Нардепи розповіли, як партії збирають персональні дані — підсумки дискусії від Руху ЧЕСНО

“Це дуже низький показник. Варто врахувати, що партій в Україні понад три сотні, багато мають також припартійні громадські організації чи фонди, і всі вони збирають особисту інформацію українців. Здебільшого її зберігають та передають хаотично, не врегульовуючи відповідними політиками. Під час війни це створює додаткові безпекові ризики для громадян”, — зазначила Вікторія Максимова, аналітикиня Руху ЧЕСНО. 

Вікторія Максимова. Фото: Рух ЧЕСНО

У межах презентації також відбулася дискусія на тему “Як політики працюють із персональними даними?”, в якій взяли участь народні депутати та представники громадських організацій. 

Керівник секретаріату партії “Європейська солідарність” нардеп Максим Саврасов прокоментував те, що на сайтах партії ЄС наразі немає політики збору та обробки персональних даних. 

“Політика конфіденційності зʼявиться на наших сайтах. Я дуже здивувався, що ми зараз такого не маємо”, — сказав керівник секретаріату партії.  

Максим Саврасов. Фото: Рух ЧЕСНО

Він зазначив, що партія ЄС не обмінюється зібраними даними із благодійним фондом Петра Порошенка та ГО “Солідарна справа громад”. 

“Ми не працюємо з верствами населення, з якими працюють ці організації. Ми не обмінюємося з ними даними ні на рівні онлайн, ні на рівні паперових баз”, — зазначив Саврасов. 

Як зауважив нардеп, існує ризик, що під час повоєнних виборів штаби використовуватимуть персональні дані активніше, ніж у минулому. До того ж виборчі технології будуть відрізнятися від тих, які були раніше.

“Якщо дані потрапляють до виборчого штабу — а вони будуть працювати з усіма доступними базами — то вони працюватимуть як із прихильниками, так і з противниками. Використовуватиметься все що завгодно — від обʼяв на OLX до даних людей, які заповнюють паперові картки”, — пояснив Саврасов.

Натомість нардепка від “Слуги народу”, заступниця голови Комітету ВРУ з питань цифрової трансформації Вікторія Подгорна розповіла про новий  законопроєкт про політичні партії, який зокрема передбачає створення  електронного реєстру членів політсил. Нардепка зазначила, що створення такого реєстру необхідне для проведення виборів, щоб ЦВК могла перевіряти кандидатів щодо дотримання Виборчого кодексу, зокрема щодо недопустимості членства у кількох політичних партіях.  

Подгорна наголосила, що головне завдання полягає в тому, щоб цей реєстр гарантував безпеку персональних даних членів партій, а також був незалежним. 

За словами Подгорної, важливо, щоб Верховна Рада врешті ратифікувала регламент із захисту персональних даних, що діє в ЄС (GDPR), що впливає і на процес євроінтеграції. 

“Ми фактично впираємося в імплементацію цих норм у нашому законопроєкті, тому що він не може бути імплементований без імплементації GDPR. Я б сказала, що GDPR насправді на сьогодні навіть більш актуальний, тому що від нього залежить не тільки новий закон про політичні партії, але й дуже багато інших законів”, — підкреслила нардепка.  

Вікторія Подгорна. Фото: Рух ЧЕСНО

Подгорна додала, що ратифікація GDPR також дозволить створити незалежний від держави орган, який би займався захистом персональних даних. 

Щодо створення реєстру на основі порталу “Дія” Подгорна зазначила, що подібний досвід мають інші країни, але важливо, щоб залишалася можливість реєстрації в паперовому вигляді.

Вона також прокоментувала ризики використання політичними партіями персональних даних, які зберігаються в державних реєстрах. 

“Потрібне не лише прийняття жорстких норм роботи з персональними даними, але й створення спеціального органу, який це контролює”, — каже нардепка. 

Нардеп від “Голосу” Ярослав Юрчишин зазначив, що значна частина суспільства, на жаль, поки не до кінця усвідомлює важливість “екологічного” поводження з персональними даними. Водночас він вважає, що держава поки недостатньо активно працює в цьому напрямку. 

Щодо ризиків використання персональних даних під час повоєнних виборів Юрчишин наголосив, що українці перш за все мають пам’ятати про загрози з боку держави-агресора. 

“Ми перебуваємо на першій лінії інформаційних атак росії, яка дуже швидко вчиться. Російські хакерські атаки, викрадення росіянами персональних даних не лише в Україні — це наразі проблема на рівні не менше, ніж проблема з Китаєм. Західні союзники з цим надзвичайно обережно поводяться. В Норвегії, наприклад, рекомендовано урядом не встановлювати ні Telegram, ні TikTok, оскільки там ставлять під сумнів використання персональних даних цими мережами”, — зазначає нардеп. 

Ярослав Юрчишин. Фото: Рух ЧЕСНО

Юрчишин додав, що до зловживань із даними можуть вдаватися й учасники виборчого процесу. 

“Вибори — це змагання. І дуже рідко на змаганнях люди з бажанням перемогти можуть обмежуватися якимись раціональними думками. Тому будуть використовуватись ті дані і в тих пропорціях, які можна буде використовувати. Звісно, держава після виявлення порушень може притягнути до відповідальності тих, хто виконував, але дуже мало буде відповідальності для тих, хто замовляв ці процеси, хто хотів перемогти на виборах”, — зазначає нардеп. 

Тому, додає він, важливою є як відповідальність самих громадян, коли вони надають згоду на використання персональних даних, так і збільшення обізнаності суспільства щодо цього. 

“Треба поступово підвищувати знання суспільства про те, що персональні дані в постінформаційну добу — це найбільший ваш скарб, і адекватна поведінка з ними — це ключова перевага, щоб не попастися на гачок маніпуляторів і отримати — як би пафосно це не звучало — адекватну владу”, — наголосив Юрчишин.

Нагадаємо, раніше Рух ЧЕСНО опублікував результати дослідження того, як політики збирають та використовують персональні дані під час війни.