Зміни до Регламенту: нардепи проголосували за поправковий запобіжник “слуг”. “Спамери” проти

На позачерговому засіданні 16 квітня 2020 року Верховна Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №1043 про внесення змін до Регламенту ВРУ, який охрестили законопроєктом про боротьбу із “законодавчим спамом”. “За” проголосували 242 народні депутати, з яких 204 – представники “Слуги народу”. Отож, для ухвалення рішення монобільшості вкотре забракло голосів (потрібно щонайменше 226), але ситуацію врятували нардепи з фракції “Опозиційна платформа – За життя”, групи “Довіра” та позафракційні.

Одразу після ухвалення цього закону народні депутати Антон Поляков (автор 6 тисяч поправок до так званого “антиколомойського” законопроєкту), Олександр Дубінський (автор близько тисячі поправок до цього ж проєкту) і Тарас Батенко з Іриною Констанкевич, а також Ольга Василевська-Смаглюк зареєстрували відповідно чотири проєкти постанов (№1043-П2, №1043-П1, №1043-П, №1043-П3). Це означає, що голова Верховної Ради Дмитро Разумков не зможе підписати закон №1043 та передати його на підпис президенту доти, доки парламент не розгляне зазначені вище проєкти постанов і не відхилить їх (а для цього доведеться скликати ще одне позачергове засідання).

Рух ЧЕСНО нагадує історію цього законопроєкту та причини повернення до нього.

Законопроєкт №1043 зареєстрували 29 серпня 2019 року, у перший день роботи Верховної Ради 9-го скликання. Його ініціаторами були голова підкомітету з депутатської етики регламентного комітету Павло Фролов і ще 22 депутати з фракції “Слуга народу”.

10 вересня за законопроєкт №1043 проголосували за основу зі скороченням строку його підготовки (234 голоси “за”, з яких 232 – від “слуг”). Під час голосування з фракції “Слуга народу” утрималася депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, яка подала близько 1,5 тис. поправок до “антиколомойського” законопроєкту про банки, а також Максим Бужанський, Валерій Колюх і Юлія Яцик.

На позачерговому засіданні Верховної Ради 30 березня 2020 року законопроєкт №2571-д “Щодо вдосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності” (“антиколомойський” закон) ухвалили за основу зі скороченням строку підготовки. “За” проголосували 267 нардепів, “проти” – 17, утрималися – 31, не голосували – 29. Голоси “за” дали 198 депутатів від “Слуги народу”, а також 25 представників “Європейської солідарності”, двоє нардепів з групи “За майбутнє”, 10 позафракційних, 17 депутатів з фракції “Голос” і 15 – з групи “Довіра”. 

Протягом тижня від моменту ухвалення за основу до законопроєкту подали понад 16 тисяч поправок – це рекорд Верховної Ради 9-го скликання. 

Читайте також: “Як нардепи Ради-9 подавали поправки

Що стосується законопроєкту №1043, то на засіданні 18 вересня 2019 року регламентний комітет (голова – Сергій Кальченко, фракція “Слуга народу”) дав висновок, за яким, зокрема, було відхилено поправку №18 Фролова, що передбачала особливу процедуру розгляду законопроєктів (про процедуру – детальніше далі). Утім, її відхилили через те, що “зміни до статті 119 Регламенту ВРУ не узгоджуються з положеннями ч.1 ст.116 Регламенту, оскільки вони не були предметом розгляду в 1-му читанні”.

Читайте: Стенограма засідання регламентного комітету від 18 вересня 2019 року

Але на онлайн-засіданні 14 квітня комітет переглянув своє рішення від 18 вересня у зв’язку з листом Фролова від 13 квітня щодо пропозицій до законопроєкту №1043.

У листі Фролов зазначив, що Головне юридичне управління (ГЮУ) Апарату Верховної Ради України надало суттєві зауваження до законопроєкту до 2-го читання. Короткий висновок ГЮУ від 18 вересня 2019 року твердить, що “законопроєкт потребує суттєвого доопрацювання та внесення на повторне друге читання”. З огляду на це Фролов попросив редакційно врахувати його раніше відхилену пропозицію №18. Згідно з ч.6 ст.188 Регламенту, якщо юридичний висновок є негативним, то профільний комітет може розглянути поправки членів комітету з урахуванням висновків. 

