі територіальних громад, фактично – юрисдикції міських і сільських рад. Це базове таке трактування, без нього є прогалина”, – пояснив Ганущак у коментарі Руху ЧЕСНО.

За його словами, в рамках реформи дуже важливо визначити ті громади, які будуть спроможними.

“Право на владу дається тільки тому, хто її заслуговує… Європейська хартія [місцевого самоврядування] передбачає, що місцеве самоврядування – це право й спроможність. Тому коли йшов закон про добровільне об'єднання [територіальних громад], він вказував на те, що мають бути перспективні плани. Перспективні плани, які затверджуються Кабміном, – це саме те ідеальне бачення державою, як би мали виглядати оці утворення, де влада, яка там формується, є спроможною”, – каже Ганущак.

Говорячи про надане Кабміну право визначати території громад, експерт наголосив, що уряд є “більш аполітичним” у питанні адміністративно-територіальної реформи, на відміну від Верховної Ради або обласних державних адміністрацій, котрі, розробляючи перспективні плани громад, залежать від місцевих еліт.

“Тому що, коли дають владу [на місця], дають трансферти, коли дають гроші, Кабмін зацікавлений в тому, щоб не почали шантажувати із серії “от ми платимо зарплату вчителям – дайте нам додаткову дотацію”. Тому Кабмін каже: “Даємо вам гроші, даємо вам владу – і забудьте дорогу до Києва”. Оце і є децентралізація”, – зазначив Ганущак.

Він також підкреслив, що закон №2653 закладає підґрунтя для більш фундаментального акта – закону про ліквідацію й утворення районів, проєкт котрого уряд буде зобов'язаний подати протягом трьох місяців з дня набрання чинності першим. Саме другий закон, за словами Ганущака, завершить адміністративно-територіальну реформу, що є складовою реформи децентралізації.

Нагадаємо, на позачерговому засіданні 16 квітня Верховна Рада ухвалила закон №1043 про внесення до Регламенту ВРУ змін, спрямованих на боротьбу із “законодавчим спамом”. За задумом “слуг народу”, цей закон дозволить відразу відсіяти більшість із понад 16 тисяч поправок до так званого “антиколомойського” законопроєкту та швидко ухвалити його в цілому.