Проєкт закону “Про столицю” розгляне Верховна Рада

Законопроєкт “Про столицю” пройшов профільний комітет. На відміну від проєкту закону, за який парламент проголосував у першому читанні, у цій редакції кількість депутатів залишилася незмінною – 120. А от обіймати посаду міського голови та очолювати виконавчий орган – Київську міську державну адміністрацію – одна особа все ж не зможе.

Комітет ВРУ з питань місцевого самоврядування підтримав поправки до законопроєкту “Про столицю” на засіданні 15 липня, на якому також розглядали питання адмінреформи та районування. Законопроєкт “Про столицю” можуть ухвалити вже на початку осені.

“Ми зустрічалися з паном мером як з головою Асоціації міст України, і він був задоволений правками. Ми так усе врахували у проєкті, щоб мер мав сильні повноваження. Сильна рада – сильний мер. Це виконавча повнота влади”, – зазначає народний депутат від “Слуги народу”, очільник профільного підкомітету Дмитро Гурін, який сам нещодавно заявив, що братиме участь у праймеріз “Слуги народу” як потенційний кандидат на посаду міського голови Києва від партії.

Депутатів у Київраді все ж залишиться 120, а не 80, як планували в проєкті закону, котрий пройшов перше читання. Ймовірно, це пов’язано також з вимогами Виборчого кодексу, який чітко визначає кількість депутатів рад залежно від населення й не містить винятків для столиці.

“Усе ж таки вирішили залишити 120 депутатів. Подумали, що скорочувати некоректно, що це зменшить представництво. І так зараз дуже багато виборців на одного депутата (у м. Києві, – прим. ред.)”, – запевняє Гурін.

Загалом, депутат зізнався, що робоча група, яка працювала над проєктом закону, дуже ним задоволена. За його словами, текст законопроєкту переписали, мабуть, на 70%, і він уже готовий до другого читання. На голосування закон про столицю планують винести орієнтовно у вересні.

“Ми другий раз ішли на комітет. Попереднє рішення вже є, і на його основі ми могли виносити проєкт на голосування. Але Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради дало висновок, який містив багато слушних зауважень. Цей висновок опрацьовано та внесено відповідні поправки. Пішли за новою процедурою, бо зараз з'явилася частина 6 статті 118 Регламенту ВРУ, яка дозволяє вносити поправки з урахуванням зауважень юруправління. Із 30 поправок 24 були абсолютно технічні: визначити єдиний термін, щоб не було колізії, або змінити відмінок за текстом”, – зазначає автор законопроєкту Гурін.

“Ще було декілька суттєвих поправок. Ми прибрали із закону всі зміни до Виборчого, Водного та Земельного кодексів. Ці поправки вже введено в інших законах. Щодо суцільної інвентаризації майна київської громади – єдиний реєстр. Одна стаття важлива – це принципи надання адміністративних послуг. Також внесли поправки в перехідні положення, де виникла певна колізія”, – додає Гурін.

Під час засідання комісії депутатка від ОПЗЖ Тетяна Плачкова кілька разів вимагала зняти з розгляду цей проєкт закону. На її глибоке переконання, представники мали б звернутися до Ради Європи, поспілкуватися з Венеціанською комісією й тільки після цього розглядати його у другому читанні, хоча регламентом такі кроки не передбачені. 

“Комітетом було вирішено з цим законопроєктом уже з висновком комітету поїхати до Ради Європи, а потім робити ще один комітет. Але Ви, пане голово, говорили, що для того, щоб виїжджати, повинні мати драфт законопроєкту. Тоді ми домовились усім комітетом, що законопроєкт про Київ пройде спочатку Раду Європи. Після зауважень ми їх урахуємо комітетом і будемо ще раз виходити”, – висловила свою думку Плачкова під час засідання.

Як зазначив Гурін, Рада Європи мала можливість опрацювати цей законопроєкт і навіть надала свої зауваження та рекомендації. 

Читайте також: 30 років самоврядування в Києві. Від мирного ГКЧП до розстріляного Майдану

Олександр Корнієнко зауважив, що комітет не має повноважень спрямовувати будь-які законопроєкти до Ради Європи, а це в повноваженнях і на розсуд керівництва Верховної Ради.

“Я не знаю, хто стимулював ОПЗЖ до такої поведінки. Це були пусті зауваження, що маємо направити до Ради Європи та що питання треба зняти з голосування. ОПЗЖ – це наступники “Регіонів”, і це вони позбавили столицю самоврядування, коли за Януковича внесли поправки до закону про столицю, коли райради зробили необов’язковими, коли позбавили місто певних прав. Ну і я можу сказати, що в них дуже послідовна позиція до знищення самоврядування в столиці вже багато років”, – коментує Гурін.

Член комітету від партії “Голос” Роман Лозинський поінформував Рух ЧЕСНО, що наразі їхня фракція не обговорювала офіційної позиції стосовно цього законопроєкту. З огляду на те, що його розглядатимуть лише у вересні, то ближче до тієї дати зможе прокоментувати.

Нагадаємо, раніше Рух ЧЕСНО аналізував проєкт закону “Про столицю”, який парламент ухвалив у першому читанні, та писав про нововведення у зв’язку зі змінами в законодавстві.