Зауважимо, що в короткому висновку ГЮУ від 15 квітня сказано також, що “законопроєкт пропонується прийняти у ІІ читанні з урахуванням зауважень управління”. Окрім того, експерти наголосили, що, всупереч вимогам Регламенту Верховної Ради (статті 102, 116), законопроєкт зазнав суттєвої концептуальної зміни, оскільки парламентом було схвалено за основу внесення змін до статей 48, 120 і 121 Регламенту, натомість до другого читання комітет запропонував внести зміни до статті 119, а також доповнити Регламент новою статтею 119-1.

Читайте також про роль висновків Головного юридичного управління: “Позитивні юридичні висновки мають 7-9% підписаних законів

На засіданні комітету його голова Сергій Кальченко зауважив, що комітет має повноваження переглянути свої попередні рішення, якщо за це проголосує більшість від його складу. Зрештою, комітет за результатами повторного розгляду зазначених пропозицій урахував 11 з них:

  1. №6 Олега Синютки,

  2. №10 Анни Скороход,

  3. №18 Павла Фролова (наголошуємо, що саме вона передбачає статтю 119-1 про особливу процедуру розгляду законопроєктів),

  4. №25 Андрія Пузійчука та Івана Крулька,

  5. №26 Олени Кондратюк,

  6. №27 Олега Синютки,

  7. №28 Сергія Власенка,

  8. №31 Андрія Пузійчука та Івана Крулька,

  9. №32 Олени Кондратюк,

  10. №33 Олега Синютки,

  11. №34 Сергія Власенка.

Також комітет відхилив 28 пропозицій (№1-5, 7, 8, 9, 11-16, 17, 19, 20, 21-24, 29, 30, 35-39). 

Насамперед, пропозиція №18 Павла Фролова означає появу в Регламенті статті №119-1 про особливу процедуру розгляду законопроєктів у другому читанні

Читайте текст законопроєкту до другого читання зі змінами від 16.04.2020

Ця стаття передбачає розгляд законопроєктів за особливою процедурою, якщо кількість пропозицій, поправок уп’ятеро чи більше (але не менш ніж 500 пропозицій, поправок) перевищує сумарну кількість статей або пунктів у проєкті первинного законодавчого акта

Для ініціювання особливої процедури необхідно зібрати підписи 1/3 конституційного складу ВРУ (зараз це 150 нардепів), а потім Рада має проголосувати на засіданні більшістю за умови надання народним депутатам порівняльної таблиці та супровідних документів до неї.

Якщо парламент ухвалює рішення про застосування особливої процедури, протягом двох днів кожна фракція чи група має право визначити не більш ніж п’ять пропозицій/поправок, які не були враховані головним комітетом. Позафракційні зможуть обрати щонайбільше одну свою невраховану пропозицію. 

Далі профільний комітет у дводенний строк узагальнює пропозиції та готує уточнену порівняльну таблицю для розгляду в другому читанні, включно з усіма врахованими пропозиціями. 

На пленарному засіданні розгляд законопроєкту у 2-му читанні за особливою процедурою здійснюється так:

  • Спочатку 2-хвилинний виступ голови або представника профільного комітету.

  • Обговорення пропозицій (урахування/неврахування відхилених, підтвердження врахованих) з правом на виступ: 1) ініціатор відхиленої поправки має до 2 хв, 2) підтвердження поправки – до 1 хв, 3) виступ голови або представника комітету – до 1 хв.

Після голосування за №1043 Павло Фролов написав у ФБ, що “одразу після набрання чинності закону 1043 будуть запропоновані зміни до прийнятих сьогодні норм Регламент”. 

Тим часом нардеп від “Голосу”, перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк повідомив, що 14 квітня відбулося засідання підкомітету з питань банківської діяльності щодо законопроєкту про банки №2571-д. 

На засіданні підкомітету вирішили, що 16 тисяч поправок немає сенсу розглядати окремо, тому на розгляд будуть виносити окремі абзаци.

На сайті Верховної Ради на сторінках законодавчої активності нардепів ще немає зведених та оновлених даних з урахуванням поправок до “антиколомойського” законопроєкту. 

Ось топ-5 подавачів поправок і пропозицій у кожній фракції та групі станом на 10 квітня 2020 року. 

Читайте також: 

Висновок комітету до другого читання 14.04.2020 

Зауваження Головного юридичного управління 15.04.2020 

Порівняльна таблиця до другого читання (зміни) 15.04.2020

Текст законопроєкту до другого читання зі змінами 16.04.2020